В Україні сформувалося кілька традиційних осередків цього виду народної творчості: петриківський, косівський, опішнянський, васильківський, яворівський, самчиківський. А також з’явилися майстри, з яскраво вираженою індивідуальністю. Сучасні автори декоративного розпису здебільшого прагнуть до самовираження, що не виключає спорідненості із традиційним мистецтвом. Самодіяльні та професійні українські майстри продукують нові оригінальні концепції та прийоми розпису, забезпечуючи спадкоємність традицій і невпинну еволюцію українського мистецтва. Це, зокрема, можна простежити і на основі фондової збірки Хмельницького обласного художнього музею.
Колекція декоративного розпису обласного художнього музею демонструє одні з кращих здобутків народного мистецтва. Так, самчиківський розпис представлений іменами Олександра Пажимського та Бориса Шнайдера, петриківка – іменами Марфи Тимченко, Зої Пасічної, Василя та Анни Соколенків. Самобутністю в українському мистецтві визначається творчий доробок Тамари Гордової, Галини Рідної, Параски Хоми. Не менш цікаві розписи, що збагатили музейну збірку не так давно – це роботи Ганни Єрменчук-Гручман, що асоціюються з традиційним косівським розписом. Прикрашають збірку декоративного розпису твори всесвітньовідомої майстрині Марії Приймаченко.