27 червня перший заступник голови обласної ради Неоніла Андрійчук зустрілась з першим заступником голови Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка Георгієм Філіпчуком та головою Хмельницького обласного об’єднання товариства Віталієм Міхалевським.
Під час розмови вони обмінялися думками з приводу національних духовних цінностей, стану підтримки української мови на державному рівні, важливості українського книговидавництва в умовах конкурентності з іншими сучасними інформаційними джерелами.
Георгій Філіпчук наголосив, що Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка на сьогодні проводить велику культурно-просвітницьку роботу, бере активну участь у процесах державотворення. В основі діяльності товариства — утвердження української мови та національної ідеї, національного відродження, розвиток національної культури. 2018 рік – ювілейний для Товариства (150 років з часу заснування) – стає натхненним етапом подальшого нашого розвитку.
Неоніла Андрійчук привітала поважного гостя на Хмельниччині та наголосила на необхідності розповсюдження національно-патріотичних поглядів у молодіжному середовищі. Посадовець на згадку про зустріч подарувала Георгію Філіпчуку книгу про Хмельниччину.
Довідка.
В історії української національної культури наймасовіша громадська організація «Просвіта» займає знаменну сторінку. Заснована 8 грудня 1868 року у Львові. Переконливим словом несе в народ знання української мови, історії, традицій та звичаїв рідного народу, знання про віру, культуру, свою націю.
Засновниками Подільської «Просвіти» стали у 1905 році дворяни, вчителі, лікарі, священики: Юхим Сіцінський, Кость Солуха, Сергій Іваницький, Йосип Доронович, Кирило Стиранкевич, Олексій Білоусов, Трохим Павловський, Олімпіада Пащенко, брати Олексій та Віктор Приходьки, Михайло Завойко, Віталій Карпович Стиранкевич. Членами «Просвіти» були відомі в Україні діячі-мовознавці Григорій Голоскевич (село Супрунківці), Степан Дложевський, Федір та Антон Шумлянські, Сергій Іваницький, мистецтвознавці Віктор Приходько, Володимир Січинський, батько адмірала флоту Микита Горшков, письменники Григорій Костюк, Володимир Герасименко, Микита Годованець. Подільське крайове товариство «Просвіта» очолювали: лікар Кость Солуха (1906-17), вчитель Євген Шманкевич (1918-19), учитель Євген Кондрацький (1919-20), вчитель Антон Шумлянський (1920-23). Секретарями «Просвіти» працювали В.Стиранкевич, В.Січинський. П.Бутовський був заступником голови (1918-20).
Нова хвиля просвітницького руху відродилась у 1989 році, коли було створено обласне товариство української мови «Родовід» (головою у 1989-90 рр. був Микола Магера та Василь Горбатюк у 1990-92рр). Обласну організацію «Просвіта» очолювали Василь Горбатюк (1992-1994), Віталій Мацько (1994-2005), Ніна Шмурікова-Гаврилюк (2005-2013). Від 2013 року організацію очолює Віталій Міхалевський.
Товариство української мови на Хмельниччині виникло як супротив тотальній русифікації українського населення. Утворилися товариства у Хмельницькому, Кам’янці-Подільському, Ізяславі, Шепетівці, Волочиську, Славуті та інших містах. На даний час обласне об’єднання має у своєму складі 11 районних осередків.
Подільська «Просвіта» не стоїть осторонь важливих справ, вшановує кращих людей краю, що долучилися до розбудови незалежної України, щороку різноманітними засобами вшановують пам’ять Тараса Шевченка. Зокрема, це наукові конференції, дослідження, літературні читання, конкурси, творчі зустрічі та інше. Серед завдань, що стоять перед просвітянами на майбутнє – робота з молоддю та координація дій з іншими громадськими організаціями, що мають яскраву державницьку спрямованість та стоять на чітких українських позиціях.
Наприкінці 80-х років досвід «Просвіти» прислужився справі самоусвідомлення, самоідентифікації українців, реалізації національної ідеї, квінтесенцією якої стало проголошення Акта Незалежності 24 серпня 1991 року. 7 грудня 1988 року в Києві був створений організаційний комітет для скликання установчої конференції Товариства української мови, який очолив Дмитро Павличко. А 11-12 лютого 1989 року в Республіканському будинку кіно відбулась установча конференція Товариства української мови ім. Т.Г.Шевченка — перший легальний форум незалежної громадської організації у Києві. Було прийнято статут і обрано керівні органи Товариства української мови імені Тараса Шевченка. Головою став Дмитро Павличко.
Товариство брало найактивнішу участь у всіх загальнополітичних заходах, не випускало з поля зору проблему зміцнення позицій української мови як державної, підготовку Верховною Радою Закону про мови в Україні. Розпочало активну видавничу роботу, зокрема почало випускати газету «Слово». У цей період чисельність організації була максимальною і сягала півмільйона чоловік.
29-30 вересня 1990 року відбулася ІІ конференція Товариства української мови імені Тараса Шевченка в місті Києві. На альтернативній основі головою Товариства було обрано народного депутата України Павла Мовчана.
12 жовтня 1991 року була скликана ІІІ позачергова конференція Товариства української мови імені Тараса Шевченка, на якій Товариство було реорганізоване у Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка.
Активну участь взяли просвітяни і в конституційному процесі, який завершився перемогою демократичних сил — ухваленням 28 червня 1996 року Конституції — Основного Закону України та проголошенням статтею 10 державності української мови.
