Департамент екології та природних ресурсів облдержадміністрації інформує

22.06.2017

Унікальність природно-заповідної території Хмельниччини – «Мальованка»

З метою збереження, відтворення та раціонального використання біологічного та ландшафтного різноманіття Малого Полісся, яке має важливе природоохоронне, естетичне, наукове, оздоровче, освітнє та рекреаційне значення, в 1999 році на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області створено регіональний ландшафтний парк «Мальованка» площею 15660,3 га. Завдяки цьому, відповідній території надано статусу території та об’єкта природно-заповідного фонду.

У 2004 році парк було розширено за рахунок земель сільських рад Шепетівського району на 1255,0 га.

У 2002 році рішенням обласної ради затверджено Положення про регіональний ландшафтний парк «Мальованка», а у 2005, у зв’язку із розширенням парку, Положення затверджено у новій редакції.

Регіональний ландшафтний парк «Мальованка» входить до складу природно-заповідного фонду України, який охороняється як національне надбання і є складовою частиною світової системи природних територій та об’єктів, що перебувають під особливою охороною. Це єдина поліфункціональна природно-заповідна територія в північній частині Хмельницької області, яка має велике значення для охорони природи цього своєрідного краю та збереження його біорізноманіття.

Крім того, територія регіонального ландшафтного парку «Мальованка» входить до об’єктів Смарагдової мережі України, що створена з метою збереження природної фауни, флори та оселищ, які охороняються Бернською конвенцією.

З метою забезпечення додержання встановленого режиму охорони та збереження регіонального ландшафтного парку «Мальованка» Департаментом екології та природних ресурсів направлено охоронні зобов’язання землекористувачам (Шепетівське районне спеціалізоване лісокомунальне підприємство, ДП «Шепетівське лісове господарство», ТзОВ «Шепетівський гранкар’єр», Спеціалізоване лісокомунальне сільськогосподарське підприємство «Лісовик» та ПАТ «Шепетівський буто-щебеневий кар’єр») у межах території парку на загальну площу 13590,0115 га, що складає 80 % від площі парку.

На сьогоднішній день Департаментом продовжується робота по визначенню інших землекористувачів (землевласників) у межах РЛП «Мальованка» з метою передачі у подальшому під охорону та дотримання встановленого режиму частини території природно-заповідного фонду з оформленням охоронного зобов’язання відповідно до вимог природохоронного законодавства України.

РЛП «Мальованка» підкреслює природну своєрідність регіону та є єдиним регіональним ландшафтним парком на Хмельниччині. Це край лісів, боліт та озер багатий на різноманітні природні ресурси, які є джерелом для проведення науково-дослідних робіт і базою для екологічної освіти та виховання учнівської та студентської молоді. Незаймана та малоосвоєна природа вабить туристів та відпочиваючих.

Збереження та розвиток такої унікальної природи є ознакою свідомої громади та сильної нації!

21 червня – День літнього сонцестояння

Зв’язок людини і природи важко не помітити. З розвитком ери технологій багато жителів Землі зовсім забули, що їх коріння бере початок зовсім не в бездушних машинах і цифрах, а в природі рідного краю. Із загостренням екологічної обстановки люди все більш задумалися про повернення до екологічних способів мислення, через що увагу багатьох людей тепер привертають свята, пов’язані з природними явищами. До таких належить і всім відоме свято – День літнього сонцестояння.

День літнього сонцестояння – важлива астрономічна і географічна подія, що відбувається в Сонячній системі. Такий день буває тільки раз у році. Він знаменує початок літа. Пов’язаний він з тим, що Земля стає під кутом, завдяки якому сонячні промені освітлюють її як можна довше. Саме тому 21 червня буде найдовший день і найкоротша ніч. Відповідно на протилежній півкулі все буде навпаки.

Раніше дана подія відносилась до одного з найвизначнішого народного свята, адже вважалося, що саме з цього дня починалося справжнє літо. В день літнього сонцестояння за старих часів відзначали свято середини літа – Літу. Цього дня стрибали через багаття, співали пісень, купалися, танцювали і веселилися. Це свято втілює достаток, родючість, щастя, життєрадісність, а тому готувати їжу і спати в ці дні найкраще на природі.

На думку фахівців, на сонцестояння дуже сильно реагує і природа. До цього дня, як правило, всі рослини намагаються досягти максимуму в зростанні, а після літнього сонцестояння вже користуються накопиченими силами. Недарма, наші предки відзначали це свято, відносячи його до початку багатьох польових робіт.

08.06.2017

Верховною Радою України розглянуто законопроекти «Про оцінку впливу на довкілля» та «Про стратегічну екологічну оцінку»

 Верховною Радою України було розглянуто та ухвалено законопроекти «Про оцінку впливу на довкілля» (ОВД) (№ 2009 а-д) та «Про стратегічну екологічну оцінку» СЕО (№6106), які пройшли широке експертне обговорення, отримали схвальну оцінку від Європейського Союзу та відповідають кращим європейським традиціям. Вони здатні забезпечити довгоочікуване належне впровадження в Україні процедур екологічної оцінки, які ефективно працюють у всьому цивілізованому світі вже понад тридцять років.

Основна ідея екологічної оцінки в ЄС полягає у тому, що в процесі прийняття програми, плану чи рішення щодо погодження певної діяльності, що може спричинити негативний вплив на довкілля, відповідальний орган отримує повну інформацію про такий вплив і має можливість врахувати екологічні інтереси поряд із економічними та соціальним, а відтак прийняти поінформоване, збалансоване і відповідальне рішення.

Законопроект “Про оцінку впливу на довкілля”, встановлює обов’язковим проведення такої оцінки в процесі прийняття рішення про дозвіл на провадження конкретної діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля до прийняття остаточного рішення щодо діяльності. Оцінка впливу діяльності проводиться щодо конкретних об’єктів: будівництво АЕС, автодоріг, заводів, видобуток корисних копалин, проведення рубок і. т. д. Проект закону встановлює чіткі переліки видів діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля, проведення оцінки впливу діяльності для яких є обов’язковим.

Мета законопроекту «Про стратегічну екологічну оцінку» – створення механізму стратегічної екологічної оцінки для забезпечення охорони навколишнього середовища під час прийняття стратегічних рішень при довгостроковому плануванні. Під стратегічну екологічну оцінку підпадають державні та місцеві програми, схеми, плани, стратегії, містобудівна документація.

Ці два законопроекти передбачають впровадження європейських стандартів екологічної оцінки, а саме – встановлення чітких та прозорих процедур екологічної оцінки при плануванні виробництва та ухваленні рішень органів влади стосовно самого розвитку територій, із забезпеченням участі громадськості та врахуванням існуючих потенційних екологічних проблем, у тому числі пов’язаних із здоров’ям населення.

Консультації з громадськістю в цьому процесі – один з ключових етапів. Громадськість має право ознайомитися із усією інформацією по проекту та висловити щодо нього будь-які зауваження і пропозиції, а орган, що приймає рішення, зобов’язаний їх врахувати.

07.06.2017

Увага! Анулювання ліцензій!

  З введенням в дію Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» затверджені нові ліцензійні умови, відповідно до яких суб’єкти господарювання повинні привести у відповідність до нових ліцензійних вимог свою діяльність.

Суб’єктам господарювання, які мають намір здійснювати операції у сфері поводження з небезпечними відходами, необхідно звернути увагу на Перелік суб’єктів господарювання відносно яких Міністерством екології та природних ресурсів України прийнято рішення про анулювання ліцензії на провадження господарської діяльності з поводження небезпечними відходами, з метою здійснення контролю та недопущення провадження безліцензійної діяльності.

Департамент екології та природних ресурсів Хмельницької облдержадміністрації надає перелік ліцензіатів щодо поводження з небезпечними відходами, стосовно яких винесено рішення про анулювання ліцензій у період 2016-2017 років.

Перелік

Увага! Фотоконкурс «Вікі любить Землю».

Департамент екології та природних ресурсів облдержадміністрації інформує, що з 1 травня 2017 року розпочнеться міжнародний конкурс фотографій природних пам’яток України «Вікі любить Землю». Конкурс має на меті поповнення Вікіпедії та інших інтернет-проектів Фонду Вікімедіа фотографіями природоохоронних територій світу, створення найповнішої бази фотографій пам’яток природи і об’єктів природно-заповідного фонду України, а також для привернення уваги до проблем захисту навколишнього середовища.

П’ять років тому, навесні 2013-го, конкурс, в якому цього року беруть участь 26 країн, стартував саме в Україні.

«Вікі любить Землю» вже перетворився на рух небайдужих до природоохоронної справи та фотофіксації об’єктів природно-заповідного фонду. Учасники діляться світлинами невідомих для широкого загалу місцин, де охороняється природа, завантажують під вільною ліцензією у Вікісховище, ілюструють ними статті у Вікіпедії та інших проектах.

Участь у конкурсі є вільною та відкритою як для професійних фотографів, так і для любителів. Протягом травня всі охочі можуть подати фотографії власного авторства, зроблені у будь-який період часу.

За результатами оцінок журі буде визначено переможців у кількох номінаціях, а також обере 10 кращих робіт, які візьмуть участь у міжнародному етапі конкурсу. Автори найкращих світлин та чисельних внесків будуть нагороджені цінними призами. У вересні 2017 року буде визначено міжнародних переможців «Вікі любить Землю».

Більш детальну інформацію можна дізнатися за посиланням http://wikilovesearth.org.ua/2017/04/fifth-contest-starts/.

 

Не допускаймо пожеж у екологічних системах!

Наближаються травневі свята, більшість городян, як правило, ці дні проводять на лоні природи, що може посилити пожежну загрозу лісам.

Найчастіше, причиною 90% пожеж в природних екологічних системах є діяльність людини. Тому, відпочиваючи на природі, потрібно дотримуватися таких правил: не кидати сірники, що горять і недопалки; не розводити багаття та не спалювати сміття в пожежонебезпечний період; розпалювати вогнище тільки на очищеному до шару ґрунту майданчику; покидаючи місце відпочинку, загасити вогнище водою або закидати землею до повного припинення горіння або тління; не залишати в лісі промаслений і просочений бензином обтиральний матеріал; не залишати склотару, розбите скло та консервні бляшанки в місцях відпочинку (фокусуючи сонячні промені вони можуть стати джерелом пожежі); пожежу, що починається, загасити водою, гілками листяних дерев або закидати землею.

З метою недопущення пожеж у екологічних системах, Департамент екології та природних ресурсів Хмельницької облдержадміністрації вкотре закликає громадян дотримуватись правил поведінки на природі та бути обережними у поводженні з вогнем.

Печеру «Атлантида» передано під охорону Національному природному парку «Подільські Товтри»

На Хмельниччині існує унікальний витвір природи – карстова печера «Атлантида», що своєю таємничістю вабить туристів та дослідників. Печера «Атлантида» розташована на живописному березі річки Збруч, поблизу с. Завалля Кам’янець-Подільського району Хмельницької області, і є складовою національного природного парку «Подільські Товтри». Печера сформована в кінці неогенового періоду, ще до появи долини річки Збруч та Дністер. Карстовий процес супроводжувався утворенням каналів та річищ, які поступово поглиблювались та розширювались у товщі древнього гіпсу та вапняку. Ця печера має не тільки рекреаційне та пізнавальне значення, – вона є оселищем рідкісних видів кажанів, які охороняються на території Європи. Така печера також знаходиться під охороною Бернської конвенції під кодом Н1 – наземні підземні печери, печерні системи, проходи та водні об’єкти за класифікацією EUNIS.

Геологічну пам’ятку природи загальнодержавного значення «Печера «Атлантида» оголошено розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 14.10.1985 року №780-р. Останнім часом навколо законності використання та експлуатації печери «Атлантида» виникало багато проблем.

Департаментом екології та природних ресурсів облдержадміністрації розроблено положення про пам’ятку природи «Печера Атлантида», що затверджено наказом Мінприроди України від 10.03.2017 року № 114 та оформлено охоронне зобов’язання, за яким національному природному парку «Подільські Товтри» передається під охорону та дотримання встановленого режиму територія геологічної пам’ятки природи загальнодержавного значення «Печера Атлантида» загальною площею 10,00 га. Також, за цим документом землекористувач зобов’язаний: дотримуватись встановленого режиму для території (об’єкту) природно-заповідного фонду, не здійснювати у межах території (об’єкта) природно-заповідного фонду забороненої господарської діяльності, вживати заходів щодо попередження і ліквідації екологічних наслідків аварій та шкідливого впливу на територію (об’єкт) природно-заповідного фонду, дотримуватися вимог щодо використання території (об’єкта) природно-заповідного фонду, забезпечити охорону та збереження цінних природних комплексів території (об’єкта) природно-заповідного фонду, а також забезпечувати охорону та збереження території (об’єкта), що перебуває у його користуванні.

За інформацією Департаменту екології

та природних ресурсів облдержадміністрації

На Хмельниччині стартував щорічний обласний заочний конкурс «Природа України очима дітей Хмельниччини»

Нагадуємо, що з метою формування екологічної культури, розвитку естетичних здібностей засобами художньої творчості, а також популяризації природоохоронної роботи, сприяння розвитку екологічної освіти та поширення екологічних знань у період з 16 березня по 15 травня 2017 року у Хмельницькій області проводиться щорічний обласний заочний конкурс «Природа України очима дітей Хмельниччини».

Для участі у Конкурсі запрошуються учні загальноосвітніх, професійно-технічних і позашкільних навчальних закладів області з метою вивчення та відтворення стану довкілля у творчій формі поробок, малюнків та фоторобіт, що висвітлюють дослідницьку, природоохоронну та екологічну діяльність.

За результатами перевірки робіт учасників Конкурсу, склад журі визначить переможців за номінаціями краща поробка, кращий малюнок, краща фоторобота на природоохоронну тематику, які будуть нагородженні відзнаками та цінними подарунками Департаменту екології та природних ресурсів, Департаменту освіти і науки Хмельницької облдержадміністрації, Хмельницького обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді.

Департамент екології та природних ресурсів та Департамент освіти і науки облдержадміністрації закликають представників учнівської молоді навчальних закладів області взяти участь у Конкурсі.

Контактні особи: Семенюк Ганна Валеріївна – головний спеціаліст Департаменту екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації, тел. (0382) 79-41-01; Демчишина Зоя Іванівна – методист Хмельницького обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді, тел. (0382) 55-14-49.

За матеріалами Департаменту екології

та природних ресурсів облдержадміністрації

 

Всесвітня кампанія Година Землі

 У суботу, 25 березня 2017 року о 20.30 Україна в черговий раз приєднається до Всесвітньої екологічної ініціативи та проведе масштабну всеукраїнську соціально-екологічну кампанію Година Землі, яка покликана привернути увагу до проблем зміни клімату.

Година Землі започаткована у 2007 році Всесвітнім фондом природи (WWF) в Австралії з метою привернути увагу до проблем зі зміною клімату. У 2008 році ця успішна акція поширилася світом. Україна приєдналася до всесвітньої кампанії у 2009 році.

Окрім символічного вимкнення світла на 60 хвилин, цьогорічна кампанія робить наголос на необхідності щоденних дій кожного громадянина спрямованих на збереження навколишнього природного середовища, ощадливого використання природних ресурсів задля подолання проблем зміни клімату і досягнення гармонії з природою.

Звертаємося до всіх небайдужих з проханням долучитися до акції «Години Землі» та підтримати ініціативу шляхом вимкнення світла та приладів, що не є суттєво важливими.

 

Спалювання сухої рослинності та сміття шкодить людині та довкіллю!

Спалювання сухих рослинних залишків стало для наших громадян настільки звичним, що практично не звертається увага на те, якої шкоди ці дії завдають довкіллю, життю та здоров’ю людей.

При згорянні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, угарний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук.

Додаткова проблема полягає в тому, що з рослинністю як правило горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери.

При згоранні, скажімо поліетиленового пакету, в повітря йде до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини. Саме вони стають причиною «дертя» в горлі, кашлю. Щільний чорний дим від гріння пластикового сміття містить канцерогенні поліциклічні вуглеводні. Внаслідок чого за останні роки відбувається катастрофічне поширення ракових захворювань, хвороб легенів, різного роду алергій.

Дуже часто спалювання сухих рослинних залишків призводить до великомасштабних пожеж. Швидкість поширення вогню надзвичайно висока, тому локалізувати такі пожежі на відкритих територіях дуже важко. В результаті випалювання сухої трави збіднюється видовий склад рослинного і тваринного світу, випалювання призводять до помітного зниження родючості ґрунту. Від сильної трав’яної пожежі гинуть практично всі тварини, що живуть у сухій траві або на поверхні ґрунту.

За порушення природоохоронного законодавства передбачена адміністративна відповідальність у вигляді накладання штрафів, а за особливо великі збитки передбачена і кримінальна відповідальність.

Департамент екології та природних ресурсів Хмельницької облдержадміністрації закликає населення бути обережними, свідомими, обачливими та не порушувати законодавство України.

Первоцвіти – квіти провісники весни

 Останніми роками кількість первоцвітів в Україні значно скоротилася. Рослини, які віщують нам прихід весни, за останні десятиліття опинилися на межі зникнення. Це відбувається внаслідок господарського освоєння місць зростання первоцвітів, намагання окремих людей перетворити їх на засіб заробітку.

Кожна частина рослини відповідає за виконання певних функцій, порушення яких призводить до її загибелі. Первоцвіти є єдиним джерелом живлення для багатьох видів комах. Зникнуть первоцвіти – зникне величезна кількість метеликів, бджіл, джмелів, інших комашок, котрі захищають ліс від шкідників. Дерева почнуть хворіти й всихати. Цей ланцюжок неважко продовжити й до самої людини.

Більшість первоцвітів занесені до Червоної книги, наприклад: підсніжник звичайний, шафран Гейфелів (крокус), цибуля ведмежа (черемша) та багато інших. Ці рослини підлягають суворій охороні. Згідно Положення про Червону книгу України їх не можна зривати. Аби помилуватися першими весняними квітами їх можна вирощувати в  горщиках для вазонів, на присадибних ділянках.

Департамент екології та природних ресурсів облдержадміністрації звертається до мешканців та гостей Хмельниччини із закликом бережливого ставлення до ранньоквітучих весняних рослин та формування почуття відповідальності за все, що діється навколо нас.

Не зриваймо ранньоквітучих рослин та не створюймо попит на них, адже лише він породжує пропозиці. Бережімо те, що творить Природа!

 За інформацією Департаменту екології та природних ресурсів  ОДА

Екологи заборонили на 25 років полювання на лося в Україні

 Третього лютого, Міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак підписав Наказ №41 «Про заборону полювання на лося». Документом встановлюється заборона полювання на лося європейського (Alces alces) на всій території України строком на 25 років. Водночас Державна екологічна інспекція України отримала доручення забезпечити державний контроль за дотриманням режиму цієї заборони.

Документом також передбачено розробку програми відтворення популяції лося європейського (Alces alces) в Україні та забезпечення проведення необхідних досліджень і моніторингу стану його популяції за участю науковців.

Лося планували включити до Червоної книги України 2009 року, проте вид не отримав цього охоронного статусу.

Довідково: За різними підрахунками популяція лосів в Україні нараховує від 2 тис особин до 6 тис. Тоді як в Білорусі і Польщі близько 30 тис. На Хмельниччині, за приблизними підрахунками 2015 року, є 60 особин лося європейського, полювання на якого в нашому краї заборонено вже давно. Зустрічається цей вид в північних районах області, а також в Летичівському районі.

Лось є улюбленим мисливським трофеєм багатих і впливових українських мисливців. Досвід України в 1930-х-1950-х роках, досвід Польщі (починаючи з 2001 р) по введенню тривалої заборони полювання на лося показав, що мораторій на полювання є єдиним і дуже ефективним засобом збільшення популяції лося в наступні роки. Так, в Польщі за 8 років мораторію на полювання чисельність лося зросла більш ніж в 3 рази.

2 лютого – Всесвітній день водно-болотних угідь

 Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів розпочала свій відлік 2 лютого 1971 року. Україна поновила своє членство в конвенції у 1996 році та входить в число 169 країн-Договірних Сторін Конвенції.

У 2017 році за пропозицією Секретаріату Рамсарської конвенції Всесвітній день водно-болотних угідь відзначається під девізом «Водно-болотні угіддя для зменшення впливу стихійних лих».

На сьогоднішній день до Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення входять 37 водно-болотних угідь України міжнародного значення загальною площею біля 770,545 тис. га. Серед них і два водно-болотних угіддя Хмельниччини – «Пониззя річки Смотрич» (1480 га) та «Бакотська затока» (1590 га). Обидва об’єкти відіграють важливу роль у збереженні біорізноманіття, є гарним середовищем існування для різних птахів, заплавні ділянки створюють добрі умови для відтворення видів птахів водно-болотного комплексу і нересту ряду видів риб.

Водно-болотні угіддя це не лише заболочена місцевість, яку люди найчастіше бажають осушити, засадити лісом, добувати торф чи перетворити болота на поля. Водно-болотні угіддя діють як природні водосховища – акумулюючи і зберігаючи дощові та талі води вони запобігають повеням. Протягом посушливих періодів водно-болотні угіддя «віддають воду» і затримують початок посухи.

Турбота про довкілля особливо актуальна як на території України, так і на нашій Хмельниччині. Слід наголосити, що при провадженні своєї господарської діяльності, людям необхідно пам’ятати про руйнівні та незворотні наслідки недбалого та бездумного ставлення до навколишнього середовища, інакше в майбутньому екологічних катастроф, таких як наприклад, посухи, висихання колодязів, обміління річок та замулювання озер, просто не уникнути.

Поля позначені (*) зірочкою обов'язкові для заповнення

Зверніть увага! Закон України Про звернення громадян.

×