Справа № 560/8277/20

УХВАЛА

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І.

розглянувши заяви про скасування заходів забезпечення позову представника Лабазюк Віолети Олександрівни та представника Хмельницької обласної ради  по заяві Депутата Хмельницької обласної ради Лозового Вадима Миколайовича  до  Хмельницької обласної ради , Лабазюк Віолети Олександрівни  про зупинення дії,

ВСТАНОВИВ:

Депутат Хмельницької обласної ради Лозовий Вадим Миколайович звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви.

Ухвалою від 14 грудня 2020 року Хмельницький окружний адміністративний суд задоволив заяву Депутата Хмельницької обласної ради Лозового Вадима Миколайовича про забезпечення позову та зупинив дію рішення Хмельницької обласної ради № 4-1/2020 від 07 грудня 2020 року "Про обрання голови Хмельницької обласної ради", до набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом Депутата Хмельницької обласної ради Лозового Вадима Миколайовича до Хмельницької обласної ради, Лабазюк Віолети Олександрівни з позовною вимогою про визнання протиправним та скасування рішення Хмельницької обласної ради № 4-1/2020 від 07 грудня 2020 року "Про обрання голови Хмельницької обласної ради".

21 грудня 2020 року від представника Лабазюк Віолети Олександрівни надійшла заява про скасування заходів забезпечення позову, в обґрунтування якої зазначено, що повноцінне функціонування Хмельницької обласної ради перебуває під загрозою під час дії ухвали суду першої інстанції про зупинення дії рішення Хмельницької обласної ради № 4-1/2020 від 07 грудня 2020 року "Про обрання голови Хмельницької обласної ради". Відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування" та Регламенту Хмельницької обласної ради голова ради наділений переліком виключних повноважень, тому на переконання заявника у зв'язку з необхідністю термінового скликання сесії Хмельницької обласної ради з метою затвердження обласного бюджету на 2021 рік та з метою відновлення нормального функціонування Хмельницької обласної ради, просить суд:

скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року у справі №560/8277/20.

23 грудня 2020 року від представника Хмельницької обласної ради надійшла заява про скасування заходів забезпечення позову, в якому просить скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року у справі №560/8277/20 з тих же підстав, що і представник Лабазюк Віолети Олександрівни.

У судовому засіданні представник Лабазюк В.О. подані заяви підтримала та просила їх задоволити.

Представник Хмельницької обласної ради також підтримав подані заяви та просив їх задоволити.

Представники позивача заперечили проти задоволення заяв і просили відмовити у їх задоволенні та надали письмові заперечення.

Вирішуючи заяву про скасування заходів забезпечення позову, суд виходить із наступного.

Статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Відповідно до ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновків, що прийняття рішення про забезпечення позову доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення про те, що не вжиття заходів забезпечення може у майбутньому ускладнити виконання рішення суду чи привезти до потреби докладати значні зусилля й витрати для відновлення прав та інтересів позивача, або якщо протиправність оскаржуваного рішення, дії чи бездіяльності є очевидною. В свою чергу, скасування вжитих заходів забезпечення позову можливе лише в тому випадку, коли відсутність потреби докладати значні зусилля для відновлення прав позивача, в разі задоволення позову, або очевидна правомірність оскаржуваного рішення (дії/бездіяльності), є вмотивованими та підтвердженими належними доказами.

Як встановлено судом із наявних матеріалів справи, підставою для вжиття заходів забезпечення позову у вказаній справі судом стало те, що існуюча ймовірність неправомірного обрання на посаду Голови Хмельницької обласної ради Лабазюк Віолети Олександрівни, у разі невжиття заходів забезпечення позову буде порушенням законних прав та інтересів для заінтересованих осіб про захист яких просить заявник.

При цьому, досліджуючи заяви про скасування заходів забезпечення позову та додані до них матеріали, суд встановив певні обставини, що не були розглянуті судом під час винесення ухвали про забезпечення позову, а саме те, що відсутність голови Хмельницької обласної ради на посаді може мати наслідок у вигляді неналежного виконання функцій цього органу.

Також суд безперечно має враховувати інтереси не тільки депутата Хмельницької обласної ради Лозового Вадима Миколайовича, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів забезпечення позову, а також суд враховує співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим вимогам та обставинам справи, які дослідженні судом у ході розгляду заяв про їх скасування.

Так, суд наголошує, що Рішенням Конституційного Суду України у справі №3-рп/2003р від 30 січня 2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Згідно з частиною другою статті 6 КАС України, та статті 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

Отже, співмірність вжиття заходів забезпечення позову відображено у практиці Європейського Суду з прав людини, зокрема, проміжне рішення може бути еквівалентне попередній або забезпечувальним заходам і процедурам. Такий принцип застосовується і у визначені застосування статті 6 (справа "Меркіка та інші пороти Мальти").

Надаючи оцінку об'єктивності та співмірності застосованих заходів забезпечення позову, суд на даному етапі розгляду поданих представниками відповідачів заяв, встановив ряд обставин, що не були відомі та як наслідок досліджені на момент вирішення питання про забезпечення позову, а саме те, що вжиті судом заходи забезпечення позову можуть порушувати права осіб, що не є учасниками даного судового процесу (інтереси жителів Хмельницької області та суб'єктів права комунальної власності).

Водночас, зупинення оскаржуваного рішення, у разі несвоєчасного затвердження обласного бюджету на 2021 рік, може зупинити виконання гарантованих державою напрямків соціального захисту та соціального забезпечення, виплати за якими здійснюються органами місцевого самоврядування, здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих категорій тощо, що на переконання суду, призведе до несвоєчасного проведення видатків за вказаними напрямками та об'єктами бюджетного розвитку.

Більше того, у даний період, у разі неотримання відповідного фінансування існує гостра небезпека в організації та забезпеченні роботи закладів охорони здоров’я області, які спрямовані на боротьбу з пандемію COVID-19, що на переконання суду взагалі є неприпустимим.

Такий підхід, на думку суду повністю узгоджується із нормою ч. 1 ст. 3 Конституції України, відповідно до якої саме людина, визнається в Україні найвищою соціальною цінністю. Відповідно до цієї Конституційної норми, діяльність органів державної влади, повинна бути спрямована на сприяння у реалізації прав людини, а не на обмеження таких прав.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає обґрунтованими встановлені у ході розгляду даних заяв обставини, які в порядку, передбаченому статтею 157 КАС України вказують на необхідність скасування заходів забезпечення позову у зв'язку із існуванням фактів, які очевидно є небезпекою заподіяння шкоди правам та інтересам жителів Хмельницької області та суб'єктів права комунальної власності до прийняття судового рішення у даній справі.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У п. 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

При цьому, заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов'язує можливість застосування таких заходів.

Таким чином, суд вважає, що на момент розгляду заяв про скасування заходів забезпечення позову, ті обставини, які були підставою та мотивацією для прийняття судом рішення про вжиття таких заходів, на переконання суду зазнали істотної зміни, у зв'язку із чим, суд приходить до висновку про необхідність скасування заходів забезпечення позову, застосованих ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року по справі №560/8277/20 за позовом Депутата Хмельницької обласної ради Лозового Вадима Миколайовича до Хмельницької обласної ради, Лабазюк Віолети Олександрівни з позовною вимогою про визнання протиправним та скасування рішення Хмельницької обласної ради № 4-1/2020 від 07 грудня 2020 року "Про обрання голови Хмельницької обласної ради", а тому заяви представників відповідачів слід задоволити.

Керуючись  статтями 157, 248, 256  Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяви представника Лабазюк Віолети Олександрівни та представника Хмельницької обласної ради про скасування заходів забезпечення позову - задоволити.

Скасувати заходи забезпечення позову, встановлені ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року по справі № 560/8277/20 за позовом Депутата Хмельницької обласної ради Лозового Вадима Миколайовича до Хмельницької обласної ради, Лабазюк Віолети Олександрівни з позовною вимогою про визнання протиправним та скасування рішення Хмельницької обласної ради № 4-1/2020 від 07 грудня 2020 року "Про обрання голови Хмельницької обласної ради".

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні було проголошені вступна та резолютивна частини ухвали суду, -  з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 24 грудня 2020 року