У Меджибізькій селищній територіальній громаді відбулися урочистості з нагоди 880-ї річниці від дня заснування селища Меджибіж.
Від імені голови обласної ради Віолети Лабазюк, депутатського корпусу обласної ради з нагоди 880-ї річниці першої письмової згадки про славне селище учасників заходу привітала заступник керівника виконавчого апарату обласної ради Тетяна Зеленко.
«Меджибіж має унікальну історію, розкішну старовинну архітектуру та лежить в мальовничій місцевості. Варто зазначити, що ваше поселення згадується в історичних хроніках на 110 років раніше за Львів і на 228 років раніше за Кам’янець-Подільський. Селище зачаровує своєю красою. Невимовної краси пейзажі, а ще історичні будівлі, котрі з року в рік манять сюди сотні туристів. Меджибіж уже давно став однією з найбільш упізнаваних візитівок Хмельниччини, – зазначила Тетяна Іванівна. – Меджибіж знаменитий, насамперед, своєю фортецею. Ця споруда – найстаріша з усіх, що є на землях Поділля. Приїхавши сюди, ніби потрапляєш у середньовічне поселення. Сьогодні ви по праву можете гордитися своєю малою батьківщиною, яка шанує свою минувшину й успішно розбудовує рідне селище».
Посадовець подякувала мешканцям Меджибожа за збереження історичної спадщини та за пам’ять про своїх земляків, які віддали найдорожче – своє життя за незалежність та територіальну цілісність України.
За патріотизм, вірність військовій присязі, вагомий внесок у захист незалежності та територіальної цілісності України, активну позицію, участь у громадському житті громади, розвиток ветеранського руху та з нагоди відзначення 880-ї річниці першої писемної згадки про Меджибіж Тетяна Зеленко вручила відзнаки обласної ради активним представникам ветеранської спільноти громади, які беруть участь у громадських ініціативах, спрямованих на підтримку ветеранів, військовослужбовців та членів їх сімей, сприяють зміцненню національно-патріотичних цінностей та розвитку Меджибізької громади.
У рамках децентралізації, Меджибіж об’єднав навколо себе 11 сіл – Волосівці, Головчинці, Голосків, Западинці, Лисогірка, Митківці, Русанівці, Ставниця, Требухівці, Шрубків та Ярославка, які отримали шанс для розвитку, соціального захисту та повноцінного життя.
Такі місця, як Меджибіж, з усіма його пам’ятками та архітектурою, привертають увагу до центрів української спадщини, котрих, до слова, залишилось не так уже й багато, тому повинні бути назавжди не лише закарбовані у нашій пам’яті, а й збережені для наших нащадків. Тому спільна мета – оберігати їх що є сили, розвиваючи та примножуючи культурну спадщину.
Тож нехай зростає й надалі в любові та достатку древній і вічно молодий Меджибіж, хай множаться його і ваші щасливі літа на славу рідному краю та Україні!
