Вулиця Проскурівська, а колись Олександрівська, в обласному центрі існує з часу заснування міста Хмельницького (колишнього Плоскирова, Проскурова). На ній збереглося чимало старовинних будинків.
Один із них – чотириповерховий будинок класичної архітектури (Проскурівська, 13), який у 1890 р. спорудив дворянин Людвіг Дєрєвоєд – власник найкращої на той час у місті аптеки, розміщеної на першому поверсі цього ж будинку.
За адресою Проскурівська, 15 у першій половині ХХ ст. був найпопулярніший ресторан міста – “Слон”, який славився своєю вишуканою кухнею. Ще одним “козирем” ресторану був оркестр сліпих музик, які грали щовечора. Над рестораном, на другому поверсі, були готельні номери.
Перед сквером ім.Т.Шевченка – ще одна історична споруда – міський Будинок культури (Проскурівська, 43). У 1892 р. у Проскурові був відкритий приватний театр Б.Шильмана, який розташовувався в дерев’яній будівлі на вул. Кам’янецькій. У 1907 році, заручившись підтримкою міської влади, Б.Шильман спорудив нову будівлю театру, вже на Проскурівській. Під час національної революції, коли у 1919-20 рр. у Проскурові тричі перебував Уряд УНР та Директорія, театр часто використовувався для урядових засідань. У 1920 р. театр був націоналізований. Спочатку у його приміщенні діяв Український державний драмтеатр, після Другої світової війни – обласний театр, а вже з 1960 р. – міський Будинок культури.
Будівля нинішнього обласного театру ляльок (Проскурівська, 46) була побудована у 1880-х рр. і належала купцю Соломону Маранцу – одному з найбагатших мешканців Проскурова кінця XIX – початку XX ст., який вів торгівлю цукром і гасом, володів паровим млином і цукровим заводом. “Цукрозаводчик” Маранц мав одну з найкращих садиб у місті із двоповерховим особняком в оточенні чудового саду. У XX ст. будинок кілька разів перебудовувався. Після Другої світової війни тут розташовувався Палац піонерів. У 1989 р. Палац піонерів переїхав у нове приміщення, а в будинку Маранца розмістився обласний театр ляльок.
На вулиці Проскурівській у Хмельницькому є й чимало інших старовинних будівель. Про них – у наступних розповідях.
Сьогодні Проскурівська та її величні споруди – мовчазні свідки новітньої трагедії українського народу. Саме тут вже другий рік поспіль ми вшановуємо наших Героїв, які дивляться на нас з величезних світлин, розташованих вздовж вулиці. Вони загинули за те, аби зберегти наше минуле, сьогодення та майбутнє.
Слава українським воїнам! Слава Україні!
За матеріалами з мережі Інтернет
