Департамент екології та природних ресурсів облдержадміністрації інформує

Стан довкілля Хмельницької області за результатами моніторингових спостережень у серпні 2017 року

26.09.2017

Спостереження за станом атмосферного повітря проводилися Хмельницьким обласним центром з гідрометеорології на двох стаціонарних постах в місті Хмельницькому.

Протягом серпня 2017 року в місті Хмельницькому спостерігалось забруднення атмосферного повітря діоксидом азоту та формальдегідом середньомісячні концентрації яких становили 1,4 ГДК та 1,5 ГДК відповідно (у 2016 році діоксиду азоту — 1,3 ГДК, формальдегіду – 1,96 ГДК). По іншим забруднюючим речовинам, за якими велись спостереження, перевищень гранично допустимих концентрацій не зафіксовано.

В порівнянні з відповідним періодом минулого року за вмістом забруднюючих речовин в атмосферному повітрі спостерігалось збільшення середньомісячних концентрацій діоксиду азоту у 1,1 рази, діоксиду сірки у 1,3 рази, оксиду азоту у 1,1 рази, а також зменшення середньомісячних концентрацій аміаку у 1,2 рази, пилу у 1,5 рази, фенолу у 1,04 рази, формальдегіду у 1,3 рази та хлористого водню 1,6 рази.

Хмельницьким обласним центром з гідрометеорології та Хмельницьким обласним управлінням водних ресурсів у звітному періоді 2017 року відбирались проби поверхневих вод річок Случ, Хомора та Дністер. Аналіз якості поверхневих вод суші здійснювався за басейновим принципом. Розглядалися такі головні річкові басейни: Дністер,Дніпро, Південний Буг.

Поверхневі води басейну р.Дніпро характеризувалися підвищеним вмістом розчинених органічних речовин.

БСК5 перевищував гранично допустимі концентрації для водойм рибогосподарського призначення у 2,4 рази, найвище значення зафіксовано на позначці 2,6 ГДКрг, у воді р.Случ (с.Чернелівка водозабір м.Хмельницький). Також показник БСК20  перевищував гранично допустимі концентрації для водойм господарсько-побутового призначення у 3,2 рази, найвище значення зафіксовано на позначці 3,5 ГДКрг у воді річки Случ (с.Чернелівка, водозабір м.Хмельницький).

Поверхневі води басейну р.Південний Буг характеризувалися підвищеним вмістом розчинених органічних сполук, азоту амонійного, нітритів, хрому (6+), фенолів.

Показник БСК5 перевищував гранично допустимі концентрації для водойм рибогосподарського призначення у 2,1 рази (найвище значення зафіксовано на позначці 3 ГДКрг, 1 км нижче м.Хмельницький).

Вміст азоту амонійного в р.Південний Буг перевищував допустимі рівні рибогосподарських нормативів у 15,6 рази (найбільше значення цього показника зафіксовано 1 км нижче м.Хмельницький і становило 29 ГДКрг).

Вміст нітритів в р.Південний Буг перевищував допустимі рівні рибогосподарських нормативів у 9,3 рази (найбільше значення цього показника зафіксовано на позначці 18,3 ГДКрг, 1 км нижче м.Хмельницький).

Вміст фенолів перевищував гранично допустимі концентрації для водойм рибогосподарського призначення у 3 рази.

Середнє значення хрому (+6) перевищувало гранично допустимі концентрації для водойм рибогосподарського призначення у 5 разів. (найбільше значення цього показника зафіксовано 1 км нижче м.Хмельницький і становило 6,8 ГДКрг).

У поверхневих водах басейну р. Південний Буг спостерігалось перевищення гранично допустимих концентрацій для водойм господарсько-питного водокористування вмісту показника БСК5  у 3 рази. Також показник БСК20 перевищував гранично допустимих концентрацій для водойм господарсько-питного водокористування у 4 рази (найбільше значення цього показника зафіксовано на позначці 5,1 ГДКрг, Меджибіжське водосховище).

У поверхневих водах басейну р. Дністер спостерігалось перевищення гранично допустимих концентрацій для водойм господарсько-питного водокористування вмісту показника БСК20  у 1,02 раз.

Моніторинг радіаційного фону на території області забезпечувався щоденно обласним центром з гідрометеорології на постійних постах спостереження. За даними радіоекологічного моніторингу потужність експозиційної дози гама-випромінювання протягом звітного періоду не перевищувала допустимих рівнів.

Концентрація радіоактивних речовин в атмосферному повітрі населених пунктів, де розміщені постійні пости спостережень ХАЕС (Нетішин, Остріг, Славута, Білотин, Межеричі, Ст. Кривин, Мізоч), менша гранично допустимих концентрацій. Рівень гамма-фону в санітарно-захисній зоні та зоні спостереження ХАЕС відповідав природному фону і становив– 9-10 мкЗв/год.

За інформацією Департаменту екології

та природних ресурсів облдержадміністрації

 

Спалювання листя – шкода довкіллю!

19.09.2017

Неодноразово ми писали про шкідливість спалювання сухих рослинних залишків. Але, нажаль, проблема і далі залишається актуальною.

Восени в місті активізується діяльність сезонних «паліїв» – опале листя вони утилізують у вогнищах неподалік житлових будинків. При спалюванні листя в атмосферне повітря виділяються шкідливі речовини, такі як пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали і ряд канцерогенних сполук, які викликають захворювання дихальних шляхів, знижують імунітет людини, посилюють негативний перебіг хронічних захворювань.

Разом з листям горить сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери. Тільки при спалюванні поліетиленового пакету в повітря надходить до 70 різноманітних хімічних сполук.

Проте, мало хто знає, що опале листя приносить користь ґрунту та рослинам. Опале листя можна використовувати як добриво, тоді, розпадаючись воно повертає всі поживні речовини, що отримувало протягом свого зростання. Ті частини листка, що розкладаються не так швидко, як черешки, виконують важливу функцію – структурують ґрунт, що дуже покращує його якість. Але це не все, чим корисне опале листя, адже поступово розкладаючись, воно дає їжу бактеріям і комахам, які живуть у ґрунті. Їх сусідство дуже корисне, вони видаляють з ґрунту патогенних організмів грибкового і бактеріального типу.

Ще одне застосування опалого листя – це мульчування ним рослин на присадибній ділянці. Сухим листям можна укривати на зиму троянди, інші багаторічники, садову суницю, ягідні кущі, виноград, посадки часнику. Таким способом можна захистити ґрунт і поліпшити його якості. Одна з головних корисних властивостей мульчування – перешкоджання росту бур’янів.

Якщо ви живете в межах міста, особливо поблизу вулиць, де регулярно проїжджає транспорт, листя ваших дерев отримує цілий комплекс, забруднювачів. Дерева виконують своє завдання, фільтруючи значну частину шкідливих речовин, які нікуди не зникають, накопичуючись в листі. Якщо не прибрати вчасно таке листя, то всі шкідливі речовини потраплять в ґрунт і ґрунтові води. Залишати таку підстилку з листя, просочену шкідливими речовинами, не можна. Крім того, і спалювати таку листву не рекомендується. Її необхідно утилізувати за межею міста.

Найбільш дружнім по відношенню до довкілля шляхом утилізації опалого листя є компостування. Приготування компосту – це ще один чудовий спосіб, що дозволяє використовувати опале листя з користю. Для початку необхідно організувати ємність для приготування компосту. Потім в неї вкладаються і утрамбовуються листя. Термін дозрівання компосту становить два-два з половиною роки, такий компост послужить відмінним добривом для всіх рослин, а проблема з утилізацією листя вирішиться сама собою.

Департамент екології та природних ресурсів ще раз закликає мешканців Хмельниччини не палити листя, не робити шкоди своєму здоров’ю та навколишньому природному середовищу. Також нагадуємо, що самовільне випалювання рослинності або її залишків забороняється статтею 771 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За інформацією Департаменту екології

та природних ресурсів Хмельницької облдержадміністрації

 

ВЧИМОСЬ РОЗПІЗНАВАТИ ЗНАКИ МАРКУВАННЯ ТА ОБИРАТИ КРАЩУ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я ТА ДОВКІЛЛЯ ПРОДУКЦІЮ

05.09.2017

Знаки маркування є джерелом інформації для споживача, що вказує на безпеку, поліпшені якісні, екологічні чи інші характеристики продуктів, товарів, виробів, а іноді – послуг. Для того щоб споживати з турботою про власне здоров’я та довкілля, слід розуміти їх значення та уважно вивчати маркування продукції, яку ви плануєте придбати.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я третина різноманітних захворювань людства пов’язана із споживанням неякісних продуктів та напоїв та негативним впливом матеріалів, виробів, приладів, що нас оточують.

Намагаючись задовольнити сучасні потреби споживача, більшість товаровиробників прагнуть підкреслити якість своєї продукції, використовуючи такі позначення як: «екологічний», «натуральний», «екологічно чистий», «органічний», «біо»  тощо. Як правило ці твердження є оманливими.

Лише сертифікація свідчить про відповідність продукції, товарів, послуг вимогам екологічних стандартів.

Відповідно до вимог Закону України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року» однією зі стратегічних цілей національної екологічної політики є запровадження до 2020 року системи екологічного маркування товарів і продуктів харчування.

Частина символів споживачів про щось інформує, інша застерігає. Варто дізнатися, що саме означають ці символи, щоб у подальшому ці знання використовувати.

Знаки, що носять інформаційний характер і вказують на певну екологічну характеристику продукції

Знак у вигляді трикутника з трьох стрілок, що означають замкнутий цикл (виробництво – застосування – утилізація), вказує, що дана упаковка придатна для подальшої переробки. Усередині трикутника можуть бути одна або дві цифри, які вказують на тип пакувального матеріалу: 1-19 – пластик, 20-39 – папір та картон, 40-49 – метал, 50-59 – деревина, 60-69 – тканини і текстиль, 70-79 – скло.

Цей знак означає, що пакувальний матеріал вироблений з повторно переробленої сировини або містить частку повторно переробленого матеріалу.

Знак  «дбай про чистоту». Цей знак  означає, що  упаковку треба викинути  до урни безпосередньо після  споживання її вмісту. Часто біля цього знака може бути символ, який говорить про те, що перед викиданням картонні коробки і упаковку від напоїв слід зім’яти, щоб вони займали менше місця і контейнер занадто швидко не заповнювався.

Знак  «викидай окремо». Розподіл упаковки: картон слід викинути до макулатури (бо це папір), а пластиковий (політилен -PE) мішок повинен  потрапити до пластику.

Екологічний знак придатності до рециклінгу.

Знак «біодеградуюча упаковка» – знак, призначений для упаковок, що розкладаються і не виділяють шкідливих речовин.

Інформація про натуральність продукції (сировини) органічного походження, вирощеної без застосування хімікатів, виробленої без барвників і штучних харчових добавок.

Цей знак є декларацією виробника, його застосування не вимагає обов’язкового проведення випробувань та оцінки продукції на вміст ГМО органом з оцінки відповідності. Ставити маркування про наявність чи відсутність ГМО зобов’язує виробника Закон України «Про безпечність та якість харчових продуктів».

«Євролисток» – єдиний знак Європейського Союзу, який використовується для позначення упаковки органічних харчових продуктів, вирощених без хімічних добрив.

Знаки екологічного маркування І типу згідно ISO 14024, що зустрічаються в маркуванні продукції, представленої на українському ринку

Європейське екологічне  маркування European Ecolabel, використовується на добровільній основі, було введене в 1992 році для підтримки зусиль компаній по виведенню на ринок більш екологічних продуктів та послуг. Критерії визначення екологічності в European Ecolabel дуже жорсткі, характеристики продукту вимірюються і аналізуються на предмет дії на довкілля впродовж усього його життєвого циклу, включаючи отримання  сировини на передвиробничому етапі, виробництво, збут і утилізацію продукту. Знак European Ecolabel – маркування, якому споживачі дійсно можуть довіряти, – отримують тільки ті продукти, які повністю відповідають цим жорстким екологічним стандартам.

Український знак екологічного маркування («Зелений журавлик») Продукція позначена цим знаком має поліпшені показники безпеки та екологічні характеристики, порівняно з продукцією, що відповідає загальнообов’язковим державним нормам безпеки відносно впливів на стан довкілля та здоров’я людини.

Цей знак підтверджує, що продукція пройшла незалежну експертну оцінку дотримання вимог екологічних стандартів на усіх етапах життєвого циклу: від сировини до готового товару чи виробу, і навіть його споживчої тари чи пакування.

Знак «Зелений журавлик» можна побачити на упаковці, етикетці різноманітних продуктів, товарів, виробів, а також рекламних матеріалах та інформаційних носіях.

Під знаком розташовується код екологічного стандарту на відповідність якому пройшла сертифікацію маркована ним продукція.

Знак Miljomеrkеt або «Білий лебідь» – позначає відповідність товару жорстким скандинавським екологічним нормативам. Побачивши на упаковці значок з голубом, ви можете бути впевнені, що отримали продукт, який не містить шкідливих людині і природі речовин, легко утилізуються.

The Blue Angel (Der Blaue Engel) – найстарший знак, який підтверджує екологічну безпеку. Це символ захисту довкілля. Він гарантує, що товари: зроблені за допомогою засобів, нешкідливих для довкілля; були перевірені на шкідливі речовини, такі як формальдегіди і розчинники; безпечні для використання в будинках та в офісах; не загрожують здоров’ю людей.

Все більш на українському ринку набувають популярності органічні продукти. З року в рік кількість продуктів органічного вітчизняного виробництва зростає. Тому при виборі продукції потрібно частіше звертати увагу на значення символів, індексів та інших позначень на упаковці продукту. Адже маркування – це мова спілкування між виробником та покупцем.

Внаслідок своєї неуважності Ви можете втрати не тільки гроші, а й своє здоров’я. Захистіть себе від неякісної продукції, здатної зашкодити здоров’ю та навколишньому середовищу, навчіться розпізнавати та розуміти правильність маркування!

За інформацією Департаменту екології

та природних ресурсів облдержадміністрації

31.08.2017

1 вересня – День пам’яті видів, винищених людиною

Моа, тур, квага, дронт, тарпан, епіорніс, сумчатий вовк, безкрила гагарка, стеллерова корова – далеко не повний перелік представників фауни, знищених людиною. Вони залишили згадку про себе хіба що в природничих музеях світу у вигляді шкур, скелетів та фотографій.

Частина цих видів не так давно мешкала і на території України. Достатньо подивитись давні гравюри та геральдику, зазирнути у літописи. Хто тепер повірить, що кілька сотень років тому в Україні проводились княжі полювання, скажімо на левів? В останні роки в Україні катастрофічно впала чисельність лося. Важко оцінити і кількість ведмедів, рисів та диких котів, які лишились в природі на території  нашої  держави. Між іншим, на всі ці види продовжується браконьєрське полювання.

Чому саме цей день був обраний для такої пам’яті? Саме цього числа – 1 вересня 1914 року – в зоопарку м. Цинцинаті (США), помер останній мандрівний голуб. До ХІХ ст. він був найбільш чисельним видом птахів, загальна кількість особин якого оцінювалась у 3-5 млрд. Основною причиною зникнення виду став комерційний відлов і забій заради отримання м’яса. Останнє масове гніздування голуба спостерігалось у 1883 р., останній голуб у дикій природі був знищений у 1899 р.

Історія знищення мандрівного голуба найбільш яскраво показує колосальні масштаби нашого марнотратства і необачності. І знищили цей вид птахів не древні дикуни, а, здавалось би цивілізовані, люди ХІХ століття.

Цей день – можливість звернутись до своєї совісті. Адже зниклі види ніколи не відновляться ні в дикій природі, ні у зоопарках. Проте ще можна врятувати тих, кого людство ще не встигло знищити.

Довідково.

За останні 400 років через нерозумну людську діяльність з обличчя Землі зникло 63 види ссавців (1,3% від загальної кількості), а 120 видам загрожує зникнення; 94 види птахів (1%), а під загрозою вимирання знаходиться 187 видів.

29.08.2017

29 серпня – Міжнародний день дій проти ядерних випробувань

Міжнародний день дій проти ядерних випробувань (International Day Аgainst Nuclear Tests) затверджений на 64-й сесії Генеральної асамблеї ООН в грудні 2009 року.

Відзначення цієї дати покликане більш активно просвіщати і інформувати людей про наслідки випробувальних вибухів ядерної зброї та будь-яких інших ядерних вибухів і необхідності їх припинення.

Всього в світі проведеної 2 062 випробування ядерної зброї, які мають вісім держав.

В Україні також проводили ядерні випробування – в 1972 році у Харківській області та в 1979 році у Донецькій області на шахті «Юнком».

На думку ООН, заборона ядерних випробувань є важливим кроком для побудови більш безпечного світу.

Відзначаючи щороку Міжнародний день дій проти ядерних випробувань, ми робимо ще один крок до зміцнення миру і безпеки в усьому світі!

Зелені насадження покращують здоров’я городян!

 В останні роки наше місто активно забудовується і кількість зелених насаджень нещадно скорочується. Як наслідок, хмельничани можуть спостерігати дефіцит зелених насаджень загального користування. Це болюче питання стоїть досить гостро.

Згідно з Правилами утримань зелених насаджень у населених пунктах України рівень озеленення міських вулиць має бути не меншим 25%. Проте неконтрольована хаотична забудова ущільнює місто. Буває, що забудовники повністю ігнорують будь-які норми озеленення. Серед нових будинків не знаходиться місця для відпочинку та рекреації, а жителів часто фактично позбавляють чистого повітря, тіні й тиші. Хоча, після глобальної зміни клімату, саме зелені зони забезпечують прохолоду під час літньої спеки та виконують важливі екологічні функції.

Зелені комплекси позитивно впливають на міський клімат, затримують пил, гази і, таким чином, сприяють очищенню повітря. За статистичними даними, кількість викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в Хмельницькій області у 2016 році становила 21735,253 т, у 2015 році – 18250,732 т. Тобто, за рік викиди шкідливих речовин збільшились на 3484,5 т або на 19,1%. Як бачимо, статистика невтішна. Адже саме у місті зосереджена основна маса автомобільного транспорту, який забезпечує 70% усіх токсичних викидів в атмосферу. Це означає, що за кожний новий автомобіль жителі міста розплачуються киснем, а відтак – і власним здоров’ям.

В літні сонячні дні, будівлі і асфальт в місті дуже нагріваються, що призводить до перегрівання повітря. Якщо температура навколишнього середовища і предметів перевищує температуру тіла людини, настає перегрів організму. Сонячна радіація на озеленених ділянках в два і більше рази нижче, ніж на відкритих місцях. Зелені рослини також є гарним засобом у боротьбі з шумом і вітром. Інтенсивність шуму на озеленених ділянках тротуару майже в 10 разів менше, ніж на неозелененних. Листя рослин є своєрідним екраном, який відображає шум. Захисні можливості визначаються, перш за все, площею листя і кількістю зібраних у них шкідливих речовин.

До того ж, ще у 2004 році британські архітектори писали, що зелені простори підвищують якість життя місцевих жителів.

Городяни, які живуть в більш зелених міських районах, мають менше ознак депресії та тривоги. Життя в міських районах із зеленими насадженнями справляє довготривалий позитивний ефект на психічне здоров’я людини, на відміну від таких факторів як підвищення заробітної плати або просування по службі, які не дають стійкого ефекту і не роблять нас щасливими в довгостроковій перспективі.

Вчені дійшли висновку, що оскільки люди, які живуть в так званих «зелених зонах», менш схильні до стресу, вони приймають більш зважені рішення та показують кращу комунікабельність.

Зелені насадження потребують нашої допомоги та охорони. Хочеться нагадати людям, що у нас є право на зелені зони, зони відпочинку, чисте довкілля та здорове майбутнє. Піклуючись про природу, ми піклуємось і про себе. Посадіть дерева, чагарники, квіти, приберіть сміття, доглядайте та оберігайте зелені куточки.

Давайте разом збережемо зелену окрасу міста!

За інформацією Департаменту екології

та природних ресурсів Хмельницької облдержадміністрації

Амброзія – небезпечна рослина-алерген

На Хмельниччині триває сезон пилкування амброзії і люди вже відчувають симптоми алергії, що викликає ця небезпечна рослина

Амброзія відома всім рослина, яка з’явилася у нас не так давно, але досить добре прижилася. Побачити її можна практично у всюди. На узбіччях доріг, берегах ставків і річок та інших не оброблювальних землях.

Трава амброзія сягає у висоту від 20 до 200 см, а іноді й до 300 см. У неї стрижневий корінь, який проникає на глибину до 4 м, прямостояче опушене стебло і красиві ажурні листки завдовжки до 15-17 см, темно-зелені згори і сіро-зелені, сильно опушені зі споду. Квітки в амброзії дрібні, різних відтінків зеленого кольору.

Паростки рослини з’являються в травні або червні, а цвітіння амброзії починається наприкінці липня або на початку серпня і триває до середини осені. Розмножується амброзія насінням.

Під час цвітіння ця рослина дуже небезпечна: пилок викликає у людей алергію (підвищення температури, сльозотечу, кон’юнктивіт, погіршує зір і може викликати набряк легенів), медики називають це амброзійним полінозом або сінною пропасницєю. Слід додати, що у цей період від її пилку страждають астматики, у яких загострюються приступи бронхіальної астми.

З кожним роком людей, що страждають від цієї рослини, стає все більше. Цей бур’ян віднесений до карантинних рослин. Поширенню захворювання можуть сприяти погодні умови: спека, вітри тощо. Ефективних ліків поки що не існує. Єдиний вихід — триматися подалі від амброзії полинолистої поки вона квітує. Потрібно відмовитись від прогулянок за містом, по можливості не виходити з дому у спеку та у вітряну погоду. На вулиці користуйтеся сонячними окулярами. При поверненні додому рекомендується прийняти душ та промити ніс та очі.

Якщо ви виявили неподалік кущик амброзії, знищіть його, поки рослина не дала насіння.

Враховуючи велику шкоду амброзії полинолистої, як для сільського господарства, так і для здоров’я людей, боротьба з нею є одним з найважливіших завдань всіх громадян.

Департамент екології та природних ресурсів Хмельницької облдержадміністрації  звертається до Вас, шановні подоляни! Немає поки що іншого шляху подолання даної проблеми, як усім разом вести боротьбу з цією злісною карантинною рослиною, знищуючи амброзію повсюди.

Відповідно до статті 22 Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, органи виконавчої влади і місцевого самоврядування усіх рівнів, підприємства, установи, організації та громадяни зобов’язані утримувати надані в користування, чи належні їм на праві власності земельні ділянки або інші території, в належному санітарному стані згідно з санітарними нормами.

За інформацією Департаменту екології

та природних ресурсів облдержадміністрації

Вплив кондиціонерів на навколишнє середовище

 З настанням спекотної погоди особливо гостро постає питання охолодження температури повітря в приміщеннях. Найбільш популярним методом зниження температури в офісі або квартирі, на сьогоднішній день, є кондиціонер. І дійсно це дуже зручно: влітку охолоджує, взимку нагріває. Проте часто ми чуємо про негативний вплив кондиціонера на здоров’я людини, і, нажаль, практично не замислюємось, що від надмірного використання цих приладів може постраждати ще й навколишнє середовище.

Головний та єдиний плюс застосування кондиціонерів у тому, що вони допомагають людям легше пережити літню спеку. Особливо це важливо для тих, хто страждає на серцево-судинні захворювання і ризикує від спеки та спричиненого нею надмірного навантаження на серце та судини, бути ураженим гіпертонічним кризом чи інфарктом. Комфортний мікроклімат дозволяє організму людини почуватися краще, допомагає він і окремим частинам людського тіла, наприклад, шкірі, котра ідеально себе почуває саме за температури 23-24Со.

Щодо мінусів, то їх виявляється куди більше. Наприклад накопичення вуглекислого газу, вірусних та інфекційних мікроорганізмів при відсутності будь-якої вентиляції, які при звичайному провітрюванні швидко випаровуються. Також охолоджене пересушене повітря, яке шкідливе для шкірних покривів і слизових оболонок дихальних шляхів.

Ще один недолік кондиціонерів – фреон. Фреон – холодоагент, який застосовується в більшості сучасних кондиціонерів. Фреон важчий за повітря, тому при його витоку він може витіснити повітря з приміщення. Деякі різновиди фреонів при розкладанні виділяють небезпечні токсини і можуть викликати сонливість і задуху.

Та чи шкодять кондиціонери навколишньому середовищу? Цим питанням наразі переймаються не так українці, як жителі закордонних країн, але обговорювати його не припиняють. Так, деякі науковці зауважують, що робота кондиціонерів, а точніше його компонент хладагент, який містить молекули хлору, руйнує озонову оболонку Землі. В умовах глобального потепління клімату додаткові викиди газів із парниковим ефектом, а також колосальне поглинання енергії кондиціонерами є неприпустимими. В майбутньому виняток слід зробити лише для лікарень, музеїв, концертних, театральних залів та приміщень з великою кількістю комп’ютерної техніки (кімнатна температура особливо необхідна для нормальних умов утримання оргтехніки, адже вона теж погано переносить спеку та підвищену вологість повітря).

Сьогодні кондиціонери споживають в два рази більше електроенергії, ніж всі комп’ютери планети. В перерахунку на кількість вуглекислого газу це 140 мільйонів тонн на рік. Тому знижуючи використання кондиціонерів в два рази можна умовно забезпечити «безкоштовну» для екології роботу всіх комп’ютерів у світі.

І, в решті, кондиціонери псують зовнішній вигляд міських будівель, особливо тих, які мають історичну цінність. Що й казати: жодним українським законом (на відміну від закордону) монтаж кондиціонерів не заборонений, не поспішають приймати такі заборони й муніципальні установи.

Хоч, за статистикою, українці нині користуються найбільш дешевими системами кондиціонування, проблемою збереження довкілля та власного здоров’я вони цікавляться мало. Проте якщо ви хочете дбати про довкілля та відповідально ставитеся до вибору побутової техніки, то для вас – екологічно нешкідливі кондиціонери. Вони повинні відповідати двом критеріям: мати низьке енергоспоживання, і в якості холодоагенту там повинен використовуватися фреон R410. Щодо першого, то багато кондиціонерів спроектовані за інверторною технологією, що дозволяє значно знизити енерговитрати. Крім того, є кондиціонери з можливістю включити економ-режим. Щодо другого, то мова про внесок фреону у руйнування озонового шару планети. Зараз людство переходить на безпечний фреон, який не руйнує озоновий шар.

 

За інформацією Департаменту екології

та природних ресурсів облдержадміністрації

28.07.2017

Кроки екологічної свідомості. Спалювання стерні.

Не встигли деякі суб’єкти господарювання заховати в комори зібране, як починають „чистити” поля від стерні її випалюванням. Бездумні дії часом призводять до непоправних наслідків і багатотисячних збитків.

Більшість господарств, які вдаються до спалювання соломи, виправдовуються тим, що заорювання стерні та соломи є трудомістким і, до того ж, дорогим агрозаходом. Спалювання – це акт безгосподарності і свідомого розтрачання корисної енергії, наданої природою.

На думку деяких вчених, спалювання стерні та соломи є ефективним заходом для контролю чисельності шкідників та хвороб. Однак інші фахівці розуміють антиекологічність та безумство такого заходу.

Так, наприклад, американські вчені, що виконують досить ретельні дослідження, констатують, що спалювання соломи та стерні не може вважатися ефективним заходом боротьби з грибковими хворобами. А от шкода, яку наносить спалювання навколишньому середовищу, очевидна навіть не компетентним в цій справі людям.

Слід зазначити, що, по-перше, перетворюючись на попіл, згорають напіврозкладені органічні рештки. По-друге, за температури вище 100 °С спалюється гумус, особливо коли солома лежить у валках або копицях. При цьому відбувається безповоротна втрата органічного вуглецю і азоту. Відбувається зниження потенційної родючості ґрунту і, відповідно, майбутньої врожайності сільськогосподарських культур. По-третє, разом із стернею вогонь знищує безцінну біосферу ланів, яка могла б суттєво підвищити врожайність у наступні роки, а на їх місце приходять патогенні мікроорганізми та бур’яни.

Крім того, спалювання соломи є потенційною небезпекою для сусідніх полів, де може виникнути пожежа, лісосмуг, лісів, степів і навіть бути загрозою для людського життя. Адже для виникнення таких пожеж достатньо необережно кинутого маленького недопалку чи сірника. На відкритій території в безвітряну погоду вогонь може розповсюджуватися зі швидкістю до 4-х км за годину, а у вітряну – до 30 км, при цьому висота полум’я досягає 2-х метрів.

Шкода від спалювання стерні і сухої трави різноманітна і надзвичайно небезпечна. На превеликий жаль, ми рідко звертаємо на це увагу.

У більшості країн світу діють закони, які забороняють спалювання соломи і листя. Наприклад в Німеччині понад 30 років тому запровадили закон про заборону спалювання соломи, а порушників карають на рівні 50 % величини врожайності. В Україні спалювання рослинних залишків заборонено статтею 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 16 та 22 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» та законодавством України про охорону земель.

Департамент екології та природних ресурсів Хмельницької облдержадміністрації звертається до громадян та керівників сільгосппідприємств та організацій, фермерів та власників приватних господарств з проханням не спалювати стерню і використовувати сучасні методи її прибирання.

Шановні подоляни, дотримуйтесь вимог правил пожежної безпеки під час збирання та зберігання зібраного врожаю та дбайте про стан навколишнього середовища! Давайте пам’ятати, що природа потребує нашого захисту і бережливого ставлення до неї!

19.07.2017

Стан довкілля Хмельницької області за результатами моніторингових спостережень у червні 2017 року

Спостереження за станом атмосферного повітря проводилися Хмельницьким обласним центром з гідрометеорології на двох стаціонарних постах в місті Хмельницькому.

Протягом червня 2017 року в місті Хмельницькому спостерігалось забруднення атмосферного повітря діоксидом азоту та формальдегідом середньомісячні концентрації яких становили 1,3 ГДК та 1,71 ГДК відповідно (у 2016 році діоксиду азоту — 1,30 ГДК, формальдегіду – 1,7 ГДК). По іншим забруднюючим речовинам, за якими велись спостереження, перевищень гранично допустимих концентрацій не зафіксовано.

В порівнянні з відповідним періодом минулого року за вмістом забруднюючих речовин в атмосферному повітрі спостерігалось збільшення середньомісячних концентрацій діоксиду сірки у 1,4 рази, а також зменшення середньомісячних концентрацій аміаку та оксиду азоту у 1,1 рази, хлористого водню та фенолу в 1,2 рази, пилу у 1,5 рази.

Хмельницьким обласним центром з гідрометеорології та Хмельницьким обласним управлінням водних ресурсів у звітному періоді 2017 року відбирались проби поверхневих вод річок Случ, Хомора та Дністер. Аналіз якості поверхневих вод суші здійснювався за басейновим принципом. Розглядалися такі головні річкові басейни: Дністер,Дніпро, Південний Буг.

Показник БСК20 у поверхневих водах басейну р.Дніпро перевищував гранично допустимі концентрації для водойм господарсько-побутового призначення у 1,5 рази у воді р. Случ (с. Чернелівка, зона водозабору) та у 1,2 рази у воді р. Хомора (водозабір м. Полонне).

Поверхневі води басейну р. Південний Буг характеризувалися підвищеним вмістом розчинених органічних сполук, азоту амонійного, хрому (6+), нітритів та фенолів.

Показник БСК5 перевищував гранично допустимі концентрації для водойм рибогосподарського призначення у 2,8 рази (найбільше значення цього показника зафіксовано на позначці 4,9 ГДК 1 км нижче м. Хмельницький).

Вміст азоту амонійного в р. Південний Буг перевищував допустимі рівні рибогосподарських нормативів у 15,3 рази (найбільше значення цього показника зафіксовано 1 км нижче м. Хмельницький і становило 27,2 ГДКрг).

Вміст фенолів перевищував гранично допустимі концентрації для водойм рибогосподарського призначення у 3 рази.

Середньомісячні значення концентрації нітритів у водах Південного Бугу перевищували гранично допустимі у 1,4 рази (найбільше значення цього показника зафіксовано на позначці 2,5 ГДК 1 км нижче м. Хмельницький).

Середнє значення хрому (+6) перевищувало гранично допустимі концентрації для водойм рибогосподарського призначення у 5,5 рази.

Вміст розчиненого кисню вище м. Хмельницький становив 7,6 мг/дм3, при гранично допустимій концентрації не менше 4,0 мг/дм3, нижче міста — 3,1 мг/дм3.

У поверхневих водах басейну р. Дністер спостерігалось перевищення гранично допустимих концентрацій для водойм господарсько-питного водокористування вмісту показника БСК20 у 1,3 рази.

Моніторинг радіаційного фону на території області забезпечувався щоденно обласним центром з гідрометеорології на постійних постах спостереження. За даними радіоекологічного моніторингу потужність експозиційної дози гама-випромінювання протягом звітного періоду не перевищувала допустимих рівнів.

Концентрація радіоактивних речовин в атмосферному повітрі населених пунктів, де розміщені постійні пости спостережень ХАЕС (Нетішин, Остріг, Славута, Білотин, Межеричі, Ст. Кривин, Мізоч), менша гранично допустимих концентрацій. Рівень гамма-фону в санітарно-захисній зоні та зоні спостереження ХАЕС відповідав природному фону і становив– 9-10 мкЗв/год.

Озеро Святе – найбільше озеро Хмельницької області

18.07.2017

Неподалік міста Ізяслава, у лісі, знаходиться загадкове «Озеро Святе» – найбільше озеро Хмельницької області.

Це водоймище природного походження. Озеро лежить в басейні річки Горинь в межах Малого Полісся. Наповнюють озеро водою артезіанські джерела, що б’ють із дна. Жодна річка не впадає в озеро і не витікає з нього, але вода тут чиста і прозора.

Озеро з 1970 року було оголошене гідрологічною пам’яткою місцевого значення, а вже у 1996 році отримало статус гідрологічної пам’ятки природи загальнодержавного значення «Озеро Святе» з метою збереження в природному стані озера гляціального походження зі сфагновими плавами, де зростають реліктові види рослин. Сьогодні у цій зоні функціонує заповідний об’єкт «Мальованка» (16 тис. га).

Заповідний об’єкт входить до складу природно-заповідного фонду України, який охороняється як національне надбання і є складовою частиною світової системи природних територій та об’єктів, що перебувають під особливою охороною.

Площа озера складає 8,2га. Глибина – 3-4м, а в так званих «ямах» до    9м. Більшість дослідників природи краю сходяться на тому, що воно вулканічного походження. На це вказує овальна форма, острів в центрі і глибина – 9,5м.

Назва озера пояснюється легендою про те, що нібито колись на місці озера було невелике село. Якось посеред ночі воно провалилося у безодню, а на його місці утворилося озеро, коли звістка про це рознеслася по околицях, то люди почали приходити до озера святити воду. Звідти і назва – «Озеро Святе».

Оскільки регіон розташування озера знаходиться на межі Українського Полісся і Лісостепової зони, це робить його цікавим в науковому відношенні з багатьох точок зору, особливо флори і фауни. Рослинний світ території озера унікальний. На ньому поширені лісова, болотна, прибережно-водна, вибірково-лучна рослинність, а також цікавий фауністичний комплекс. Зусібіч озеро оточене сосняком. Це вологий змішаний сосново-березовий ліс і лише від сходу сухий сосновий.

Із червонокнижних видів тут зустрічаються представники орхідних: коручка болотна, пальчато-корінник бузиновий.

Найцікавішими виявилися болотні масиви навколо озера. Вони виражені декількома угрупуваннями.

В озері є достатньо багато дикої риби, зокрема, карась, лин, окунь, який між іншим є однією із загадок для науки: якщо озеро – замкнуте водоймище, то звідки в нім узялася риба.

На озері  мешкають 67 видів птахів, майже третина з яких є рідкісними і потребують особливої уваги та захисту. Зокрема, 4 види занесені до Червоної книги України, 24 – включено до Додатку ІІ Бернської конвенції.

Фауна озера, його берегів, плавів та острова відносно різноманітна, хоча і має дещо збіднений склад, що є наслідком досить значного антропогенного впливу. З них більш-менш регулярно тут трапляються козулі. З інших ссавців відносно звичайними є ондатра, білки та кроти.

«Озеро Святе» серед найпривабливіших. Тут купаються, відпочивають. А юні природолюби ще й вивчають довколишній рослинний, тваринний світ. Проте, нажаль трапляються випадки нищення псевдотуристами цієї первозданної краси. Адже не можна рубати живі дерева на дрова, неприпустимим є «татуювання» дерев, скель, пам’яток природи, історії та культури. Видряпування ножем, вирубування сокирою чи нанесення фарбою на них імен, ініціалів та інших написів призведе до повного знищення цих пам’яток. Суворо забороняється розводити вогнище у непризначених для цього місцях та під деревами. Варто також не тільки називати озеро Святим, а й відноситись до нього з належною повагою. Пам’ятаємо, що отримавши естетичну насолоду від краси природи, бажано залишити місце свого відпочинку кращим, ніж ви його застали.

Озеро є унікальним творінням природи, про яке сьогодні, на жаль, є дуже мало інформації, воно вабить до себе безліч дослідників: гідробіологів, геологів, ботаніків, істориків, художників і просто звичайних туристів.

Кожен житель Хмельницької області і турист з гордістю повинен відноситися до цього творіння, яким є «Озеро Святе».

За інформацією Департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації

 

07.07.2017

8 липня – відзначається Міжнародний день Дністра

 Щорічно у другу суботу липня в Україні відзначають «Міжнародний день Дністра». Цьогоріч цей День припадає на 8 липня.

Ідея відзначення Міжнародного дня Дністра в Україні полягає в тому, щоб нагадати всім мешканцям басейну про культурну та природну цінність унікальної річки, про традиції корінних мешканців виявляти турботу та бути відповідальним за природне багатство Дністра.

Назва «Дністер» відома з давніх-давен. Її щоразу сприймали по-новому і тому вона видозмінилася. Перша згадка річки датована V ст. до н.е. у творах Геродота під назвою «Тірас» (ця назва має декілька походжень: іранське означає швидкий; курдське – дикий, неприборканий). Ще є згадка з античних часів про назву «Династріс» в IV ст. Амміаном Марцелліном. А взагалі, пояснення походження назви річки Дністер може бути простим: «дон» – вода, «стрий» – швидкий.

Річка Дністер відноситься до категорії великих річок і є другою рікою на території нашої держави після Дніпра. Сучасний екологічний стан Дністра та його басейну в цілому є дуже важливим. Рівень антропогенного навантаження на екосистему річки дуже високий.

Моніторингові спостереження за станом поверхневих вод річки Дністер в місті Кам’янець-Подільський (питний водозабір) здійснюються щомісячно Хмельницьким обласним управлінням водних ресурсів.

За даними спостережень у 2017 році рівень забруднення басейну р. Дністер, в порівняні з минулим роком суттєво не змінився. Загалом у поверхневих водах басейну р. Дністер не зафіксовано перевищень гранично допустимих концентрацій для водойм господарсько-побутового призначення. Лише в березні 2017 року спостерігалося незначне перевищення ГДК для водойм господарсько-питного водокористування вмісту показника БСК20 у 1,4 рази.

По іншим речовинам, за якими велись спостереження, перевищень гранично допустимих концентрацій не зафіксовано.

Вздовж Дністра створено чимало заповідних зон — національних природних парків, заказників, пам’яток природи. Найбільшими заповідниками є «Регіональний ландшафтний парк «Верхньодністровські Бескиди» (Львівська область), «Галицький національний природний парк» (Івано-Франківська область), «Національний природний парк «Дністровський каньйон» (Тернопільська область), «Хотинський національний природний парк» (Чернівецька область), «Національний природний парк «Подільські Товтри» (Хмельницька область), «Нижньодніпровський національний природний парк» (Одеська область).

До відзначення Міжнародного дня Дністра 21 липня 2017 року в рекреаційній зоні «Сокіл» Національного природного парку «Подільські Товтри» пройде еко-фестиваль «Дністровські забави». Більш детальна інформація доступна на сайті Національного природного парку «Подільські Товтри» за посиланням http://tovtry.com/ua/news/2017-_ecofestyval/index.html.

06.07.2017

7 липня- День працівника природно-заповідної справи!

Указом Президента України від 18.08.2009р. №629 визначено 7 липня днем професійного свята працівників природно-заповідної справи.

Це свято для всіх, хто прагне зберегти природу і присвячує цій справі своє життя, свято небайдужих та дбайливих людей.

Заповідання природних територій є найбільш ефективним інструментом збереження природного багатства, і саме тому державою поставлено завдання у найближчі роки збільшити площу природно-заповідного фонду до 10% від площі країни.

Завдяки зусиллям працівників природно-заповідної справи вже зроблено велику роботу у сфері природно-заповідного фонду Хмельниччини.

На сьогоднішній день в структурі природно-заповідного фонду області нараховується 522 об’єкти загальною площею 328493,48 га. З них національний природний парк „Подільські Товтри” (один з найбільших у Європі та найбільших в Україні) площею 261316,0 га, національний природний парк «Мале Полісся» – 8762,7 га та регіональний ландшафтний парк «Мальованка» загальною площею 16915,3 га. Загальнодержавний статус надано 42 об’єктам площею 280134,65 га, а також- 480 об’єктам місцевого значення загальною площею 48358,83 га. Відношення площі природно заповідного фонду до площі Хмельницької області становить 15,95%.         Щороку символом свята обрано рідкісну реліктову папороть – вужачку звичайну. Рослину, що збереглась впродовж мільйонів років еволюції і до цієї пори зростає на території нашої держави. «Квітка» цієї папороті непоказна та неяскрава, але прадавня і загадкова, як наша природа. Ця рослина уособлює волю до життя та потребу у збереженні природних екосистем.

Шанувати, берегти природу повинна кожна людина незалежно від свої професії. Збереження об’єктів природно-заповідного фонду завдання державної важливості. Тому, враховуючи складний і відповідальний період у державі, девіз цього року – «Збережемо природу – збережемо Україну!».

Від цього залежить майбутнє нашої нації, її процвітання і довголіття.

05.07.2017

Найдивовижніший Малієвецький водоспад дивує неперевершеністю природної краси

Крихітне село Маліївці з населенням близько 700 мешканців розташоване в 7-8 кілометрах від траси Чернівці – Житомир в Дунаєвецькому районі Хмельницької області на лівому яристому березі річки Ушки.

Це місце сміливо можна назвати одним з наймальовничіших куточків Поділля. Крім палацу Орловських, з яким по красі, довершеності, витонченості, гармонії не може конкурувати жодна подільська резиденція, в Маліївцях зберігся старовинний парк з двома ставками, фонтанами, стилізованою під замкову вежу водонапірною баштою. Парк планувався як ландшафтний. Проте окремі регулярні елементи все ж мав. Зокрема – це мереживо доріжок у формі кленового листа, які крутими схилами вели до ставків. Більшість паркових оздоблень за минулі роки було винищено. Але справжньою його перлиною можна милуватись і зараз – самотня скеля висотою у 18 метрів з водоспадом і печерним гротом.

Це є справді неймовірно чарівне місце, яке зрідка приваблює туристів, але більше скаутів і прихильників РУН-віри. В самій скелі є двоповерхова печера. Її прийнято пов’язувати із давнім монастирем та ім’ям народного героя Устима Кармалюка. За легендою, в цій печері переховувався народний месник, та історія цього дива природи значно давніша та цікавіша – тут був ранньо-слов’янський скельний монастир. Вода до вершини скелі подавалася до водоспаду старим дерев’яним водогоном. В радянські часи водогін прогнив. Щоб врятувати його, лікар Малієвецького дитячого санаторію, який розташований у палаці, Олександра Соколова, на отриману премію 400 рублів купила металеві труби, замінила водогін і водоспад почав знову “працювати”.

Крім того, варто зазначити, що даній території ще в 1960 році надано статус парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Малієвецький» задля збереження зразка паркового будівництва минулих віків у ландшафтному стилі з унікальною колекцією типових і рідкісних місцевих та екзотичних рослин, серед яких є зокрема такі, що занесені до Червоної книги України. Парк входить до складу природно-заповідного фонду України і охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання.

Природа рідного краю – ще один привід гордитися Хмельниччиною. Окрім родючої землі, ми маємо надзвичайний туристичний потенціал який, однак, досі повністю не розкритий. Тому нам самим, в першу чергу, варто пізнавати власну місцевість та її унікальність. Природа вимагає дбайливого до неї ставлення, вона вселяє в нас сили, спонукає до чогось нового і незвіданого. Вона велична і прекрасна настільки, наскільки це можливо…

Будьте обережними з вогнем!

27.06.2017

З настанням літніх днів, кожну вільну хвилину більшість населення намагається проводити в лісі, на озері чи на присадибній ділянці. При цьому люди рідко замислюються над своєю поведінкою, особливо при поводженні з вогнем.

Щороку через безтурботне ставлення до лісових багатств з боку відпочиваючих, випалювання сухої трав’яної рослинності на сільгоспугіддях та пустищах безжалісний вогонь знищує гектари «зелених легень». В результаті чого ліс перестає функціонувати як екологічна система, знищується все живе.

З пожежами або при спалюванні сухої рослинності, в атмосферу викидається величезна кількість шкідливих речовин: вуглекислий газ, чадний газ і окис азоту. Подібне задимлення впливає на стан здоров’я людей, особливо літніх, та дітей першого року життя і новонароджених. У останніх, під дією диму, збільшується частота вроджених вад серця і захворювань органів дихання. Від сильної трав’яної пожежі гинуть практично всі тварини, що живуть у сухій траві або на поверхні ґрунту (зайці, їжаки, плазуни, земноводні).

Департамент екології та природних ресурсів закликає жителів на гостей Хмельниччини бути вкрай уважними та обережними в суху пору року під час відпочинку, не спалювати суху рослинність та сміття та дотримуватись правил пожежної безпеки в лісі.

22.06.2017

Унікальність природно-заповідної території Хмельниччини – «Мальованка»

З метою збереження, відтворення та раціонального використання біологічного та ландшафтного різноманіття Малого Полісся, яке має важливе природоохоронне, естетичне, наукове, оздоровче, освітнє та рекреаційне значення, в 1999 році на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області створено регіональний ландшафтний парк «Мальованка» площею 15660,3 га. Завдяки цьому, відповідній території надано статусу території та об’єкта природно-заповідного фонду.

У 2004 році парк було розширено за рахунок земель сільських рад Шепетівського району на 1255,0 га.

У 2002 році рішенням обласної ради затверджено Положення про регіональний ландшафтний парк «Мальованка», а у 2005, у зв’язку із розширенням парку, Положення затверджено у новій редакції.

Регіональний ландшафтний парк «Мальованка» входить до складу природно-заповідного фонду України, який охороняється як національне надбання і є складовою частиною світової системи природних територій та об’єктів, що перебувають під особливою охороною. Це єдина поліфункціональна природно-заповідна територія в північній частині Хмельницької області, яка має велике значення для охорони природи цього своєрідного краю та збереження його біорізноманіття.

Крім того, територія регіонального ландшафтного парку «Мальованка» входить до об’єктів Смарагдової мережі України, що створена з метою збереження природної фауни, флори та оселищ, які охороняються Бернською конвенцією.

З метою забезпечення додержання встановленого режиму охорони та збереження регіонального ландшафтного парку «Мальованка» Департаментом екології та природних ресурсів направлено охоронні зобов’язання землекористувачам (Шепетівське районне спеціалізоване лісокомунальне підприємство, ДП «Шепетівське лісове господарство», ТзОВ «Шепетівський гранкар’єр», Спеціалізоване лісокомунальне сільськогосподарське підприємство «Лісовик» та ПАТ «Шепетівський буто-щебеневий кар’єр») у межах території парку на загальну площу 13590,0115 га, що складає 80 % від площі парку.

На сьогоднішній день Департаментом продовжується робота по визначенню інших землекористувачів (землевласників) у межах РЛП «Мальованка» з метою передачі у подальшому під охорону та дотримання встановленого режиму частини території природно-заповідного фонду з оформленням охоронного зобов’язання відповідно до вимог природохоронного законодавства України.

РЛП «Мальованка» підкреслює природну своєрідність регіону та є єдиним регіональним ландшафтним парком на Хмельниччині. Це край лісів, боліт та озер багатий на різноманітні природні ресурси, які є джерелом для проведення науково-дослідних робіт і базою для екологічної освіти та виховання учнівської та студентської молоді. Незаймана та малоосвоєна природа вабить туристів та відпочиваючих.

Збереження та розвиток такої унікальної природи є ознакою свідомої громади та сильної нації!

21 червня – День літнього сонцестояння

Зв’язок людини і природи важко не помітити. З розвитком ери технологій багато жителів Землі зовсім забули, що їх коріння бере початок зовсім не в бездушних машинах і цифрах, а в природі рідного краю. Із загостренням екологічної обстановки люди все більш задумалися про повернення до екологічних способів мислення, через що увагу багатьох людей тепер привертають свята, пов’язані з природними явищами. До таких належить і всім відоме свято – День літнього сонцестояння.

День літнього сонцестояння – важлива астрономічна і географічна подія, що відбувається в Сонячній системі. Такий день буває тільки раз у році. Він знаменує початок літа. Пов’язаний він з тим, що Земля стає під кутом, завдяки якому сонячні промені освітлюють її як можна довше. Саме тому 21 червня буде найдовший день і найкоротша ніч. Відповідно на протилежній півкулі все буде навпаки.

Раніше дана подія відносилась до одного з найвизначнішого народного свята, адже вважалося, що саме з цього дня починалося справжнє літо. В день літнього сонцестояння за старих часів відзначали свято середини літа – Літу. Цього дня стрибали через багаття, співали пісень, купалися, танцювали і веселилися. Це свято втілює достаток, родючість, щастя, життєрадісність, а тому готувати їжу і спати в ці дні найкраще на природі.

На думку фахівців, на сонцестояння дуже сильно реагує і природа. До цього дня, як правило, всі рослини намагаються досягти максимуму в зростанні, а після літнього сонцестояння вже користуються накопиченими силами. Недарма, наші предки відзначали це свято, відносячи його до початку багатьох польових робіт.

08.06.2017

Верховною Радою України розглянуто законопроекти «Про оцінку впливу на довкілля» та «Про стратегічну екологічну оцінку»

 Верховною Радою України було розглянуто та ухвалено законопроекти «Про оцінку впливу на довкілля» (ОВД) (№ 2009 а-д) та «Про стратегічну екологічну оцінку» СЕО (№6106), які пройшли широке експертне обговорення, отримали схвальну оцінку від Європейського Союзу та відповідають кращим європейським традиціям. Вони здатні забезпечити довгоочікуване належне впровадження в Україні процедур екологічної оцінки, які ефективно працюють у всьому цивілізованому світі вже понад тридцять років.

Основна ідея екологічної оцінки в ЄС полягає у тому, що в процесі прийняття програми, плану чи рішення щодо погодження певної діяльності, що може спричинити негативний вплив на довкілля, відповідальний орган отримує повну інформацію про такий вплив і має можливість врахувати екологічні інтереси поряд із економічними та соціальним, а відтак прийняти поінформоване, збалансоване і відповідальне рішення.

Законопроект “Про оцінку впливу на довкілля”, встановлює обов’язковим проведення такої оцінки в процесі прийняття рішення про дозвіл на провадження конкретної діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля до прийняття остаточного рішення щодо діяльності. Оцінка впливу діяльності проводиться щодо конкретних об’єктів: будівництво АЕС, автодоріг, заводів, видобуток корисних копалин, проведення рубок і. т. д. Проект закону встановлює чіткі переліки видів діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля, проведення оцінки впливу діяльності для яких є обов’язковим.

Мета законопроекту «Про стратегічну екологічну оцінку» – створення механізму стратегічної екологічної оцінки для забезпечення охорони навколишнього середовища під час прийняття стратегічних рішень при довгостроковому плануванні. Під стратегічну екологічну оцінку підпадають державні та місцеві програми, схеми, плани, стратегії, містобудівна документація.

Ці два законопроекти передбачають впровадження європейських стандартів екологічної оцінки, а саме – встановлення чітких та прозорих процедур екологічної оцінки при плануванні виробництва та ухваленні рішень органів влади стосовно самого розвитку територій, із забезпеченням участі громадськості та врахуванням існуючих потенційних екологічних проблем, у тому числі пов’язаних із здоров’ям населення.

Консультації з громадськістю в цьому процесі – один з ключових етапів. Громадськість має право ознайомитися із усією інформацією по проекту та висловити щодо нього будь-які зауваження і пропозиції, а орган, що приймає рішення, зобов’язаний їх врахувати.

07.06.2017

Увага! Анулювання ліцензій!

  З введенням в дію Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» затверджені нові ліцензійні умови, відповідно до яких суб’єкти господарювання повинні привести у відповідність до нових ліцензійних вимог свою діяльність.

Суб’єктам господарювання, які мають намір здійснювати операції у сфері поводження з небезпечними відходами, необхідно звернути увагу на Перелік суб’єктів господарювання відносно яких Міністерством екології та природних ресурсів України прийнято рішення про анулювання ліцензії на провадження господарської діяльності з поводження небезпечними відходами, з метою здійснення контролю та недопущення провадження безліцензійної діяльності.

Департамент екології та природних ресурсів Хмельницької облдержадміністрації надає перелік ліцензіатів щодо поводження з небезпечними відходами, стосовно яких винесено рішення про анулювання ліцензій у період 2016-2017 років.

Перелік

Увага! Фотоконкурс «Вікі любить Землю».

Департамент екології та природних ресурсів облдержадміністрації інформує, що з 1 травня 2017 року розпочнеться міжнародний конкурс фотографій природних пам’яток України «Вікі любить Землю». Конкурс має на меті поповнення Вікіпедії та інших інтернет-проектів Фонду Вікімедіа фотографіями природоохоронних територій світу, створення найповнішої бази фотографій пам’яток природи і об’єктів природно-заповідного фонду України, а також для привернення уваги до проблем захисту навколишнього середовища.

П’ять років тому, навесні 2013-го, конкурс, в якому цього року беруть участь 26 країн, стартував саме в Україні.

«Вікі любить Землю» вже перетворився на рух небайдужих до природоохоронної справи та фотофіксації об’єктів природно-заповідного фонду. Учасники діляться світлинами невідомих для широкого загалу місцин, де охороняється природа, завантажують під вільною ліцензією у Вікісховище, ілюструють ними статті у Вікіпедії та інших проектах.

Участь у конкурсі є вільною та відкритою як для професійних фотографів, так і для любителів. Протягом травня всі охочі можуть подати фотографії власного авторства, зроблені у будь-який період часу.

За результатами оцінок журі буде визначено переможців у кількох номінаціях, а також обере 10 кращих робіт, які візьмуть участь у міжнародному етапі конкурсу. Автори найкращих світлин та чисельних внесків будуть нагороджені цінними призами. У вересні 2017 року буде визначено міжнародних переможців «Вікі любить Землю».

Більш детальну інформацію можна дізнатися за посиланням http://wikilovesearth.org.ua/2017/04/fifth-contest-starts/.

 

Не допускаймо пожеж у екологічних системах!

Наближаються травневі свята, більшість городян, як правило, ці дні проводять на лоні природи, що може посилити пожежну загрозу лісам.

Найчастіше, причиною 90% пожеж в природних екологічних системах є діяльність людини. Тому, відпочиваючи на природі, потрібно дотримуватися таких правил: не кидати сірники, що горять і недопалки; не розводити багаття та не спалювати сміття в пожежонебезпечний період; розпалювати вогнище тільки на очищеному до шару ґрунту майданчику; покидаючи місце відпочинку, загасити вогнище водою або закидати землею до повного припинення горіння або тління; не залишати в лісі промаслений і просочений бензином обтиральний матеріал; не залишати склотару, розбите скло та консервні бляшанки в місцях відпочинку (фокусуючи сонячні промені вони можуть стати джерелом пожежі); пожежу, що починається, загасити водою, гілками листяних дерев або закидати землею.

З метою недопущення пожеж у екологічних системах, Департамент екології та природних ресурсів Хмельницької облдержадміністрації вкотре закликає громадян дотримуватись правил поведінки на природі та бути обережними у поводженні з вогнем.

Печеру «Атлантида» передано під охорону Національному природному парку «Подільські Товтри»

На Хмельниччині існує унікальний витвір природи – карстова печера «Атлантида», що своєю таємничістю вабить туристів та дослідників. Печера «Атлантида» розташована на живописному березі річки Збруч, поблизу с. Завалля Кам’янець-Подільського району Хмельницької області, і є складовою національного природного парку «Подільські Товтри». Печера сформована в кінці неогенового періоду, ще до появи долини річки Збруч та Дністер. Карстовий процес супроводжувався утворенням каналів та річищ, які поступово поглиблювались та розширювались у товщі древнього гіпсу та вапняку. Ця печера має не тільки рекреаційне та пізнавальне значення, – вона є оселищем рідкісних видів кажанів, які охороняються на території Європи. Така печера також знаходиться під охороною Бернської конвенції під кодом Н1 – наземні підземні печери, печерні системи, проходи та водні об’єкти за класифікацією EUNIS.

Геологічну пам’ятку природи загальнодержавного значення «Печера «Атлантида» оголошено розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 14.10.1985 року №780-р. Останнім часом навколо законності використання та експлуатації печери «Атлантида» виникало багато проблем.

Департаментом екології та природних ресурсів облдержадміністрації розроблено положення про пам’ятку природи «Печера Атлантида», що затверджено наказом Мінприроди України від 10.03.2017 року № 114 та оформлено охоронне зобов’язання, за яким національному природному парку «Подільські Товтри» передається під охорону та дотримання встановленого режиму територія геологічної пам’ятки природи загальнодержавного значення «Печера Атлантида» загальною площею 10,00 га. Також, за цим документом землекористувач зобов’язаний: дотримуватись встановленого режиму для території (об’єкту) природно-заповідного фонду, не здійснювати у межах території (об’єкта) природно-заповідного фонду забороненої господарської діяльності, вживати заходів щодо попередження і ліквідації екологічних наслідків аварій та шкідливого впливу на територію (об’єкт) природно-заповідного фонду, дотримуватися вимог щодо використання території (об’єкта) природно-заповідного фонду, забезпечити охорону та збереження цінних природних комплексів території (об’єкта) природно-заповідного фонду, а також забезпечувати охорону та збереження території (об’єкта), що перебуває у його користуванні.

За інформацією Департаменту екології

та природних ресурсів облдержадміністрації

На Хмельниччині стартував щорічний обласний заочний конкурс «Природа України очима дітей Хмельниччини»

Нагадуємо, що з метою формування екологічної культури, розвитку естетичних здібностей засобами художньої творчості, а також популяризації природоохоронної роботи, сприяння розвитку екологічної освіти та поширення екологічних знань у період з 16 березня по 15 травня 2017 року у Хмельницькій області проводиться щорічний обласний заочний конкурс «Природа України очима дітей Хмельниччини».

Для участі у Конкурсі запрошуються учні загальноосвітніх, професійно-технічних і позашкільних навчальних закладів області з метою вивчення та відтворення стану довкілля у творчій формі поробок, малюнків та фоторобіт, що висвітлюють дослідницьку, природоохоронну та екологічну діяльність.

За результатами перевірки робіт учасників Конкурсу, склад журі визначить переможців за номінаціями краща поробка, кращий малюнок, краща фоторобота на природоохоронну тематику, які будуть нагородженні відзнаками та цінними подарунками Департаменту екології та природних ресурсів, Департаменту освіти і науки Хмельницької облдержадміністрації, Хмельницького обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді.

Департамент екології та природних ресурсів та Департамент освіти і науки облдержадміністрації закликають представників учнівської молоді навчальних закладів області взяти участь у Конкурсі.

Контактні особи: Семенюк Ганна Валеріївна – головний спеціаліст Департаменту екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації, тел. (0382) 79-41-01; Демчишина Зоя Іванівна – методист Хмельницького обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді, тел. (0382) 55-14-49.

За матеріалами Департаменту екології

та природних ресурсів облдержадміністрації

 

Всесвітня кампанія Година Землі

 У суботу, 25 березня 2017 року о 20.30 Україна в черговий раз приєднається до Всесвітньої екологічної ініціативи та проведе масштабну всеукраїнську соціально-екологічну кампанію Година Землі, яка покликана привернути увагу до проблем зміни клімату.

Година Землі започаткована у 2007 році Всесвітнім фондом природи (WWF) в Австралії з метою привернути увагу до проблем зі зміною клімату. У 2008 році ця успішна акція поширилася світом. Україна приєдналася до всесвітньої кампанії у 2009 році.

Окрім символічного вимкнення світла на 60 хвилин, цьогорічна кампанія робить наголос на необхідності щоденних дій кожного громадянина спрямованих на збереження навколишнього природного середовища, ощадливого використання природних ресурсів задля подолання проблем зміни клімату і досягнення гармонії з природою.

Звертаємося до всіх небайдужих з проханням долучитися до акції «Години Землі» та підтримати ініціативу шляхом вимкнення світла та приладів, що не є суттєво важливими.

 

Спалювання сухої рослинності та сміття шкодить людині та довкіллю!

Спалювання сухих рослинних залишків стало для наших громадян настільки звичним, що практично не звертається увага на те, якої шкоди ці дії завдають довкіллю, життю та здоров’ю людей.

При згорянні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, угарний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук.

Додаткова проблема полягає в тому, що з рослинністю як правило горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери.

При згоранні, скажімо поліетиленового пакету, в повітря йде до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини. Саме вони стають причиною «дертя» в горлі, кашлю. Щільний чорний дим від гріння пластикового сміття містить канцерогенні поліциклічні вуглеводні. Внаслідок чого за останні роки відбувається катастрофічне поширення ракових захворювань, хвороб легенів, різного роду алергій.

Дуже часто спалювання сухих рослинних залишків призводить до великомасштабних пожеж. Швидкість поширення вогню надзвичайно висока, тому локалізувати такі пожежі на відкритих територіях дуже важко. В результаті випалювання сухої трави збіднюється видовий склад рослинного і тваринного світу, випалювання призводять до помітного зниження родючості ґрунту. Від сильної трав’яної пожежі гинуть практично всі тварини, що живуть у сухій траві або на поверхні ґрунту.

За порушення природоохоронного законодавства передбачена адміністративна відповідальність у вигляді накладання штрафів, а за особливо великі збитки передбачена і кримінальна відповідальність.

Департамент екології та природних ресурсів Хмельницької облдержадміністрації закликає населення бути обережними, свідомими, обачливими та не порушувати законодавство України.

Первоцвіти – квіти провісники весни

 Останніми роками кількість первоцвітів в Україні значно скоротилася. Рослини, які віщують нам прихід весни, за останні десятиліття опинилися на межі зникнення. Це відбувається внаслідок господарського освоєння місць зростання первоцвітів, намагання окремих людей перетворити їх на засіб заробітку.

Кожна частина рослини відповідає за виконання певних функцій, порушення яких призводить до її загибелі. Первоцвіти є єдиним джерелом живлення для багатьох видів комах. Зникнуть первоцвіти – зникне величезна кількість метеликів, бджіл, джмелів, інших комашок, котрі захищають ліс від шкідників. Дерева почнуть хворіти й всихати. Цей ланцюжок неважко продовжити й до самої людини.

Більшість первоцвітів занесені до Червоної книги, наприклад: підсніжник звичайний, шафран Гейфелів (крокус), цибуля ведмежа (черемша) та багато інших. Ці рослини підлягають суворій охороні. Згідно Положення про Червону книгу України їх не можна зривати. Аби помилуватися першими весняними квітами їх можна вирощувати в  горщиках для вазонів, на присадибних ділянках.

Департамент екології та природних ресурсів облдержадміністрації звертається до мешканців та гостей Хмельниччини із закликом бережливого ставлення до ранньоквітучих весняних рослин та формування почуття відповідальності за все, що діється навколо нас.

Не зриваймо ранньоквітучих рослин та не створюймо попит на них, адже лише він породжує пропозиці. Бережімо те, що творить Природа!

 За інформацією Департаменту екології та природних ресурсів  ОДА

Екологи заборонили на 25 років полювання на лося в Україні

 Третього лютого, Міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак підписав Наказ №41 «Про заборону полювання на лося». Документом встановлюється заборона полювання на лося європейського (Alces alces) на всій території України строком на 25 років. Водночас Державна екологічна інспекція України отримала доручення забезпечити державний контроль за дотриманням режиму цієї заборони.

Документом також передбачено розробку програми відтворення популяції лося європейського (Alces alces) в Україні та забезпечення проведення необхідних досліджень і моніторингу стану його популяції за участю науковців.

Лося планували включити до Червоної книги України 2009 року, проте вид не отримав цього охоронного статусу.

Довідково: За різними підрахунками популяція лосів в Україні нараховує від 2 тис особин до 6 тис. Тоді як в Білорусі і Польщі близько 30 тис. На Хмельниччині, за приблизними підрахунками 2015 року, є 60 особин лося європейського, полювання на якого в нашому краї заборонено вже давно. Зустрічається цей вид в північних районах області, а також в Летичівському районі.

Лось є улюбленим мисливським трофеєм багатих і впливових українських мисливців. Досвід України в 1930-х-1950-х роках, досвід Польщі (починаючи з 2001 р) по введенню тривалої заборони полювання на лося показав, що мораторій на полювання є єдиним і дуже ефективним засобом збільшення популяції лося в наступні роки. Так, в Польщі за 8 років мораторію на полювання чисельність лося зросла більш ніж в 3 рази.

2 лютого – Всесвітній день водно-болотних угідь

 Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів розпочала свій відлік 2 лютого 1971 року. Україна поновила своє членство в конвенції у 1996 році та входить в число 169 країн-Договірних Сторін Конвенції.

У 2017 році за пропозицією Секретаріату Рамсарської конвенції Всесвітній день водно-болотних угідь відзначається під девізом «Водно-болотні угіддя для зменшення впливу стихійних лих».

На сьогоднішній день до Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення входять 37 водно-болотних угідь України міжнародного значення загальною площею біля 770,545 тис. га. Серед них і два водно-болотних угіддя Хмельниччини – «Пониззя річки Смотрич» (1480 га) та «Бакотська затока» (1590 га). Обидва об’єкти відіграють важливу роль у збереженні біорізноманіття, є гарним середовищем існування для різних птахів, заплавні ділянки створюють добрі умови для відтворення видів птахів водно-болотного комплексу і нересту ряду видів риб.

Водно-болотні угіддя це не лише заболочена місцевість, яку люди найчастіше бажають осушити, засадити лісом, добувати торф чи перетворити болота на поля. Водно-болотні угіддя діють як природні водосховища – акумулюючи і зберігаючи дощові та талі води вони запобігають повеням. Протягом посушливих періодів водно-болотні угіддя «віддають воду» і затримують початок посухи.

Турбота про довкілля особливо актуальна як на території України, так і на нашій Хмельниччині. Слід наголосити, що при провадженні своєї господарської діяльності, людям необхідно пам’ятати про руйнівні та незворотні наслідки недбалого та бездумного ставлення до навколишнього середовища, інакше в майбутньому екологічних катастроф, таких як наприклад, посухи, висихання колодязів, обміління річок та замулювання озер, просто не уникнути.

Поля позначені (*) зірочкою обов'язкові для заповнення

Зверніть увага! Закон України Про звернення громадян.

×