Просвіта Хмельниччини: історія і сучасність

До 150-ї річниці заснування Товариства «Просвіта» в обласній універсальній науковій бібліотеці відбулася урочиста академія «Просвіта Хмельниччини: історія і сучасність» за участю представників органів місцевого самоврядування, науковців, краєзнавців, просвітян, бібліотекарів обласних та міських книгозбірень, громадських діячів.

Під час Академії для присутніх здійснили екскурс в історію Товариства, ознайомлено з діяльністю обласного об’єднання та районних осередків «Просвіти», здійснено огляд книжкової виставки «Подільська «Просвіта»: історія і сьогодення».

Краєзнавець Хмельниччини Віктор Адамський презентував свою монографію «Просвіти» Поділля в добу Української Центральної Ради». А працівники бібліотеки – довідково-інформаційне видання «Календар знаменних і пам’ятних дат Хмельниччини на 2019 рік».

Довідка.

У 2018 році громадськість України широко відзначає славний ювілей – 150 років заснування Товариства «Просвіта», громадської організації, яка утворена 1868  з метою культурного розвитку, консолідації народної спільноти та піднесення національної свідомості українського народу.

Її історія тісно пов’язана з життям і діяльністю відомих діячів української культури: Іваном Франком, Михайлом Драгомановим, Миколою Лисенком, Кирилом Стеценком, Лесею Українкою, Борисом Грінченком, Михайлом Грушевським, Сергієм Єфремовим, Степаном Бандерою і сотнями інших просвітян. Розвиток українського національного руху від другої половини XIХ ст. до початку XX ст., Українську революцію 1917 року,  національне державотворення 1917—1920 рр., здобуття і утвердження Української Незалежності 1991 р., участь у Революції Гідності 2013-2014 рр. неможливо уявити без велетенської, невтомної і самовідданої праці й героїзму просвітян багатьох поколінь.

Просвітяни Хмельниччини мають багату героїчну історію, витоки якої сягають у далекий 1905 рік. Силами передової інтелігенції Кам’янця-Подільського, як адміністративного центру губернії, в листопаді 1905 року розпочинається рух за створення осередків «Просвіти». Подоляни займалися розповсюдженням української книги, періодики, заснуванням бібліотек, читалень, драматичних і хорових гуртків.

В роки національно-визвольних змагань подільська «Просвіта» набирає нового змісту, а особливо коли Кам’янець-Подільський стає столицею УНР. Просвітяни організовували роботу щодо українізації шкіл, церкви, проведенні шевченківських свят.

З приходом більшовицької влади діяльність «Просвіти» згортається, а згодом і зовсім припиняється, майже всі члени арештовані як націоналісти і понищені в таборах.

Наприкінці 1941 року нова спроба відродження. З’являються осередки в Проскурові, Кам’янці-Подільському, Летичеві, Шепетівці… Вряди-годи в місцевих газетах під дулом автоматів друкуються скупі інформації життя просвітян, спогади про голод, репресії. Але не більше.

Хвиля національного відродження докотилася до Хмельниччини в кінці 1989 р., коли було створено обласне товариство української мови «Родовід» (голова Микола Магера).

Конференція 12 листопада 1992 року реорганізувала товариство «Родовід» у Хмельницьке  обласне об’єднання товариства «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка, яке очолив Василь Горбатюк,  з 1994 року впродовж 10 років головою обласного товариства був Віталій Мацько, з 2005 по 2013 рік – Ніна Шмурикова, з 2013 об’єднання очолює Віталій Міхалевський.

Сьогодні просвітяни Хмельниччини зосереджують свою увагу на поширенні знань з народознавства, української мови, поверненні із забуття репресованих і замовчуваних імен, переосмисленні суспільно-політичних, історико-культурних і національних процесів, відродженні національної церкви. Нова суспільна ситуація змушує кожного переосмислити такі процеси і допомогти у цьому якраз покликані саме просвітяни.