На Городоччині вшанували пам’ять Григорія Ткачука

12 квітня у с. Лісоводи Городоцького району відбулись урочистості з нагоди 100 річчя від дня народження двічі Героя Соціалістичної праці, кавалера шести орденів Леніна, ордена Жовтневої революції, ордена Трудового Червоного Прапора Григорія Ткачука. Вшанували пам’ять нашого земляка голова Хмельницької обласної ради Михайло Загородний, перший заступник голови облдержадміністрації Володимир Кальніченко, депутати обласної ради, діти Григорія Ткачука, рідні, близькі, громадськість району.

Урочистості розпочалися з покладання квітів до пам’ятного знака, який був встановлений у 2008 році з нагоди 90-річчя від дня народження Григорія Ткачука на вулиці, названій його іменем у м. Городок, через яку  він часто проїжджав.

Безпосередньо уже у селі Лісоводи усі присутні поклали квіти до бронзового погруддя Григорія Ткачука. У місцевому Будинку творчості відбувся урочистий захід.

У своєму вітальному слові Михайло Загородний відзначив: «Такі люди, як Григорій Іванович, – це потужна незгасаюча зірка особистості, це приклад справжнього українського аграрія. Його невтомна праця, а головне – відданість найблагороднішій професії хлібороба та годувальника, ось уже понад півстоліття надихають. Григорій Ткачук – це людина, яка не чекала вдячності чи визнання, а просто робила усе, аби рідна земля процвітала».

На завершення свого виступу керманич області процитував відомі слова Григорія Ткачука, які й сьогодні лунають як настанова та девіз життя наступному поколінню: “Ми різні, але ми єдині! Всіх нас єднає рідна Україні! Я вірю у ваші сили і у вашу мудрість, мої дорогі земляки!”.

Місцеві фольклорні колективи дарували присутнім свої показові вокальні і танцювальні номери.

Біографічна довідка

Ткачук Григорій Іванович народився 12 квітня 1918 року в селі Підвербці Тлумачського району Івано-Франківської області у селянській родині. Перші двадцять років свого життя він наймитував.
У 1944 році, зразу ж після визволення, Г.І.Ткачук обирається головою сільської ради в рідному селі. У цей період переїжджає на Поділля і очолює колгосп у с. Підлісний Олексинець, що на Городоччині.
У липні 1945 року лісоводчани обрали його головою колгоспу «Нове життя». Тоді йому було 27 років. Свою діяльність розпочав з того, що проголосив культ праці першоосновою буття колективу. 

У 1950 році до очолюваного ним господарства «Нове життя» приєднується колгосп ім.17-річчя Жовтня. У цьому новоствореному господарстві значно покращилися показники сільськогосподарського виробництва за що у 1954 році Григорій Іванович був нагороджений Орденом Трудового Червоного Прапора.

В 1958 році до с.Лісоводів приєднується ще й Кремінна, її придане становить – 300 гектарів землі. І в цьому ж році комітет Всесоюзної сільськогосподарської виставки нагородив Григорія Івановича Великою золотою медаллю.
26 лютого 1958 року Григорій Іванович був удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці і в цьому ж році його було обрано депутатом до Верховної Ради СРСР.

«Школа Ткачука» підняла господарство ще на вищий рівень. І вже у 1959 році Лісоводи репрезентують сільське господарство Радянського Союзу на Всесвітній сільськогосподарській виставці у Нью-Йорку.

У 1966 році голова правління ордена Леніна колгоспу «Україна» був нагороджений другим орденом Леніна.

У 1977 році Григорію Івановичу за особливі заслуги в розвитку сільського господарства і досягнення високих показників по виробництву зерна, цукрових буряків, м’яса, молока і інших продуктів сільського господарства і впровадження у виробництво досягнень науки і передового досвіду, вдруге присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

З 1966 року Григорій Іванович був членом ЦК КПУ, обирався делегатом ХХ, ХХІІ-ХХУІ з’їздів КПРС, ХХ-ХХУІ з’їздів КПУ.
23 лютого 1989 року після тяжкої довготривалої хвороби перестало битись серце легендарного голови колгоспу, великого громадського діяча, щирого українця – Григорія Івановича Ткачука.