Смотрич – туристичний клондайк хмельницького краю. Тут можна побачити пам’ятки архітектури, милуватися приголомшливою природною красою річок, джерел, лісів та гір.
Селище міського типу Смотрич на південному заході Хмельниччини майже рівновіддалене від Кам’янця-Подільського, Дунаївців та Городка. Звідси до цих міст – близько 30-ти км. Селище розкинулося на півострові, який утворився злиттям двох річок – Смотрича та Яромирки. Рельєф тут хвилястий, порізаний великими ярами. Таке розташування завжди вважалося зручною позицією – і для мирного життя, і для оборони.
Перші згадки про містечко – у давньоруських літописах. У XIII ст. поселення знищили татари. У XIV ст. Смотрич відбудували литовські князі Коріатовичі. Протягом 20-ти років Смотрич був столицею Подільського краю. Також тут було Магдебурзьке право та резиденція братів Коріатовичів. 
Одна з головних родзинок Смотрича – костел Святого Миколая, зведений майже 200 років тому. Спорудили сучасний мурований костел у 1786-1821 роках у стилі пізнього бароко коштом місцевих власників Потоцьких та зусиллями домініканців. У 1832 році після закриття домініканського монастиря святиню перейняло світське духовенство. Раніше на цьому місці була резиденція Коріатовичів – ще до перенесення її до Кам’янця-Подільського. За князя Костянтина Коріатовича у Смотричі навіть карбували власну монету. На території костелу поховані одні з власників Смотрича – Потоцькі, які володіли містечком від XVII до середини XIX ст.
Ще одна відома місцева пам’ятка – дзвіниця Успенської церкви, якій майже 280 років. Радянська влада прибрала звідти дзвін. А під час Другої світової війни дзвіниця суттєво постраждала від вибухів. 
У частині селища зі скелі б’є джерело, також недалеко поселення є ще кілька джерел, звідки беруть воду місцеві жителі.
Неподалік Смотрича – гора Сокіл, одна з найвищих з гряди Подільських Товтр.Її висота – понад 340 м. На протилежному березі річки Смотрич майже така ж за висотою – Оксан-гора, вкрита густим лісом.
Мільйони років тому тут розбивалися хвилі тропічного Сарматського моря. З тих часів до сьогодні залишився бар’єрний риф, що пролягає Хмельниччиною. А навколо нього – скелясті утворення (Товтри). Колись вони були кораловими островами. Гора Сокіл цікава тим, що тут переховувався Устим Кармалюк.
У підготовці матеріалу використано інформацію
з сайтів https://rkc.in.ua/, https://turist.km.ua/ua
