Члени колегії облдержадміністрації погодили зміни до обласного бюджету на 2018 рік

Сьогодні голова обласної ради Михайло Загородний взяв участь у розширеному засіданні колегії облдержадміністрації під керівництвом голови ОДА Вадима Лозового.

Члени колегії розглянули чотири питання порядку денного.

Участь у розширеному засіданні колегії взяли голови районних рад, сільські, селищні, міські голови об’єднаних територіальних громад, керівники установ та організацій органів центральної влади та структурних підрозділів облдержадміністрації.

З інформацією про внесення змін до обласного бюджету на 2018 рік виступив директор Департаменту фінансів облдержадміністрації Сергій Пенюшкевич. Сергій Адамович зазначив, що попри обмежений ресурс обласного бюджету, основним пріоритетом фінансування визначено галузі охорони здоров’я та освіти. Разом з тим, не залишаться поза увагою проблемні питання об’єднаних територіальних громад, які необхідно першочергово вирішити.

Виходячи із тенденції надходжень податків і зборів, очікувані надходження доходів у 2018 році складуть 831,8 млн.грн., що на 72,2 млн.грн. більше затверджених планових призначень на рік. Саме цей ресурс і планується розподілити запропонованим проектом змін до обласного бюджету на 2018 рік. Окрім того, пропонується пеперозподілити кошти цільового призначення: залишок коштів освітньої субвенції в сумі 13,4 млн.грн., нерозподілений залишок субвенції з державного бюджету «Нова українська школа» – 12,2 млн.грн. та залишок коштів екологічного податку (спеціальний фонд) – 2,1 млн.гривень.

Після інформації Сергія Пенюшкевича про основні особливості змін до головного фінансового документа за галузями, члени колегії без зауважень та пропозицій погодили проект рішення «Про внесення змін до обласного бюджету на 2018 рік».

Проект бюджету порядку надано обласній раді для розгляду та затвердження депутатами облради на черговій двадцять першій сесії, пленарне засідання якої заплановане на 27 вересня цього року.

З другого питання порядку денного про стан виконання завдань з підготовки житлово-комунального госпо­дар­ства об­ласті та соціальної сфери до роботи в зимовий період 2018/2019 року доповів начальник управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації Сергій Дашковський.

За словами Сергія Михайловича, відповідно до затверд­жених заходів з вико­нання підготовчих і ремонтних робіт у житловому фонді комунальної влас­ності, централізованого теплопостачання, водопостачання та водовідведення використано 117,8 млн.грн власних коштів підприємств галузі та коштів міс­цевих бюджетів або 58,3% до запланованого.

На об’єктах теплопостачання підготовлено 616 (80,4%) котелень, 414,6 км (79,6%) теплових мереж, 81 (81%) центральних теплових пунктів, на відомчих котельнях створено запаси вугілля в обсязі 3,6 тис. тонн або 51,8% від запланованих обсягів. Загалом, підготовка теплового господарства області до опалювального сезону здійснюється відповідно до запланованих показників.

Водночас, існує загроза зриву опалювального сезону у місті Шепетівка через борги ТОВ «Шепетівка Енергоінвест» за спожитий природний газ перед НАК Нафтогаз України, хоча технічну підготовку до зими об’єктів централі­зованого теплопостачання підприємством здійснюється згідно з плановими показниками. Джерела погашення існуючої заборгованості за природний газ у підприємства немає, відтак воно не має можливості реструктуризувати борги через відсутність гарантій щодо виконання договору реструктуризації. Пи­тання підготовки міста Шепетівка до опалювального сезону перебуває на постійному контролі.

За звітними даними в області комплексно підготовлено до зими 3528 житлових будинків (72,7%), відремонтовано 339 (71,9%) покрівель, 267 (71%) опа­лювальних систем, 103 (91,2%) системи гарячого та 362 (78,4%) холодного водопостачання, 237 (78,5%) електрощитових.

Не відремонтовано жодної із запланованих покрівель житлових будинків в Ізяславському та Теофіпольському районах.

У соціальній сфері до зими підготовлено 483 або 71,8% шкіл, 470 (71,5%) ди­тячих садочків та 44 (67,6%) лікарень.

У дорожньо-мостовому господарстві проводяться заплановані роботи з капітального та поточного ремонту вулиць і доріг комунальної власності. Відремонтовано дорожнє покриття загальною площею 704,5 тис. кв. м або 73,9 відсотка. До роботи в осінньо-зимовий період підготовлено 159 одиниць (70,4%) спеціалізованої техніки, заготовлено 18,8 тис. тонн (56,1%) посипочного матеріалу та реагентів.

Водночас, низькими темпами проводиться плановий ремонт дорожнього покриття у містах Нетішин, Шепетівка та Хмельницький, населених пунктах Летичівського, Хмельницького та Ярмолинецького районів.

У ході підготовки до опалювального сезону значна увага приділяється заходам з енергозбереження та скорочення споживання природного газу.

Наразі в області продовжуються роботи з реконструкції, модернізації, технічного переоснащення, дооснащення, заміни та встановлення нових котлів та котельного обладнання.

За січень-липень 2018 року на 26 котельнях модернізовано, переосна­щено та замінено 60 котлів, на альтернативні види палива (дрова, пелети, щепа) переведено 12 котлів. Орієнтовний обсяг скорочення споживання при­родного газу після впровадження цих заходів очікується 1233,7 тис.м³, за­міщення – 296,6 тис.м³ на рік.

У липні поточного року у місті Кам’янець-Подільський відбулося від­криття біо-теплоелектростанції потужністю 45 МВт, яка для виробництва теплової енергії разом з природним газом використовуватиме тріску деревини та біопелети. Введення новітньої ТЕС в експлуатацію дозволить зменшити споживання природного газу шляхом його заміщення в обсязі  8,4 млн.м3 в рік, на 4% зменшити втрати теплової енергії та виробляти 7,4 млн. кВт. електро­енергії щорічно.

З метою економії коштів та енергозбереження у житлових будинках, закладах бюджетної сфери та інших установах та підприємствах встановлю­ються засоби обліку теплової енергії.

За рахунок різних джерел фінансування 2026 або 93,4% від потреби багатоквартирних житлових будинки з централізованим опаленням оснащено засобами обліку теплової енергії, будинковими лічильниками гарячої води – 108 або 11,6%, холодної – 1507 або 37,5 відсотка.

Оснащеність засобами обліку теплової енергії бюджетних установ, які отримують послуги з централізованого теплопостачання, становить 92,1% від потреби.

З метою залучення до заходів з утеплення житлових будинків та квартир, економного та енергоощадливого використання енергоресурсів діє Програма підвищення енергоефективності Хмельницької області на 2017-2021 роки. На відшкодування з обласного бюджету частини відсотків по кредитах, залучених фізичними особами, ОСББ, ЖБК на впровадження енергозберігаючих заходів, у поточному році виділено 200,0 тис. гривень.

За даними Держкомстату рівень оплати населенням за житлово-комунальні послуги у січні-червні 2018 року становив 98,9% (2 місце в Україні). На 01 липня підприємствами комунальної теплоенергетики області спожито 82,5 млн. куб. м природного газу на суму 612,5 млн.грн, оплачено – 563,2 млн. гривень. Рівень розрахунків за спожитий природний газ – 91,9 відсотка. З урахуванням боргів минулих періодів заборгованість підприємств за при­родний газ становить 491,5 млн. гривень.

При цьому рівень розрахунків споживачів за послуги теплопостачання за січень-червень 2018 року становить 100,2 відсотка. За надані по­слуги тепло­постачання населення заборгувало 80,9 млн.грн, заборгованість по пільгах і субсидіях – 81,5 млн.грн, бюджетних установ – 2,7 млн.грн, інших комерцій­них споживачів – 9,0 млн.грн, обсяг невідшкодованої підприємствам кому­нальної теплоенергетики різниці в тарифах становить 370,2 млн. гривень.

За станом на 1 серпня в області функціонує 74 підприємства житлово-кому­наль­ного господарства із середньообліковою чисельністю працюючих 7039 осіб. Розмір середньомі­сяч­ної заробітної плати на підприємствах галузі становить 6941,4 гривні.

Про стан та перспективи розвитку музейної справи в області присутніх поінформувала начальник управління культури, національностей, релігій та туризму облдержадміністрації Ірина Трунова.

 Доповідач поінформувала, що на території Хмельниччини функціонує 2 державних історико-культур­них заповідники «Межибіж» та «Самчики», 22 державних музеїв та 298 музеїв на громадських засадах, з яких 18 мають звання «народний».

За кількістю музейних установ лідируючі позиції займає Кам’янець-Подільський район та місто Хмельницький. Проведено реекспозиції музеїв та створено нові експозиції у Кам’янець-Подільському державному історичному музеї-заповіднику, Ізяславському районному історико-краєзнавчому музеї, Славутському історичному музеї, Державному історико-культурному заповід­нику «Межибіж».

Основою музейної діяльності залишається комплектування та зберігання музейних колекцій. У музеях області зберігається близько 328 тисяч пам’яток. Щороку основний музейний фонд області поповнюється більше ніж на 7 тисяч одиниць зберігання. Інтерес до них підтверджує кількість відвідувачів, яка в середньому становить 500 тисяч осіб на рік. Відповідно, зростають і обсяги реалізації платних послуг, наданих установами.

Ще одним важливим завданням музеїв є виховання підростаючого поко­ління. Музеями налагоджено співпрацю з навчальними закладами, розроблено програми «Музей – школі», «Музей – дитячому садку». На базі Державного історико-культурного заповідника «Межибіж» працює три археологічних екс­педиції, в яких проходять навчальну практику студенти вищих навчальних закла­дів України, а також реалізовано археологічний міжнародний табір, у рамках якого залучено волонтерів з 11 країн Європи. Заповідниками щорічно прово­диться низка фестивалів, зокрема фестиваль середньовічної культури «Старо­давній Меджибіж», етнофестиваль «Український Меджибіж», фестиваль гончарства «У колі друзів», всеукраїнський етнофестиваль «Болохівські гос­тини». З 2015 року започатковано проведення щорічного музейного форуму «Музей: храм муз», який став платформою для обміну досвіду музейних закладів України та Хмельниччини.

За останні роки покращилася матеріально-технічна база установ, практично всі музеї обладнано комп’ютерною технікою, програмним забезпе­ченням та підключено до мережі Інтернет, створено веб-сторінки і персональні сайти установ. У цьому році на придбання експонатів для фондів обласних музеїв та заповідників з обласного бюджету виділено 300,0 тисяч гривень.

Питання забезпечення надійної охорони пам’яток музейного фонду залишається актуальним, відтак одним з першочергових завдань є забезпечен­ня максимальної заміни сторожової охорони на технічну або поліцейську охо­рону.

Визначальне місце в культурному житті краю займає Хмельницький обласний краєзнавчий музей, один з найстаріших музеїв області, заснований ще у 1929 році. На сьогодні музей знаходиться у пристосованому приміщені, куди його у 1986 році було тимчасово переведено для зберігання фондів.

Незважаючи на труднощі музей функціонує і розвивається: працює сім виставкових залів, основний фонд музею налічує майже 69 тисяч предметів старовини, побуту, народного мистецтва та природи, який щороку зростає на 600-700 експонатів. Виокремлюється унікальна колекція зброї, а також архео­логічна колекція, серед якої – унікальні ювелірні вироби Болохівської землі давньоруського періоду, серед них – печатки з гербом Рюріковичів, гривни, колти тощо. Враховуючи, що в музеї експонується усього 2% фондової колекції, щорічно проводиться повна реекспозиція одного із залів. За останні роки оновлено музейний арсенал, зали археології та етнографії краю.

Хмельницький обласний художній музей є одним із провідних музеїв сучасного мистецтва України, який здійснює співпрацю з відомими мистецтвознавцями, науковцями, митцями, незалежними кураторами, громад­ськими організаціями, мистецькими й освітніми інституціями. На сьогодні колекція музею нараховує близько 7 тисяч одиниць зберігання. У поточному році музей отримав з державного бюджету 200,0 тис.грн на модернізацію музейного освітлення. Загальною проблемою щодо якісного формування колекції залишається обмеженість площі фондосховища в усіх обласних музеях, адже кількість експонатів основного фонду щороку зростає. Музеї та заповідники області обирають як базу для проходження практики студенти вищих нав­чальних закладів Хмельниччини, Тернополя, Львова та Республіки Польща.

З метою підняття наукового потенціалу краєзнавців регіону музейними закладами області постійно проводяться наукові конференції та фору­ми, зокрема важливими центрами наукових досліджень виступає Кам’янець-Поділь­ський державний історичний музей-заповідник, Державний історико-культурний заповідник «Межибіж» та Хмельницький обласний краєзнавчий музей.

На цей час у громадських музеях області на збереженні перебуває 150,2 тис. предметів, з яких 45,4 тис. – оригінальні. Найбільша кількість громадських музеїв діє у м. Хмельницький – 27, Білогірському районі – 22, серед об’єднаних територіальних громад – Старосинявській та Чемеровецькій селищних – 13 у кожній. Жодного громадського музею не створено у Старо­ушицькій селищній, Жванецькій, Слобідко-Кульчіє­вецькій, Гвардійській, Лісовогринівецькій, Олешинській, Баламутівській сіль­ських об’єднаних тери­торіальних громадах.

Із 18 музеїв зі званням «народний» 16 – діючих. З 2012 ро­ку не працюють через аварійний стан приміщень народні музеї історії смт Смотрич Дунає­вецького та с. Зіньків Вінько­вецького районів.

На реекспозиції перебувають 19 музеїв на громадських засадах, переважна більшість з яких практично припинила свою діяльність (м. Кам’янець-Подільський, Хмельницький, Славута, Старокостянтинівський, Теофіполь­ський, Деражнянський райони, Дунаєвецька, Старосинявська селищні об’єдна­ні територіальні громади).