Департамент екології та природних ресурсів облдержадміністрації інформує

Печеру «Атлантида» передано під охорону Національному природному парку «Подільські Товтри»

На Хмельниччині існує унікальний витвір природи – карстова печера «Атлантида», що своєю таємничістю вабить туристів та дослідників. Печера «Атлантида» розташована на живописному березі річки Збруч, поблизу с. Завалля Кам’янець-Подільського району Хмельницької області, і є складовою національного природного парку «Подільські Товтри». Печера сформована в кінці неогенового періоду, ще до появи долини річки Збруч та Дністер. Карстовий процес супроводжувався утворенням каналів та річищ, які поступово поглиблювались та розширювались у товщі древнього гіпсу та вапняку. Ця печера має не тільки рекреаційне та пізнавальне значення, – вона є оселищем рідкісних видів кажанів, які охороняються на території Європи. Така печера також знаходиться під охороною Бернської конвенції під кодом Н1 – наземні підземні печери, печерні системи, проходи та водні об’єкти за класифікацією EUNIS.

Геологічну пам’ятку природи загальнодержавного значення «Печера «Атлантида» оголошено розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 14.10.1985 року №780-р. Останнім часом навколо законності використання та експлуатації печери «Атлантида» виникало багато проблем.

Департаментом екології та природних ресурсів облдержадміністрації розроблено положення про пам’ятку природи «Печера Атлантида», що затверджено наказом Мінприроди України від 10.03.2017 року № 114 та оформлено охоронне зобов’язання, за яким національному природному парку «Подільські Товтри» передається під охорону та дотримання встановленого режиму територія геологічної пам’ятки природи загальнодержавного значення «Печера Атлантида» загальною площею 10,00 га. Також, за цим документом землекористувач зобов’язаний: дотримуватись встановленого режиму для території (об’єкту) природно-заповідного фонду, не здійснювати у межах території (об’єкта) природно-заповідного фонду забороненої господарської діяльності, вживати заходів щодо попередження і ліквідації екологічних наслідків аварій та шкідливого впливу на територію (об’єкт) природно-заповідного фонду, дотримуватися вимог щодо використання території (об’єкта) природно-заповідного фонду, забезпечити охорону та збереження цінних природних комплексів території (об’єкта) природно-заповідного фонду, а також забезпечувати охорону та збереження території (об’єкта), що перебуває у його користуванні.

За інформацією Департаменту екології

та природних ресурсів облдержадміністрації

На Хмельниччині стартував щорічний обласний заочний конкурс «Природа України очима дітей Хмельниччини»

Нагадуємо, що з метою формування екологічної культури, розвитку естетичних здібностей засобами художньої творчості, а також популяризації природоохоронної роботи, сприяння розвитку екологічної освіти та поширення екологічних знань у період з 16 березня по 15 травня 2017 року у Хмельницькій області проводиться щорічний обласний заочний конкурс «Природа України очима дітей Хмельниччини».

Для участі у Конкурсі запрошуються учні загальноосвітніх, професійно-технічних і позашкільних навчальних закладів області з метою вивчення та відтворення стану довкілля у творчій формі поробок, малюнків та фоторобіт, що висвітлюють дослідницьку, природоохоронну та екологічну діяльність.

За результатами перевірки робіт учасників Конкурсу, склад журі визначить переможців за номінаціями краща поробка, кращий малюнок, краща фоторобота на природоохоронну тематику, які будуть нагородженні відзнаками та цінними подарунками Департаменту екології та природних ресурсів, Департаменту освіти і науки Хмельницької облдержадміністрації, Хмельницького обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді.

Департамент екології та природних ресурсів та Департамент освіти і науки облдержадміністрації закликають представників учнівської молоді навчальних закладів області взяти участь у Конкурсі.

Контактні особи: Семенюк Ганна Валеріївна – головний спеціаліст Департаменту екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації, тел. (0382) 79-41-01; Демчишина Зоя Іванівна – методист Хмельницького обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді, тел. (0382) 55-14-49.

За матеріалами Департаменту екології

та природних ресурсів облдержадміністрації

 

Всесвітня кампанія Година Землі

 У суботу, 25 березня 2017 року о 20.30 Україна в черговий раз приєднається до Всесвітньої екологічної ініціативи та проведе масштабну всеукраїнську соціально-екологічну кампанію Година Землі, яка покликана привернути увагу до проблем зміни клімату.

Година Землі започаткована у 2007 році Всесвітнім фондом природи (WWF) в Австралії з метою привернути увагу до проблем зі зміною клімату. У 2008 році ця успішна акція поширилася світом. Україна приєдналася до всесвітньої кампанії у 2009 році.

Окрім символічного вимкнення світла на 60 хвилин, цьогорічна кампанія робить наголос на необхідності щоденних дій кожного громадянина спрямованих на збереження навколишнього природного середовища, ощадливого використання природних ресурсів задля подолання проблем зміни клімату і досягнення гармонії з природою.

Звертаємося до всіх небайдужих з проханням долучитися до акції «Години Землі» та підтримати ініціативу шляхом вимкнення світла та приладів, що не є суттєво важливими.

За інформацією Департаменту екології

та природних ресурсів облдержадміністрації

 

Спалювання сухої рослинності та сміття шкодить людині та довкіллю!

Спалювання сухих рослинних залишків стало для наших громадян настільки звичним, що практично не звертається увага на те, якої шкоди ці дії завдають довкіллю, життю та здоров’ю людей.

При згорянні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, угарний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук.

Додаткова проблема полягає в тому, що з рослинністю як правило горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери.

При згоранні, скажімо поліетиленового пакету, в повітря йде до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини. Саме вони стають причиною «дертя» в горлі, кашлю. Щільний чорний дим від гріння пластикового сміття містить канцерогенні поліциклічні вуглеводні. Внаслідок чого за останні роки відбувається катастрофічне поширення ракових захворювань, хвороб легенів, різного роду алергій.

Дуже часто спалювання сухих рослинних залишків призводить до великомасштабних пожеж. Швидкість поширення вогню надзвичайно висока, тому локалізувати такі пожежі на відкритих територіях дуже важко. В результаті випалювання сухої трави збіднюється видовий склад рослинного і тваринного світу, випалювання призводять до помітного зниження родючості ґрунту. Від сильної трав’яної пожежі гинуть практично всі тварини, що живуть у сухій траві або на поверхні ґрунту.

За порушення природоохоронного законодавства передбачена адміністративна відповідальність у вигляді накладання штрафів, а за особливо великі збитки передбачена і кримінальна відповідальність.

Департамент екології та природних ресурсів Хмельницької облдержадміністрації закликає населення бути обережними, свідомими, обачливими та не порушувати законодавство України.

Первоцвіти – квіти провісники весни

 Останніми роками кількість первоцвітів в Україні значно скоротилася. Рослини, які віщують нам прихід весни, за останні десятиліття опинилися на межі зникнення. Це відбувається внаслідок господарського освоєння місць зростання первоцвітів, намагання окремих людей перетворити їх на засіб заробітку.

Кожна частина рослини відповідає за виконання певних функцій, порушення яких призводить до її загибелі. Первоцвіти є єдиним джерелом живлення для багатьох видів комах. Зникнуть первоцвіти – зникне величезна кількість метеликів, бджіл, джмелів, інших комашок, котрі захищають ліс від шкідників. Дерева почнуть хворіти й всихати. Цей ланцюжок неважко продовжити й до самої людини.

Більшість первоцвітів занесені до Червоної книги, наприклад: підсніжник звичайний, шафран Гейфелів (крокус), цибуля ведмежа (черемша) та багато інших. Ці рослини підлягають суворій охороні. Згідно Положення про Червону книгу України їх не можна зривати. Аби помилуватися першими весняними квітами їх можна вирощувати в  горщиках для вазонів, на присадибних ділянках.

Департамент екології та природних ресурсів облдержадміністрації звертається до мешканців та гостей Хмельниччини із закликом бережливого ставлення до ранньоквітучих весняних рослин та формування почуття відповідальності за все, що діється навколо нас.

Не зриваймо ранньоквітучих рослин та не створюймо попит на них, адже лише він породжує пропозиці. Бережімо те, що творить Природа!

 За інформацією Департаменту екології та природних ресурсів  ОДА

Екологи заборонили на 25 років полювання на лося в Україні

 Третього лютого, Міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак підписав Наказ №41 «Про заборону полювання на лося». Документом встановлюється заборона полювання на лося європейського (Alces alces) на всій території України строком на 25 років. Водночас Державна екологічна інспекція України отримала доручення забезпечити державний контроль за дотриманням режиму цієї заборони.

Документом також передбачено розробку програми відтворення популяції лося європейського (Alces alces) в Україні та забезпечення проведення необхідних досліджень і моніторингу стану його популяції за участю науковців.

Лося планували включити до Червоної книги України 2009 року, проте вид не отримав цього охоронного статусу.

Довідково: За різними підрахунками популяція лосів в Україні нараховує від 2 тис особин до 6 тис. Тоді як в Білорусі і Польщі близько 30 тис. На Хмельниччині, за приблизними підрахунками 2015 року, є 60 особин лося європейського, полювання на якого в нашому краї заборонено вже давно. Зустрічається цей вид в північних районах області, а також в Летичівському районі.

Лось є улюбленим мисливським трофеєм багатих і впливових українських мисливців. Досвід України в 1930-х-1950-х роках, досвід Польщі (починаючи з 2001 р) по введенню тривалої заборони полювання на лося показав, що мораторій на полювання є єдиним і дуже ефективним засобом збільшення популяції лося в наступні роки. Так, в Польщі за 8 років мораторію на полювання чисельність лося зросла більш ніж в 3 рази.

2 лютого – Всесвітній день водно-болотних угідь

 Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів розпочала свій відлік 2 лютого 1971 року. Україна поновила своє членство в конвенції у 1996 році та входить в число 169 країн-Договірних Сторін Конвенції.

У 2017 році за пропозицією Секретаріату Рамсарської конвенції Всесвітній день водно-болотних угідь відзначається під девізом «Водно-болотні угіддя для зменшення впливу стихійних лих».

На сьогоднішній день до Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення входять 37 водно-болотних угідь України міжнародного значення загальною площею біля 770,545 тис. га. Серед них і два водно-болотних угіддя Хмельниччини – «Пониззя річки Смотрич» (1480 га) та «Бакотська затока» (1590 га). Обидва об’єкти відіграють важливу роль у збереженні біорізноманіття, є гарним середовищем існування для різних птахів, заплавні ділянки створюють добрі умови для відтворення видів птахів водно-болотного комплексу і нересту ряду видів риб.

Водно-болотні угіддя це не лише заболочена місцевість, яку люди найчастіше бажають осушити, засадити лісом, добувати торф чи перетворити болота на поля. Водно-болотні угіддя діють як природні водосховища – акумулюючи і зберігаючи дощові та талі води вони запобігають повеням. Протягом посушливих періодів водно-болотні угіддя «віддають воду» і затримують початок посухи.

Турбота про довкілля особливо актуальна як на території України, так і на нашій Хмельниччині. Слід наголосити, що при провадженні своєї господарської діяльності, людям необхідно пам’ятати про руйнівні та незворотні наслідки недбалого та бездумного ставлення до навколишнього середовища, інакше в майбутньому екологічних катастроф, таких як наприклад, посухи, висихання колодязів, обміління річок та замулювання озер, просто не уникнути.

За інформацією Департаменту екології та природних ресурсів Хмельницької ОДА.

Про підсумки роботи Департаменту екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації за 2016 рік

Департаментом екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації забезпечується реалізація державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з небезпечними та радіоактивними відходами), екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, заповідної справи, формування, збереження та використання екологічної мережі.

Указом Президента України від 27.07.2016 № 312 «Про території та об’єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення» площу парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва «Самчиківський парк» збільшено на 2,2 га земель державної власності, які перебувають у постійному користуванні Державного історико-культурного заповідника «Самчики» (загальна площа складатиме 18,8 га).

Рішенням сьомого скликання Хмельницької обласної ради від 28.07.2016 року № 37-7/2016 затверджено регіональну схему формування екологічної мережі Хмельницької області.

Розроблено та передано на розгляд чергової сесії обласної ради проект Програми охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області на 2016-2020 роки, яку затверджено рішенням обласної ради від 21.04.2016 року №19-5/2016.

Протягом 2016 року згідно статті 1861 Земельного кодексу України розглянуто та погоджено 2210 проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Протягом звітного періоду розглянуто та погоджено 3 заяви про наміри на розробку родовища, улаштування комплексу з переробки органічних відходів і силосу в біогаз та реконструкцію заводу під трикотажну фабрику. Розглянуто 3 комплекти матеріалів містобудівної документації – внесення змін до генерального плану м. Дунаївці, генеральний план м. Городок та схему планування території Летичівського району.

Також у 2016 році розглянуто: 301 декларацію про відходи (зареєстровано 250), 90 паспортів місць видалення відходів (затверджено та внесено в реєстр 79 паспортів), 24 реєстрові карти об’єктів утворення відходів, які зареєстровано (4 реєстрових карти внесено в реєстр об’єктів утворення відходів). Видано 253 дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, 307 дозволів на спеціальне водокористування (у зв’язку із виявленими зауваженнями в наданих на отримання дозволу документах 68 суб’єктам господарювання відмовлено у видачі дозволу на спеціальне водокористування). Укладено 5 договорів оренди водного об’єкту в комплексі із земельною ділянкою відповідно до вимог чинного законодавства.

В рамках угоди про співпрацю з управлінням освіти Хмельницької міської ради щодо підвищення екологічної освіти, культури та свідомості спеціалістами Департаменту проводяться уроки на екологічну тематику в школах міста Хмельницького. Також проведено щорічний обласний заочний конкур «Природа України очима дітей Хмельниччини».

На території Хмельницької області започаткована та проводиться безстрокова акція «Збережи довкілля», яка передбачає безкоштовний збір використаних пальчикових батарейок від населення та передачу їх на утилізацію в спеціальні організації.

  За інформацією Департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації

Внесено зміни до Санітарних правил в лісах України

26 жовтня 2016 року Кабінетом Міністрів України Постановою №756 була затверджена нова редакція «Санітарних правил в лісах України», а також внесені доповнення до Правил поліпшення якісного складу лісів.

Новими правилами удосконалено механізм призначення та здійснення санітарно-оздоровчих заходів у лісах, передбачено обмеження у зонах регульованої та стаціонарної рекреації національних і природних парків, у заказниках – загальнозоологічних, ботанічних, лісових, орнітологічних та ландшафтних, а також буферних зонах біосферних заповідників – повну заборону проведення санітарних рубок. У природних заповідниках, заповідних зонах біосферних заказників, національних парків, регіональних ландшафтних парків, а також у заповідних урочищах і пам’ятках природи заборонені суцільні та виборочні рубки, у тому числі вирубка дуплястих, сухостійних, фаутних дерев та ліквідація захаращеності (боротьба з мертвою деревиною). Суцільні та вибіркові санітарні рубки заборонені, згідно ст.39 Закону України «Про тваринний світ», з 10 квітня по 15 червня.

Також запроваджено більш жорсткі критерії щодо принципів лісогосподарювання, що своєю чергою сприятиме збереження біологічного та ландшафтного різноманіття. Вимоги нових Санітарних правил дають можливість максимально зменшити площі суцільного вирубування дерев, яке буде застосовуватись лише за умови безповоротного пошкодження лісів стихійними факторами непереборної сили (пожежі, вітровали, буреломи, масове всихання тощо).

Нова редакція передбачає інформування громадськості про стан лісових насаджень та прозорість прийняття рішень щодо підстав планування і правомірності призначення у них відповідних санітарно-оздоровчих заходів.

 

Стан довкілля Хмельницької області за результатами моніторингових спостережень

у ІІІ кварталі 2016 року

Спостереження за станом атмосферного повітря проводилися Хмельницьким обласним центром з гідрометеорології на двох стаціонарних постах в місті Хмельницькому.

Протягом ІІІ кварталу 2016 року в місті Хмельницькому спостерігалось забруднення атмосферного повітря діоксидом азоту та формальдегідом середньомісячні концентрації яких становили 1,3 ГДК та 2,1 ГДК відповідно (у 2015 році діоксиду азоту — 1,6 ГДК, формальдегіду – 1,9 ГДК). По іншим забруднюючим речовинам, за якими велись спостереження, перевищень гранично допустимих концентрацій не зафіксовано.

В порівнянні з відповідним періодом минулого року за вмістом забруднюючих речовин в атмосферному повітрі спостерігалось збільшення середньомісячних концентрацій формальдегіду та оксиду азоту у 1,1 рази, пилу у 1,4 рази, а також зменшення середньомісячних концентрацій діоксиду азоту у 1,2 рази, діоксиду сірки та хлористого водню у 1,1 рази, фенолу у 1,05 рази та  оксиду вуглецю у 1,03 рази.

Хмельницьким обласним центром з гідрометеорології та Хмельницьким обласним управлінням водних ресурсів у звітному періоді 2016 року відбирались проби поверхневих вод річок Случ, Горинь, Хомора, Південний Буг, Бужок та Дністер. Аналіз якості поверхневих вод суші здійснювався за басейновим принципом (басейни річок  Дніпро, Південний Буг та Дністер).

Поверхневі води басейну р.Дніпро характеризувалися підвищеним вмістом розчинених органічних речовин, марганцю, нітритів, міді, хрому (+6), фосфору загального, азоту амонійного та фенолів.

Показник БСК5 перевищував гранично допустимі концентрації для водойм рибогосподарського призначення у 1,5 рази (найвище значення зафіксовано на позначці 1,97 ГДКрг, у воді р.Случ, нижче  м.Старокостянтинів). Показник БСК20  перевищував гранично допустимі концентрації для водойм господарсько-побутового призначення у 2,3 рази у воді р.Хомора (водозабір м.Полонне), у 2,6 рази — р.Случ (с.Чернелівка, зона водозабору).

За вмістом міді середнє значення перевищувало гранично допустимі концентрації для водойм рибогосподарського призначення у 4,9 рази, за вмістом марганцю — у 3,1 рази, за вмістом нітритів – у 3,5 рази (найвище значення зафіксовано на позначці 5,2 ГДКрг, у воді р.Случ, вище  м.Старокостянтинів у серпні місяці), азоту амонійного – у 1,6 рази, фенолів – у 2 рази, за вмістом фосфору загального – у 1,1 рази.

Середнє значення хрому (+6) перевищувало гранично допустимі концентрації для водойм рибогосподарського призначення у 3,7 рази.

Поверхневі води басейну р.Південний Буг характеризувалися підвищеним вмістом розчинених органічних речовин, азоту амонійного, нітритів, марганцю, міді, хрому (+6), фосфору загального та фенолів.

Показник БСК5 перевищував гранично допустимі концентрації для водойм рибогосподарського призначення у 1,6 рази (найвище значення зафіксовано у липні на позначці 2,6 ГДКрг, 1 км нижче м.Хмельницький).

Вміст азоту амонійного в р.Південний Буг перевищував допустимі рівні рибогосподарських нормативів у 11,9 разів (найбільше значення цього показника зафіксовано у вересні 1 км нижче м.Хмельницький і становило 26 ГДКрг).

Вміст фенолів перевищував гранично допустимі концентрації для водойм рибогосподарського призначення у 2,3 рази.

Середнє значення хрому (+6) перевищувало гранично допустимі концентрації для водойм рибогосподарського призначення у 4,5 рази (найбільше значення цього показника зафіксовано 1 км нижче м.Хмельницький і становило 6,8 ГДКрг), марганцю у 10,2 рази (найбільше значення цього показника зафіксовано у липні в р.Бужок 0,2 км вище гирла і становило 25,7 ГДКрг ) та міді у 5,6 рази.

У поверхневих водах басейну р.Південний Буг спостерігалось перевищення гранично допустимих концентрацій для водойм рибогосподарського призначення вмісту нітритів у 8,6 рази (найбільше значення цього показника зафіксовано у вересні 1 км нижче м.Хмельницький і становило 23,1 ГДКрг) та фосфору загального у 5,6 рази (найбільше значення  зафіксовано у липні 1 км нижче м.Хмельницький і становило 13,4 ГДКрг).

За даними спостережень протягом кварталу рівень забруднення басейну р.Дністер, в порівняні з відповідним періодом минулого року суттєво не змінився. Проте у липні в поверхневих водах басейну річки було зафіксовано перевищення гранично допустимих концентрацій розчинених органічних речовин. Показник БСК20 перевищував гранично допустимі концентрації для водойм господарсько-побутового призначення у 1,67 рази.

Моніторинг радіаційного фону на території області забезпечувався щоденно обласним центром з гідрометеорології на постійних постах спостереження. За даними радіоекологічного моніторингу потужність експозиційної дози гама-випромінювання протягом звітного періоду не перевищувала допустимих рівнів.

Концентрація радіоактивних речовин в атмосферному повітрі населених пунктів, де розміщені постійні пости спостережень ХАЕС (Нетішин, Острог, Славута, Білотин, Межеричі, Ст. Кривин, Мізоч), менша гранично допустимих концентрацій. Рівень гамма-фону в санітарно-захисній зоні та зоні спостереження ХАЕС відповідав природному фону і становив – 9-10 мкР/годину.

За інформацією Департаменту екології

та природних ресурсів облдержадміністрації

До уваги громадян Хмельницької області!

 Неодноразово ми писали про шкідливість спалювання сухих рослинних залишків. Але, нажаль, проблема і далі залишається актуальною. На часі громадськість масово спалює сухе опале листя. Тому, Департамент екології та природних ресурсів облдержадміністрації, вкотре, нагадує про шкідливість таких дій. Адже, при спалюванні гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми. За нормальних умов, коли рослинні рештки перегнивають, необхідні для розвитку рослин речовини повертаються в грунт.

Також,  з листям як правило горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери. При горінні гуми, наприклад,  утворюється канцерогенна сажа і викликаючі респіраторні захворювання оксиди сірки.

На присадибних ділянках рослини нерідко окропляють пестицидами, які також вивільняються у повітря при згорянні листя чи трави. Найбільше пестицидів містить бадилля картоплі, яке ми так рясно окропляємо від колорадського жука.

На природних ділянках і газонах вогонь знищує насіння і коріння трав’янистих рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів та верхні частини їх коріння. А знищення природної листяної підстилки призводить до збільшення в 2-4 рази промерзання грунту.

Найбільш дружнім по відношенню до довкілля шляхом утилізації опалого листя є компостування. Найціннішою характеристикою компосту є великий вміст у ньому необхідних рослинам хімічних сполук. Щорічне прибирання листя в парках призводить за 20 років до 50%-го зниження приросту деревини.

Сухе листя відмінно можна використовувати як теплоізолюючий матеріал. Ними можна вкрити на зиму квіти та інші теплолюбні чагарники. Можна закрити листям озимі посіви, такі як часник, моркву, цибулю, посіяні восени. Навесні ці листя прибираються в компостну купу.

Тож, шановні громадяни нашої області, будьте небайдужі до екологічного стану навколишнього середовища, власного здоров’я та здоров’я оточуючих!

За матеріалами Департаменту екології

та природних ресурсів  облдержадміністрації

 

Відбулося чергове засідання колегії Департаменту екології та природних ресурсів Хмельницької ОДА

27 жовтня відбулося засідання колегії Департаменту екології та природних ресурсів Хмельницької облдержадміністрації.

На порядок денний були винесені питання про підсумки роботи Департаменту екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації за 9 місяців 2016 року та про здійснення природоохоронних заходів.

Під час розгляду запланованих питань керівники структурних підрозділів Департаменту проінформували про підсумки роботи природоохоронної галузі.

Крім того, Департаментом проведено аналіз стану використання коштів місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, відповідно до якого можна зробити висновки, що більшість сільських, селищних та міських рад  використовують кошти на заходи з утилізації побутових відходів, благоустрою сміттєзвалищ населених пунктів та озеленення територій хоча постановою КМУ №1147 визначено 85 видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів. А проблем в територіальних громадах є значно більше, для вирішення яких необхідно проводити до прикладу: заходи щодо відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану річок, а саме винесення прибережних смуг водних об’єктів, винесення меж об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, ремонт або ліквідаційний тампонаж закинутих та непрацюючих свердловин, заходи щодо пропаганди охорони навколишнього природного середовища, організація і здійснення робіт з екологічної освіти тощо.

Кошти від зборів за забруднення довкілля використовуються не в повному обсязі, розпорошеність коштів по великій кількості рахунків в селищних, сільських, міських радах області не дає змоги використовувати природоохоронні кошти в повному об’ємі та за їх цільовим призначенням. Кошти або залишаються на рахунках, або використовуються на заходи, які не відображені як першочергові. Доцільно було б спрямувати кошти природоохоронних фондів на пріоритетні заходи у районі шляхом вирішення на рівні райдержадміністрацій питання щодо відкриття єдиних природоохоронних рахунків в районах області для акумулювання та цільового використання  коштів фондів охорони навколишнього природного середовища  у відповідності до статті 93 Бюджетного кодексу України.

Проблемою є поводження з небезпечними відходами у тому числі побутового електронного та електричного устаткування, що містять велику кількість токсичних речовин, зокрема енергоощадні та люмінесцентні лампи, батарейки, акумулятори, тощо. Ця проблема загострюється у зв’язку з недосконалістю системи їх збору та вивезення, слабким контролем за утворенням та передачею на утилізацію цих відходів та місцями їх складування, відсутністю облаштованих полігонів для захоронення відходів. Щодо збору від населення небезпечних відходів, то звичайно в області проводяться окремі екологічні акції по збиранню використаних батарейок (встановлені контейнери для збору цих відходів), енергоощадних і люмінесцентних ламп (Хмельницькою міською радою запроваджуються акції безкоштовного збору таких ламп від населення) та заходи з інформування населення про шкідливість таких відходів, але для вирішення проблеми загалом необхідно запровадити системний підхід, закріплений на законодавчому рівні.

З вищеназваних питань колегія прийняла відповідні рішення.

 За матеріалами Департаменту екології

та природних ресурсів облдержадміністрації

 

Про непридатні хімічні засоби захисту рослин в області

Актуальною проблемою області, і досі, є непридатні та заборонені до використання хімічні засоби захисту рослин (ХЗЗР), які не можна використовувати за прямим призначенням внаслідок втрати їх корисних властивостей, збігання терміну придатності, заборони до застосування, втрати маркування чи неконтрольованого змішування.

Ці відходи у більшості випадків зберігалися в спорудах, що руйнуються, а в окремих випадках – під відкритим небом у мішках, контейнерах або просто насипом. Більшість складів, на яких зберігалися пестициди, були в незадовільному стані або не використовувалися за призначенням, при цьому доступ до складів був вільний, відсутня охорона, огородження, двері і вікна, а в деяких випадках і дах.

За даними інвентаризації за різні роки з 2002 по 2014 на території нашої області їх кількість становила близько 1800 тонн в більше ніж 280-ти складських приміщеннях.

На даний час залишок непридатних ХЗЗР становить 253,5485 тонни, які зберігаються в 11 місцях.

В рамках виконання заходів Програми охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області на 2016-2020 роки, затвердженої у цьому році, заплановано проведення робіт із забезпечення  екологічно безпечного збирання, перевезення, зберігання  та знешкодження непридатних або заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР) та тари від них, у тому числі з підготовки та вивезення їх з місць централізованого зберігання на територіях Городоцького, Красилівського, Кам’янець-Подільського, Чемеровецького районів та міст Славута та Волочиськ у кількості 107,0655 тонни  (у т.ч. 93,3185 тонни, які були зібрані у минулому році).

Департаментом екології та природних ресурсів Хмельницької облдержадміністрації було проведено процедуру конкурсних торгів, визначено переможця та укладено договір на проведення робіт. Проте, учасник-переможець відмовився від виконання договору через анулювання ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами.

Тому, Департаментом розпочато нову процедуру торгів через електронну систему публічних закупівель ProZorro.

Департамент докладе зусилля щоб в цьому році провести заплановані роботи і тим самим покращити екологічний стан навколишнього природного середовища області, обмежити шкідливий вплив непридатних та заборонених до використання пестицидів і агрохімікатів на довкілля та здоров’я людини, зменшивши їх обсяг.

 За інформацією Департаменту екології

та природних ресурсів облдержадміністрації

 

Стан довкілля Хмельницької області за результатами моніторингових спостережень у червні  2016 року

Спостереження за станом атмосферного повітря проводилися Хмельницьким обласним центром з гідрометеорології на двох стаціонарних постах в місті Хмельницькому.

Протягом червня 2016 року в місті Хмельницькому спостерігалось забруднення атмосферного повітря діоксидом азоту та формальдегідом середньомісячні концентрації яких становили 1,3 ГДК та 1,7 ГДК відповідно (у 2015 році діоксиду азоту – 1,93 ГДК, формальдегіду – 1,47 ГДК). По іншим забруднюючим речовинам, за якими велись спостереження, перевищень гранично допустимих концентрацій не зафіксовано.

В порівнянні з відповідним періодом минулого року за вмістом забруднюючих речовин в атмосферному повітрі спостерігалось збільшення середньомісячних концентрацій аміаку  у 1,1 рази, фенолу, формальдегіду і пилу у 1,2 рази, оксиду азоту у 1,5 рази, діоксиду сірки у 1,9 рази, а також зменшення середньомісячних концентрацій хлористого водню у 1,1 рази і діоксиду азоту у 1,5 рази.

Хмельницьким обласним центром з гідрометеорології та Хмельницьким обласним управлінням водних ресурсів у червні 2016 року відбирались проби поверхневих вод річок Случ, Хомора, Південний Буг, та Дністер. Аналіз якості поверхневих вод суші здійснювався за басейновим принципом (басейни річок  Дніпро, Південний Буг та Дністер).

Поверхневі води басейну р.Дніпро характеризувалися підвищеним вмістом розчинених органічних сполук, показник БСК20 перевищував гранично допустимі концентрації для водойм господарсько-питного та культурно-побутового водокористування у 1,7 рази.

Поверхневі води басейну р.Південний Буг характеризувалися підвищеним вмістом розчинених органічних речовин, нітритів, азоту амонійного, хрому (+6) та фенолів.

Показник БСК5, який характеризує наявність у воді нестійких органічних сполук, перевищував гранично допустимі концентрації для водойм рибогосподарського призначення у 2,1 рази (найвище значення зафіксовано на позначці 2,7 ГДКрг, 1 км нижче м.Хмельницький).

Вміст азоту амонійного в р.Південний Буг перевищував допустимі рівні рибогосподарських нормативів у 10,9 рази (найбільше значення цього показника зафіксовано 1 км нижче м.Хмельницький, і становило 20,3 ГДКрг).

Вміст фенолів перевищував гранично допустимі концентрації для водойм рибогосподарського призначення у 2,5 рази.

Середньомісячні значення концентрації нітритів у водах Південного Бугу перевищували гранично допустимі у 5,1 рази (найбільше значення цього показника зафіксовано 1 км нижче м.Хмельницький, і становило 9,8 ГДКрг).

Середнє значення хрому (+6) перевищувало гранично допустимі концентрації для водойм рибогосподарського призначення у 4,75 рази.

За даними спостережень протягом червня рівень забруднення басейну р. Дністер, в порівняні з минулим місяцем суттєво не змінився, у поверхневих водах басейну р. Дністер перевищень гранично допустимих концентрацій не зафіксовано.

Моніторинг радіаційного фону на території області протягом червня 2016 року забезпечувався щоденно обласним центром з гідрометеорології на постійних постах спостереження. За даними радіоекологічного моніторингу потужність експозиційної дози гама-випромінювання протягом звітного періоду не перевищувала допустимих рівнів.

Концентрація радіоактивних речовин в атмосферному повітрі населених пунктів, де розміщені постійні пости спостережень ХАЕС (Нетішин, Острог, Славута, Білотин, Межеричі, Ст. Кривин, Мізоч), менша гранично допустимих концентрацій. Рівень гамма-фону в санітарно-захисній зоні та зоні спостереження ХАЕС відповідав природному фону і становив – 9-10 мкР/годину.

Поля позначені (*) зірочкою обов'язкові для заповнення

Зверніть увага! Закон України Про звернення громадян.

×