Мінівиставка творчості Віктора Полтавця

У Хмельницькому обласному художньому музеї продовжується традиція відкриття мінівиставок творів мистців-ювілярів 2025 року.

Надворі січень, а отже – відзначається сторіччя з дня народження Віктора Полтавця. Про походження свого прізвища Віктор Полтавець дізнався у 1930-ті роки, коли приїхав до Запорізького художнього училища провідати свого товариша. Якраз тоді перед студентами з лекцією виступав відомий історик Дмитро Яворницький. Під час спілкування з аудиторією вчений відповідав на запитання про походження прізвищ присутніх у залі. Саме тоді Віктор й дізнався, що прізвище Полтавець виникло завдяки полтавському козацькому куреню, який з’явився у запорізьких степах після знищення за наказом Катерини II Запорізької Січі у 1775 році. Згідно із переказами, засновником роду Полтавців був військовий писар Тиміш Полтавець.

У школі світ мистецтва учням відкрив вчитель малювання Генріх Цехановський – опальний політичний засланець 1930-х років, колишній студент Петроградського художнього інституту ім. І. Рєпіна. Особливу увагу педагог звернув на Віктора Полтавця, який майстерно робив копії олійними фарбами з репродукцій відомих творів. Мабуть, це і стало вирішальним фактором у виборі майбутньої професії. Відтак юнак вступає до Харківського художнього інституту, куди був прийнятий на пільгових умовах як учасник Другої світової війни.

У дисертації Оксани Полтавець-Гуйди, доньки художника, зокрема, йдеться: «Формування Віктора Полтавця як живописця історико-батального жанру відбувалося в межах академічних традицій харківської художньої школи, зокрема, під час навчання в Харківському художньому інституті, який розвивав реалістичний живопис…».

«Богдан Хмельницький на Поділлі». Полотно, олія. 1987 – монументальне полотно, виконане в реалістичній манері. Художник демонструє школу високої малярської культури. Стосовно історичної відповідності, як стверджують фахові експерти, є деякі невідповідності.

Наприклад, головні убори козаків, що зображені на картині, насправді були притаманні війську Симона Петлюри. Вікіпедія ж зазначає, що шлик до XVIII століття якщо був, то недовгий, з того ж матеріалу, що й весь верх шапки. Крім того, експерти звертають увагу на неправильне розташування шаблі у Б. Хмельницького. Як стверджують науковці Державний історико – культурний заповідник “Межибіж”, наразі немає документальних підтверджень про взяття штурмом Меджибізького замку під проводом Богдана Хмельницького.

Втім не відомо, чи ставив перед собою автор завдання з точністю відтворити історичні події, деталі вбрання та амуніції козаків тієї доби. Безперечним є те, що Віктор Полтавець досконало володіє технікою рисунка, його композиція динамічна й міцно побудована, живопис передає неабияке напруження, енергію та драматизм подій національно-визвольної боротьби. Не можливо не помітити певні історичні паралелі: зараз глобальніші масштаби війни, смертоносніша зброя, кривавіші реалії, а от ворог української державності, як і сотні літ тому, так само понад усе прагне нас поневолити або знищити.

Джерело: ХОХМ

попередня статтяЗ 20 січня громади можуть подавати заявки на будівництво й ремонт укриттів у закладах освіти коштом державної субвенції
наступна статтяВолонтерський туризм: бажаючі запрошуються у Малієвецький парк на толоку