Децентралізація в Україні – це «п’яте колесо до возу» чи реальна дієва реформа в арсеналі уряду? Думки різняться. З одного боку, лише сліпий не бачить – значні фінанси на місця таки передали і громади почуваються впевнено. З іншого – земля і досі «міраж-обітованний» для ОТГ. За це сказати потрібно парламенту, який провалив три земельні законопроекти. 1 квітня виповнилося 4 роки з моменту запуску цієї реформи. Де-юре, головним по децентралізації в КМУ є глава уряду. Втім левову частку практичної роботи здійснює галузевий віце-прем’єр, який і виконує всю поточну роботу, веде перемовини з європейцями, готує законопроекти. Які досягнення децентралізації за ці 4 роки, провали і плани надалі? Про це та багато іншого в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com розповів віце-прем’єр-міністр, міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко
AgroPolit.com: 1 квітня 2018 року минуло 4 роки з моменту старту децентралізації. Експерти кажуть, що вона «забуксувала», а що скажете Ви, де ми перебуваємо?
Геннадій Зубко: Завжди потрібно дивитися на те, як децентралізація проводилася в інших країнах: яким був шлях та терміни її впровадження. Швеція витратила на це 20 років, Польща – 12 років, Україна рухається 4 роки з моменту ухвалення Концепції реформування місцевого самоврядування. Тепер щодо оцінок. Для нас важливі «маркери» від наших європейських колег (Ради Європи, Конгресу місцевих та регіональних влад, ОЕСР). Вони оцінюють реформу дуже успішно, адже, окрім об’єднання громад, вони бачать нашу роботу в секторальній децентралізації, як змінюються сервіси, як збільшуються повноваження ОТГ, як зростають фінансові надходження, як місцеве самоврядування приходить до середньострокового планування, бо мають абсолютну податкову базу тощо. Змінюється система менеджменту в ОТГ. У об’єднаних громад такі самі повноваження, як у місцевої влади Києва. Вони мають голову, виконком, свою раду, прямі бюджетні відносини із центральним бюджетом (не тільки за власними надходженнями, держсубвенціями, а ще й за делегованими повноваженнями, як-от медична й освітня субвенції). Раніше тільки міста обласного значення мали такі команди менеджерів, а тепер ОТГ мають аналогічні. Завдяки децентралізації, зокрема, наразі ментально змінюється система менеджменту в Україні.
Щодо конкретних цифр. Протягом 2015 року в Україні утворено 159 об’єднаних територіальних громад, у 2016 – 207 ОТГ, у 2017 – 299. Тобто протягом трьох років ми спостерігаємо щорічний приріст +30%. З початку 2018 року Центральною виборчою комісією на 29 квітня 2018 року перші вибори призначено у 40 ОТГ, 21 ОТГ чекає призначення ЦВК перших виборів, на різних стадіях утворення перебуває близько 50 ОТГ. Тож процес об’єднання в громади триває успішно.
Що цьому сприяло? Найперше – передача фінансів на місця. Саме фінансова децентралізація дала такий чіткий сигнал, що заявлена реформа – не просто розмова. У 2014 році доходи місцевих бюджетів становили 68 млрд грн. 2015 рік закінчили на рівні 100 млрд грн, 2016-й – 146 млрд грн і 2017-й – 192 млрд грн. Це власні доходи – без міждержавних трансфертів, які стосуються медичної, освітньої субвенції та інших повноважень, які передаються сьогодні саме на місця. Якби додати їх до бюджетних 192 млрд грн, то побачимо, що 50% держбюджету України – у розпорядженні органів місцевого самоврядування як міжбюджетні трансферти, а решта 50% – це витрати казни на національну безпеку, соціалку та інші статті. Тобто разом із повноваженнями від міністерств місцевим ОТГ передаються фінанси під виконання функцій, щоб послуги чи сервіси надавалися краще. Паралельно ми слідкуємо за тим, щоби органи місцевого самоврядування відчували відповідальність за якісне надання цих послуг. Тому для нас дуже важливо, скільки у реальному вимірі становлять ці 192 млрд грн: кількість інфраструктурних проектів, шкіл, нової дорожньої інфраструктури, спортивних та медичних закладів, передусім у частині первинної медицини. Саме так ми оцінюємо ефективність реформи. Я готовий спілкуватися з будь-яким експертом, який каже, що реформа «пробуксовує», щоб показати, які саме досягнення є сьогодні в громадах.
AgroPolit.com: Тобто децентралізація «is going on»?
Геннадій Зубко: Саме так. На мою думку, це найуспішніший проект за всю історію країни, зокрема, антикорупційний. Зараз дуже багато оцінюється, які антикорупційні кроки зробила держава: створено НАЗК, НАБУ, Антикорупційну прокуратуру, готується до введення Антикорупційний суд. Є й інші інструменти, які системно унеможливлюють корупційні ризики, наприклад, система ProZorro економить кошти як місцевого, так і державного бюджетів на публічних закупівлях. Децентралізація передала 50% коштів державного бюджету на місцевий рівень, що, у свою чергу, унеможливило вплив корупції центрального рівня на половину держбюджету. Можуть сказати, що корупція спустилася донизу. Адже корупція йде туди, де є бюджетні кошти. Та з іншого боку, найкращий запобіжник у цьому випадку – контроль самої громади за використанням коштів через обрання влади, яка публічно показує, куди витрачаються ці кошти (на будівництво дитсадків, доріг, на інфраструктуру, ремонт житлового фонду, модернізацію соціальних об’єктів тощо). Адже разом із цим контролем наступає безпосередня відповідальність органів місцевого самоврядування.
AgroPolit.com: Чи змінилася ситуація з долученням слабких до вже наявних громад після того, як було ухвалено закон № 4742 про «олійну пляму» (2017 року парламент ухвалив зміни до Закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад»)?
Геннадій Зубко: Це дуже важливе запитання. Адже, по-перше, добровільність об’єднання дозволяє відновити історичні межі тієї чи іншої громади. По-друге, ми даємо можливість слабшим громадам, які не можуть самі вирішити питання щодо приєднання чи об’єднання, долучитися до вже створених. Питання об’єднань громад з інших районів також важливе, бо вони відбуваються за рахунок відновлення історичної пам’яті, оскільки раніше (за радянських підходів) велика громада ділилася саме на райони. Уже 17 громад об’єдналися завдяки цьому закону. Процес доєднання пішов: органи місцевого самоврядування ухвалили рішення про приєднання 56 сільських та селищних рад до 30 наявних ОТГ.
Якщо подивитися на карту України, то 130 районів (всього – 490) ще не мають жодної ОТГ. Хочеться, щоб 2018 року не лишилося районів без громад.
AgroPolit.com: Парламент ухвалив законопроект №6466 про залучення міст обласного значення до децентралізації. Що це означає?
Геннадій Зубко: Найголовніше – процес децентралізації стартує тепер у містах обласного значення. 40 міст обласного значення чекали на цей закон, щоб приєднати до себе довколишні громади. Що це дасть?
По-перше, його ухвалення збільшить частку залучення громадян до процесу децентралізації. Адже у сільській місцевості проживає 35% всіх українців, а 65% – міське населення. Інакше кажучи, мешканці міст виключені з цього процесу. Цей закон дуже серйозно підсилить показник залучення містян у децентралізацію. Якщо подивитися на карту України, то 130 районів (всього – 490) ще не мають жодної ОТГ. Хочеться, щоб 2018 року не лишилося районів без громад.
По-друге, покращиться кількісний показник децентралізації, оскільки найголовніше: об’єднання потрібне для людей, а не територій. Тому давайте орієнтуватися на спроможність громад, кількість людей, які проживають у громадах, кількість території, яку покривають громади.
По-третє, мінімізується ризик утворення «жирового поясу» навколо міст обласного значення. Що це означає? Сьогодні сільська громада, яка існує поруч із таким містом, користується його соціальною міською інфраструктурою (дитячі садки, школи, медзаклади), але витрат на її утримання не несе. Ухвалений закон дозволить розширити межі громад на базі міст обласного значення за рахунок прилеглих сіл та спільно розвивати цю соціальну інфраструктуру. Міста обласного значення мають бути зацікавлені у тому, щоб за можливості приєднати до себе передусім не територію, не землі, а людей, які живуть навколо. Мова про розширення меж саме громади, а не міста. Це й закладено одним із базових пунктів у рамках поданого до парламенту законопроекту №8050 «Про засади адміністративно-територіального устрою», який визначає громади базовим рівнем.
Основних аспектів, який заважав децентралізації в містах обласного значення, – це небажання вже обраного депутатського корпусу та голів йти на вибори у громади
AgroPolit.com: Я спілкувалася з представниками цих міст, і вони вбачали головну причину затримки децентралізації в небажанні влади втрачати адмінвплив у процесі виборів на них. Адже якщо міста обласного значення обростуть громадами, то стануть сильнішими – нікого вже не слухатимуть.
Геннадій Зубко: Це не так. Ми постійно тримали руку на пульсі в цьому питанні, і 5 квітня ухвалили в парламенті законопроект №6466. Я думаю, що один з основних аспектів, який заважав децентралізації в цих містах, – це небажання вже обраного депутатського корпусу та голів йти на вибори у громади. Ми це питання спростили: люди обирають тільки депутатів із тієї громади, яка приєднується, для подальшого входження у міську раду. І таким чином утворюється потужна громада. Тому побоювань з погляду міст обласного значення абсолютно ніяких немає, у них нічого не змінюється: просто громади збільшуються.
Давайте розглянемо кожну вертикаль. Наприклад, райдержадміністрація, яка раніше керувала всім районом. Зараз у районі з’явилося 2-4 громади. Райдержадміністрація управляє тільки тими громадами, які не об’єдналися. Всі інші є самостійними, отримують прямий бюджетний ресурс. Постає питання взаємовідносин районної ради, районної влади з громадами для відстоювання спільних інтересів. Крім того, на сьогодні укладено 171 договір міжмуніципального співробітництва між територіальними громадами (на базі закону про міжмуніципальне співробітництва), і треба просто навчитися співпрацювати та управляти в зовсім інших умовах.
Ми розуміємо, що кожен крок, який веде до впровадження демократичних принципів управління, тягне за собою переорієнтацію до прямого спілкування і пошуку взаємних інтересів. Але саме цей принцип управління на базі децентралізації на різних рівнях дає найбільший поштовх для розвитку. На жаль, радянська влада виховала з людей патерналістів, які звикли постійно чогось очікувати від держави. А зміни починаються зі зміни кожного. Децентралізація дає можливість розвинути такі лідерські якості у людей та управлінських командах громад, які стануть рушієм розвитку громад.
Бажаючих роз’єднатися за чотири роки не було, але є ті, які не витримують сьогодні такого навантаження. Із 665 утворених ОТГ є три звернення від голів ОТГ про відставку
AgroPolit.com: Чи є бажаючі роз’єднатися?
Геннадій Зубко: Бажаючих роз’єднатися за чотири роки не було, але є ті, які не витримують сьогодні такого навантаження. Із 665 утворених ОТГ є три звернення від голів ОТГ про відставку. Можливо, люди не розуміли до кінця цього навантаження. Адже це не просто отримувати та розподіляти субвенції. Йдеться про управління фінансами, людськими ресурсами, ЖКГ, відповідальність за надані повноваження і за якість сервісів.
До речі, цікавий момент: зараз зростає кількість жінок, які включаються у виборчу боротьбу до об’єднаних громад і змагаються за право управляти та працювати. Хоча раніше більшість була однозначно за чоловіками.
AgroPolit.com: А є механізм роз’єднання для громад сьогодні?
Геннадій Зубко: Ми не закладали такого механізму.
AgroPolit.com: Він буде чи ні?
Геннадій Зубко: Ми його не закладаємо, оскільки переконані, що сьогодні рух має йти до приєднання-об’єднання, а не до роз’єднання. Це навіть не шлюб між дружиною і чоловіком, коли вони подивилися на спільне життя, щось не сподобалося і розійшлися. Ні. Децентралізація – це об’єднання великої кількості людей, інфраструктури, питання менеджменту і управління. Тому, якщо й виникають питання, то їх розв’язання має полягати у пошуку прибирання бар’єрів, які заважають розвитку.
Наше завдання: об’єднати у потужніші громади ті 12 тис місцевих рад, які були на початок децентралізації… Вже об’єдналися 3378 громад
AgroPolit.com: Ваша оцінка-прогноз приросту громад до кінця року?
Геннадій Зубко: Для нас дуже важлива якість громад, а не їх кількість. На кінець року очікується зменшення ОТГ у порівнянні з минулим роком (2017 року було створено 299 ОТГ). Якщо цього року, наприклад, буде 100 громад, але вони будуть більші за територією, кількістю людей та фінансово більш спроможні, я цьому буду тільки радий. Адже наше завдання: об’єднати у потужніші громади ті 12 тис місцевих рад, які були на початок децентралізації. Саме такі більш спроможні громади братимуть на себе відповідальність і розвиватимуть території значно ефективніше. Ми спостерігаємо за тим, яка кількість громад вже стала до переговорів про об’єднання. Вже об’єдналися 3378 громад. Нам потрібні потужніші та спроможніші громади, тоді країна буде сильнішою. Тому сьогодні йдемо не за кількістю громад, а за їх якістю.
AgroPolit.com: Ви в мене з язика зняли запитання про те, що сьогодні в Україні, мабуть, важливіша децентралізація не в селах, а саме у містах, бо там – левова частка українців, зокрема, які переїхали туди із села. Ухвалення цього законопроекту, на Вашу думку, започаткує новий тренд – доєднання до громад у містах обласного значення?
Геннадій Зубко: Так і буде. Сьогодні місто обласного значення є громадою. Ухвалення закону дозволить йому укрупнюватися за рахунок прилеглих сільрад і отримати більші можливості для розвитку. А побудова таких стосунків між громадами міськими та сільськими трішки відрізняється: у них своя структура населення тощо. Чому децентралізація успішно пішла на селі й саме там з’явилися перші громади? Відповідь – у прагненні людей до міської якості життя. Але ми вважаємо, що завдяки децентралізації якість життя можна значно покращити і в селах, і в містах. Приєднані громади разом із громадянами, які там проживають, – це додатковий ресурс для розвитку, зокрема, залучення інвестицій. Адже інвестори приходять, насамперед, за робочими руками, трудовим ресурсом, кваліфікованими кадрами, а не тільки за територією. І найголовніше – мотивація сільських громад будувати міську якість життя у себе створює конкуренцію за інвестора, людей, інфраструктуру, можливість отримання податків та додаткових надходжень. Тому в підсумку децентралізація посилить внутрішню конкуренцію, яка швидше та потужніше розвиватиме всю Україну.
Перспективними планами покрито вже 75% території України
AgroPolit.com: За Вашою статистикою, третина районів України – ще без об’єднаних громад. Як це «виправлятимете»?
Геннадій Зубко: Ми ідемо двома напрямками. Перший – створення перспективних планів. Цими планами покрито вже 75% території України, тобто там відбувається обговорення і рух до об’єднання. Тому й важливо, щоб не залишалося жодної субрегіональної одиниці (району), де взагалі не бачили «живої» ОТГ (як і чим вона живе). Знаєте, ми коли починали реформу децентралізації, то стояло питання її всеохопності. Іншими словами, щоб кожна область мала на своїй території такі ОТГ, щоб із Запоріжжя не їздили до Херсону або з Дніпра до Харкова подивитись, що це таке. Цей план ми дуже швидко виконали у більшості регіонів, у всіх областях є ОТГ. Тепер важливо, щоб не залишилося жодного «неогромадженого» району. Тому жорстке завдання для всіх органів місцевого самоврядування – щоб на кінець 2018 року не залишалося жодного району без ОТГ. Всі голови облдержадміністрацій, райдержадміністрацій, офісів розвитку місцевого самоврядування працюють над цим.
AgroPolit.com: А це реально зробити до кінця року?
Геннадій Зубко: Ми розуміємо наявні бар’єри та загрози щодо виконання цього завдання. Наприклад, у Закарпатській області. Там об’єднання громад стримується або політичним, або адміністративним впливом. Але ми повинні ставити собі такі амбітні завдання, щоби прагнути їх виконувати.
Читати до теми: Децентралізація в Україні — райони, що зникають, нові області і мегаполіси
РОЗПОДІЛ ПОВНОВАЖЕННЯ МІЖ ВИКОНКОМАМИ ОТГ І РАЙРАДАМИ
AgroPolit.com: В концепції з децентралізації є два поняття: «виконком громад» і «райрада». Зараз ми чуємо все частіше від експертів, які працюють з Офісом реформ, що потрібно ліквідовувати райради. Поясніть: будуть чи ні райради, та як тоді ці два органи взаємодіятимуть? Що далі?
Геннадій Зубко: Це дуже важливе запитання. Щоби зняти всі спекуляції на цю тему, я хочу повернутися до поданого нами законопроект №8051 «Про засади адміністративно-територіального устрою». У ньому ми прагнемо до трирівневої моделі управління, де перший базовий рівень – це громада (в основі – місто, або селище), другий – субрегіональний (район), і третій – регіональний (область). Тому і за Конституцією, і за поданим законом три адмінрівні залишаються. У розглянутих парламентом у першому читанні змінах до Конституції також лишається субрегіональний рівень і райони.
Тепер щодо районних рад та їхніх повноважень. Сьогодні райдержадміністрація фактично виконує дубльовані повноваження: надані державою і Верховною Радою. У змінах до Конституції ми пропонуємо передати виконавчі функцій на районну раду і створений виконком. Вони наймають менеджера, який виконуватиме делеговані державою повноваження, передусім, з питань соціального захисту, а також – інші функції, які покладатимуться на район. Районна рада залишається. Зараз у неї є тільки апарат, а всі інші функції виконує райдержадміністрація. Райдержадміністрацію прибирають, функції передають на виконком, який уже створюється, і районна рада в подальшому продовжить працювати.
Які повноваження залишаються за районною радою? Питання координації делегованих повноважень держави, насамперед, соціального захисту, пенсійного забезпечення тощо. Чому так? Уже немає, наприклад, шкіл у районній раді, якими б вона управляла, або інших сервісів, які передали на ОТГ. Тому на районному рівні залишаються питання, які хвилюють безпосередньо громади. Можливо, буде передано вторинний рівень охорони здоров’я або професійно-технічну освіту (рівень коледжу), чи інші культурні або спортивні заклади, котрі координуватимуться на районному рівні. Але для цього ОТГ, які будуть повністю на цій території, фінансуватимуть ці речі. І тут ми знову повертаємося до можливості співробітництва між ОТГ і укладення міжмуніципальних договорів.
На обласному рівні буде вже співпраця всіх громад на території області, районних рад, а також загальна координація. Районна рада може також опікуватися створенням, утриманням, експлуатацією, розвитком дорожньої інфраструктури. Тобто речами, якими не може управляти одна громада, тими, які потрібні декільком громадам або на території району.
Інакше кажучи, райради залишаються, бо саме в них ухвалюють рішення депутати, які можуть бути делеговані з території або з громад, які утворенні вже в об’єднаних громадах. І вони саме у райраді представлятимуть інтереси тієї чи іншої громади, займатимуться пошуком спільних інтересів та рішень.
Ми також розуміємо й те, що якщо сьогодні є ОТГ, яка утворилася на території одного району, то виникає дублювання функцій між райдержадміністрацією, райрадою та радою ОТГ. У таких випадках, можливо, райони потрібно об’єднати, і ця громада має увійти в інший район, або, навпаки, той район, який поряд, повинен долучитися до цього районного рівня. Тому тут дуже важливі ті пропозиції, які ми надали профільному комітету Верховної Ради, щоб розглянути можливі варіанти, яким чином ухвалюється рішення щодо укрупнення районів, який процес проходження цих рішень, і хто їх ініціює. Тому райони залишаються, єдине, до чого будемо прагнути, – усунути дублювання адміністративних функцій.
Читати до теми: 7 меседжів Геннадія Зубка про децентралізацію в Україні
AgroPolit.com: Чи передбачатиме об’єднання кількох громад у рамках району в одну громаду ще й наближення меж госпітальних округів?
Геннадій Зубко: Госпітальний округ – це трішки інший підхід. Ми не повинні йти до того, щоб один район дорівнював «госпітальному округу». Госпітальний округ – це територія, де є доступність до другого рівня медичної послуги. Госпітальний округ означає, що є медична рада, до якої входять всі власники медичних комунальних закладів на цій території. Її мета – спільно побудувати інфраструктуру другого рівня надання медичної послуги. Потрібно, щоб у кожному госпітальному окрузі була одна лікарня, яка сьогодні є лише в обласному центрі. Вона може бути з меншою кількістю вузькопрофільних спеціалістів, а от рівень і якість медичних послуг – вищими. Адже вона створюватиметься передусім залежно від кількості звернень, наприклад, із пологів, урології тощо. Саме за потоком таких звернень повинен формуватися той чи інший напрям госпіталів у госпітальному окрузі. Все вирішуватиме співпраця між громадами та районною владою у межах одного госпітального округу.
Об’єднання меж районів відбуватиметься, зараз розробляється для цього механізм у рамках окремого законопроекту
AgroPolit.com: В одному з Ваших інтерв’ю Ви згадували про об’єднання меж районів. Коли це відбудеться?
Геннадій Зубко: Об’єднання меж районів відбуватиметься, зараз розробляється для цього механізм у рамках окремого законопроекту. Спочатку потрібно ухвалити відповідний закон з механізмом і розумінням того, хто ініціюватиме таке об’єднання. Нині лише обласні ради можуть запускати зміну меж районів, звернувшись до Верховної Ради з проханням про затвердження відповідної постанови із переліком населених пунктів. Ми хочемо домогтися, щоб таке право отримали безпосередньо і громади, щоби змінювати свої межі в рамках районів. Для цього спочатку потрібно рішення профільного парламентського комітету, яким чином рухатись у цьому питанні, а далі – сесійна зала.
AgroPolit.com: Таке право ініціювати зміну меж районів прописано у законопроекті №8051?
Геннадій Зубко: Законопроект №8051 «Про засади адміністративно-територіального устрою» – це, власне, документ, який визначає тільки базові засади адміністративно-територіального устрою та короткі механізми запровадження названих вище трьох рівнів. Механізм об’єднання меж кількох районів у цьому законі не виписується. Його зараз розглядає профільний комітет, і він виписаний у окремому законопроекті.
Зараз контроль за землями всіх рівнів і землями будь-якої форми власності здійснює Держгеокадастр. Як може місцеве самоврядування говорити про свій розвиток, залучення інвестиції, якщо воно навіть не бачить, хто конкретно сьогодні отримує прибутки з цієї землі?
AgroPolit.com: Земля і громади – невід’ємні складові децентралізації, й одне без другого неможливе. Коли знайдете компроміс?
Геннадій Зубко: Потрібно якнайшвидше ухвалювати закон про передачу громадам повноважень щодо управління земельними ресурсами. Сьогодні на території громади є різні землі: приватні, державні, комунальні, промисловості (землі запасу), землі в межах і поза межами населеного пункту. Коли говоримо, що прагнемо забезпечити максимальне надходження до місцевого бюджету, то повинні дати інструмент і можливість бачити, хто та якими землями користується, як вони обліковуються, хто сплачує податок не землю, і яким чином земельний податок наповнює бюджет. Зараз у цих питаннях місцеве самоврядування практично сліпе. Воно бачить тільки комунальні землі в межах населеного пункту. Що відбувається поза цим – вакуум. Президентський законопроект про деконцентрацію передбачав не тільки питання передачі земельних повноважень, а й значно ширші можливості для підтримки бізнесу в громадах: регулювання нормативно-грошової оцінки, щоб підтримати фермерський бізнес; давав можливість ФОПу сплачувати податки саме в цей місцевий бюджет, а не за місцем реєстрації тощо. Тобто давав можливість залучення інвестицій і, найголовніше, – наповнення бюджету, контроль та облік цих земель. Адже зараз контроль за землями всіх рівнів і землями будь-якої форми власності здійснює Держгеокадастр. Як може місцеве самоврядування говорити про свій розвиток, залучення інвестиції, якщо воно навіть не бачить, хто конкретно сьогодні отримує прибутки з цієї землі?
AgroPolit.com: Воно бачить, але не має бажання і механізмів, щоб змусити платити легально більше в бюджет. Ваше відчуття, що далі буде із земельною децентралізацією? Адже рішення Ради відхилити три децентралізаційні законопроекти (лишився ще урядовий №7118) поставило сьогодні всі громади якщо не на коліна, то в іншу незручну позу.
Геннадій Зубко: Щодо мене, то я не бачив жодного депутата в парламенті, який би не підтримував питання передачі земельних повноважень громадам. А на практиці виявилося, що не вистачило голосів за закон №7363, який я особисто вважаю таким, що міг би закрити дуже багато проблем у цьому напрямку. Чому не проголосували за три варіанти? «Диявол криється у деталях» – так і тут. Усі хочуть чомусь покращити земельні законопроекти, тому й загальмувався процес. Яскравий приклад з урядовим №7118. Ми його подали у Раду, й одразу з’явився альтернативний депутатський законопроект. Чому не проголосували депутати? Це питання до них. У кожного із 450 може бути своя версія пояснення, я не готовий за них пояснювати. Хай вони готують аргументи для своїх виборців.
Щодо нашого законопроекту №7118, він дуже простий, короткий і ефективний. Його слід приймати якнайшвидше, бо фінансова мотивація ОТГ – добре, але земля – заключна мотивація. Сьогодні ми працюємо з депутатським корпусом, щоб вирішити питання земельної децентралізації. Наш законопроект №7118 залишається в парламенті, а ми робимо все, щоб його поставили в порядок денний і проголосували. Якщо парламент все ж таки ухвалить закон про передачу земельних ресурсів ОТГ, то він увійде в історію України як найбільш реформаторський.
Загалом же потрібно ухвалити ще 16 законопроектів для завершення децентралізації. Ми запропонували цей перелік парламенту і чекаємо сприяння у цьому. Так, у частині завершення земельної децентралізації важливий законопроект №6403: зобов’язує місцеву владу спланувати забудову території громади (де соціальна інфраструктура, дорожня інфраструктура, спортивні, культурні об’єкти, заклади охорони здоров’я). Щоби передати розпорядження земельними ресурсами, нам потрібно змусити громади, щоб вони показали, яка у них буде стратегія розвитку, котра ляже в основу роботи будь-якого голови ОТГ і забере земельний козир у Держгеокадастру. Після цього, будь ласка, виставляйте її у прозорий публічний доступ і можете тоді вирішувати, якого інвестора запрошувати для того, щоб він впроваджував свої проекти на території ОТГ.
AgroPolit.com: З 1 лютого 2018 року стартувала передача земель поза межами населених пунктів урядом до об’єднаних громад. Уже якісь землі передали чи ні?
Геннадій Зубко: Такої інформації у нас в міністерстві немає, бо Держгеокадастр більше координує ці дії з Мінагрополітики. Вони розуміють, чи справді ця земля передається в комунальну власність. Загалом же це розпорядження уряду – тільки перший крок у питанні передачі с/г земель за межами населених пунктів ОТГ, і без ухвалення базового закону він тимчасовий.
Для нас дуже важлива можливість саме управління й обліку всіх земель. Це стосується державної землі, яка є в межах ОТГ, а також – запасу.
AgroPolit.com: Чи планується оновлювати закон «Про столицю», щоб Київ також долучився до децентралізації?
Геннадій Зубко: Тут потрібно більше працювати Київській міській раді та столичному голові разом із парламентом. Я думаю, що це глобальний законопроект. Ми розуміємо, що столиця повинна мати окремий статус, але треба детально розібратися, які саме аспекти потрібно врахувати. Бо завжди чомусь переноситься все у площину тільки фінансів, додаткового ресурсу й повноважень. Насправді ж Київ – це велика громада, та потрібно шукати ефективний шлях управління нею. Можливо, варто запроваджувати додаткові префектури, які допоможуть з управлінням окремо на території саме цієї громади. Я особисто згоден із положеннями «Європейської хартії місцевого самоврядування» і вважаю, що Київ не можна ділити на окремі ради чи громади, бо зараз це багаторічний живий механізм, який своїм прикладом підтримував дуже багато етапів становлення демократичних принципів в Україні.
Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com
