Обласною радою минулоріч засновано обласну премію імені Володимира Ґериновича за кращу роботу в галузі історико-культурних та краєзнавчих досліджень на вшанування видатного українського вченого, педагога, науковця, краєзнавця Хмельниччини та громадського діяча.
Відповідно до Положення премія присуджується щорічно до Дня краєзнавства – 28 травня за кращу роботу в галузі історико-культурних та краєзнавчих досліджень, яка сприяє утвердженню історичної пам’яті народу, його національної свідомості та самобутності, відродженню національної культури, популяризації історичного краєзнавства та вирізняється новизною й оригінальністю. Премія виплачуватиметься у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за рахунок коштів, передбачених для цього в обласному бюджеті.
У зв´язку з військовим станом подання робіт на присудження премії та визначення лауреата було відтерміновано.
Сьогодні, 8 вересня, під головуванням керівника Хмельницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України Лева Баженова відбулося перше засідання комітету з премії за кращу краєзнавчу роботу. До складу конкурсного комітету відповідно до спільного розпорядження голів обласної ради та облдержадміністрації увійшли заступник керівника виконавчого апарату обласної ради Тетяна Зеленко, заступник голови обласної державної адміністрації Володимир Білик, член Кам’янець-Подільської міської організації Національної спілки краєзнавців України Олександр Комарніцький, директор Державного архіву Хмельницької області Катерина Бурдуваліс, провідний науковий співробітник обласного краєзнавчого музею Сергій Єсюнін, директор державного історико-культурного заповідника «Межибіж» Олег Погорілець. Також членами комітету є голова обласної організації Національної спілки письменників України Петро Маліш та голова Хмельницької міської організації Національної спілки краєзнавців України Юрій Блажевич, але вони, на жаль, не змогли взяти участь у першому засіданні комітету.
На розгляд комітету надійшло п´ять робіт. Це, зокрема:
- монографія «Традиційний одяг українців Поділля (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.): історія, класифікація, конструктивно-художні та регіонально-локальні особливості», автор Лілія Іваневич, член Національної спілки краєзнавців України та НСМНМ України, доктор історичних наук (м. Хмельницький);
- видання «Українсько-подільські етюди. Портрети подолян», автор Валерій Кухльовський, директор видавництва «Бедрихів край» (м. Хмельницький);
- довідково-історичне видання «Творці історії Подільського краю», автор Віктор Прокопчук, член Національної спілки краєзнавців України, академік Української академії історичних наук, доктор історичних наук, професор (м. Дунаївці);
- книга «Старосинявщина в історії та документах», група авторів у складі Ігоря Русого, Антоніни Поліщук, Любов Сердунич, Оксани Собур, Яна Козельського;
- монографія «Віхи зростання: технікум-інтернат, коледж, інститут (1971 – 2021 рр.) група авторів у складі науково-педагогічних працівників навчально-реабілітаційного закладу вищої освіти «Кам’янець-Подільський державний інститут» (м. Кам’янець-Подільський) Мар´яна Тріпака, Олександра Комарніцького, Анатолія Скрипника, Людмили Комарніцької та Таїсії Боровик.
Члени комітету проаналізували подані на здобуття премії роботи та висловили особисте бачення щодо відповідності вимогам конкурсу представлених видань.
Голова комітету, керівник Хмельницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України Лев Баженов подякував депутатам обласної ради, обласній державній адміністрації та усім, хто сприяв схваленню рішення про заснування обласної премії імені Володимира Ґериновича за кращу роботу в галузі історико-культурних та краєзнавчих досліджень. Прийняття цього рішення, за словами Лева Баженова, є своєрідним визнанням діяльності обласної спілки краєзнавців та ролі професора Володимира Ґериновича, як краєзнавця, – у вивченні історії Поділля.
Заступник керівника виконавчого апарату обласної ради Тетяна Зеленко зазначила, що усі подані на здобуття премії роботи є достойними уваги та популяризації, однак особливе враження справляє монографія про традиційний одяг українців Поділля Лілії Іваневич. Робота про традиційну подільську вишивку та її сакральність, як наголосила Тетяна Іванівна, є досить презентабельним виданням для Хмельниччини і заслуговує визнання.
Проривом у краєзнавсті, новим словом в етнографії та взірцем серйозного багаторічного напрацювання назвали роботу Лілії Іваневич інші члени комітету, які наголосили, що книга має велике практичне значення, аналогів якій немає, є цінною знахідкою для музеїв, надає можливість вивчати історію нашого краю та заслуговує бути одним із перших лауреатів цієї премії.
Однією з робіт, які претендували на здобуття премії, було довідково-історичне видання «Творці історії Подільського краю» Віктора Прокопчука з Дунаєвець. Втім, за результатами голосування, першим лауреатом обласної премії імені Володимира Ґериновича за кращу роботу в галузі історико-культурних та краєзнавчих досліджень визнано Лілію Іваневич за її монографію «Традиційний одяг українців Поділля (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.): історія, класифікація, конструктивно-художні та регіонально-локальні особливості».
У монографії здійснена спроба репрезентувати регіонально-локальну специфіку традиційного вбрання українців Буковинської, Західної, Східної та Центральної зон Поділля другої половини ХІХ – початку ХХІ століття. Подано класифікацію народного одягу регіону за його конструктивно-художніми й функціонально-вжитковими характеристиками. Видання розраховане на істориків, етнографів, краєзнавців, культурологів і мистецтвознавців, усіх тих, кому небайдужа українська історія та культура.
Члени конкурсного комітету висловили спільну думку, що робота Лілії Іваневич увібрала до свого змісту увесь колорит українських традицій та звичаїв, самобутність українського одягу. І це саме ті найважливіші національні цінності, які сьогодні мужньо відстоюють наші захисники у боротьбі з підступним ворогом.
Лілія Іваневич народилася 10 вересня 1978 року в с.Пісочна Городоцького району Хмельницької області. Докторка історичних наук, позаштатна наукова співробітниця Хмельницького міського відділу Центру дослідження історії Поділля Інституту історії України НАН України. Авторка понад 200 наукових праць з історії України, бібліографії й історичної біографістики, історії костюма, етнографії, краєзнавства та народознавства, опублікованих у вітчизняних і закордонних видання, зокрема, у Польщі та Чехії. Учасниця понад 100 наукових форумів різного рівня, у тому числі у Словаччині, Чехії та Білорусі.
Довідка про освітянина, науковця і краєзнавця Володимира Олександровича Ґериновича.
Народився 22 листопада 1883 р. у м. Сокаль на Львівщині у селянській багатодітній родині.
Опинившись у липні 1919 року волею революційних подій в м. Кам’янці-Подільському, В.Ґеринович отримав посаду викладача місцевого державного українського університету, на якій зарекомендував себе як здібний науковець, викладач-методист та організатор освіти на Поділлі. Володимир Ґеринович написав і видав десятки підручників, наукових, науково-популярних праць з історії та географії України та Поділля, яких гостро потребувала національна освіта.
Із встановленням радянської влади на Кам’янеччині розпочався політичний тиск на місцевий державний український університет. Проте Володимир Ґеринович залишився в навчальному закладі, сподіваючись своєю працею зберегти напрацьовані національні освітні проєкти. У травні 1923 р. його було затверджено на посаді декана факультету соціального виховання, а в жовтні цього ж року – ректором Кам’янець-Подільського інституту народної освіти.
Завдяки організаторським здібностям ректора в інституті суттєво зріс професійний рівень викладання та академічної підготовки студентів, відкрито робітничий університет. В. Ґеринович зарекомендував себе на посаді ректора як відповідальний керівник, талановитий педагог-методист, організатор освіти.
Незважаючи на складність політичної ситуації, матеріальних умов, надзвичайної зайнятості, В. Ґеринович продовжував цілеспрямовано займатися науковою діяльністю в галузі географії, історичного краєзнавства, археології. Одночасно працював над дослідженням природних копалин регіону, клімату Поділля.
У 1924-1926 роках В. Ґеринович організував проведення перших окружних краєзнавчих конференцій.
В. О. Ґеринович активно працював над дослідженням Подільського регіону. У 1926 р. вийшов перший том його праці «Кам’янеччина», в якій автор чи не вперше в історіографії описав, систематизував та комплексно проаналізував природу Поділля. Невдовзі, 1927 р. вдалося випустити другий том «Кам’янеччина: Населення і його економічна діяльність». Дана робота в основному характеризувала соціально-економічний розвиток регіону. Численні праці В. О. Ґериновича з краєзнавчої тематики були опубліковані в журналі «Краєзнавство».
Наприкінці грудня 1927 р. його призначили заступником директора географічного інституту в м. Харкові. Однак уже в 1929 р. В. О. Ґериновича звинуватили у тому, що він «не провадить активної роботи над запровадженням марксистсько-ленінських підходів у антропогеографії України». Він повернувся до Кам’янця-Подільського. Втім, це не врятувало науковця від арешту. 13 грудня 1932 р. органи ДПУ УСРР арештували його за причетність до контрреволюційної фашистської організації. Рішенням судової трійки 16 листопада 1933 р. В. О. Ґериновича засудили до 10 років виправних таборів. Вже 10 грудня 1933 р. його етапували до таборів на північ СРСР. Після відбуття терміну покарання у січні 1944 р. він оселився у м. Грязовець Вологодської області, а в серпні 1946 р. йому вдалося повернутися до Львова. Однак стан здоров’я В. О. Ґериновича швидко погіршувався. Звістка про арешт сина за те, що в період війни він перебував на окупованій території, остаточно його «добила». 6 липня 1949 р. В. О. Ґеринович помер.
На підставі Постанови Президії Верховної Ради СРСР у січні 1989 р. він був реабілітований.
Науковий та краєзнавчий доробок науковця не втратив практичного значення до сьогодні.
