Щороку у четверту суботу листопада Україна на державному рівні вшановується пам’ять жертв Голодомору – геноциду українського народу. Цьогоріч відзначаються 88-і роковини Голодомору.
Голодомор 1932-1933 рр. був не випадковим явищем природного чи соціального походження, а наслідком цілеспрямовано застосованого тоталітарною владою терору голодом, тобто геноцидом. Масове фізичне винищення українських хліборобів штучним голодом було свідомим терористичним актом сталінської політичної системи проти мирних людей, проти українців як нації. Було підірвано соціальні основи нації, її традиції, духовну культуру та самобутність. Головною метою організації штучного голоду був підрив соціальної бази опору українців проти комуністичної влади та забезпечення тотального контролю з боку держави за всіма верствами населення. Понад 20 країн світу визнали голодомор в Україні 1932-1933 рр. геноцидом української нації.
З метою вшанування безневинних жертв у цей день на Хмельниччині відбулися меморіальні заходи за участю першого заступника голови обласної ради Володимира Гончарука, заступника керівника виконавчого апарату облради Тетяни Зеленко, заступника голови облдержадміністрації Сергій Ткачук, Хмельницький міський голова Олександр Симчишин, депутатів обласної та міської рад, членів товариства політичних в’язнів та репресованих, духовенства та громадськості обласного центру.
Учасники заходу вшанували хмельничани пам’ять жертв жахливої трагедії ХХ століття – голодомору 1932-1933 років покладанням живих квітів, вінків, колосків і маленьких снопиків пшениці з калиною до пам’ятного знаку «Ангел Скорботи».
У кожного у руці була поминальна лампадка. Присутні запалили свічки в пам’ять жертв голодомору та хвилиною мовчання, в глибокій пошані та у молитві за душі жертв геноциду, пом’янули невинно убієнних.
Спільну панахиду за жертвами голодоморів провели священнослужителі різних конфесій.
Довідка
За підрахунками істориків від штучно організованого голоду 1932-1933 рр. кількість жертв сягнула понад 10 мільйонів осіб. Це чверть населення нинішньої України. Близько 81% загиблих були українцями, 4,5% – росіянами, 1,4% – євреями та 1,1% – поляками. Щохвилини вмирало 17 людей, щогодини – близько тисячі, щодоби йшли з життя 25 тисяч наших співвітчизників. Лише у Хмельницькій, тоді ще Кам’янець-Подільській, області за цей період від голодомору померло близько 35-ти тисяч осіб. Найбільше постраждали мешканці Кам’янець-Подільського, Полонського, Старокостянтинівського, Старосинявського, Проскурівського (зараз – Хмельницького) та Шепетівського районів нашої області.
28 листопада 2006 року набув чинності Закону України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні». Він офіційно визнає Голодомор актом геноциду українського народу.
23 жовтня 2008 року опубліковано резолюцію Європейського парламенту щодо вшанування пам’яті жертв Голодомору – штучного голоду в Україні 1932-1933 років. Його названо «жахливим злочином проти народу України та людяності». Документ також містить посилання на Конвенцію ООН про геноцид.
