Чорнокозинці на Кам’янеччині – село старовинне. Тут збереглися руїни й давнього костьолу, й замку.
Чорнокозинський замок – один з найдавніших замків на Поділлі. Він входить до 100 чудесних замків, палаців та фортець України.
Замок побудували наприкінці XІV – на початку XV століть. У 1578 році Чорнокозинці, тоді ще як місто, отримало Магдебурзьке право. Але протягом століть місто славилося не цією історією, а своїм замком.
Історію села та замку докладно описав ще на початку ХХ століття поділлєзнавець Є.Сіцінський: «Над збручем, за 20 км від Кам’янця, в чудовій мальовничій місцевості лежить село Чорнокозинці. Поселення це в історії стає відомим з половини XV століття. Відтоді до кінця XVIII століття воно було власністю кам’янецької римо-католицької біскупської катедри, і тут була літня резиденція кам’янецьких біскупів. У Чорнокозинцях було збудовано оборонний замок, руїни якого є і тепер на горі над Збручем. На кутах замку з південного боку стояли дві круглих башти і між ними мур, посередині – брама. Ті башти, мур і брама не збереглися до нашого часу, а видно лише сліди їх фундаментів…».
Варто зазначити, що руїни Чорнокозинського замку за останнє століття майже не змінилися, вони доволі мальовничі, як й саме надзбручанське село.