Минуло три роки з початку повномасштабної військової російської агресії проти України. 24 лютого 2022 року назавжди закарбувалося в пам’яті кожного українця, розділивши життя на “до” і “після” та змінивши його назавжди. Цей день болить і відгукується у серці болем та розпачем, але є днем рішучості, боротьби та незламності українського народу.
У цей день важливо ще раз задуматися хто ми є, та що маємо робити для здійснення спільної мрії – української перемоги. Важливо зрозуміти раз і назавжди, хто насправді є нашими ворогами, а кому ми дякуємо життям.
Сьогодні, 24 лютого, біля Стели пам’яті Героїв Небесної Сотні та Героїв неоголошеної російсько-української війни, що на майдані Незалежності обласного центру, голова обласної ради Віолета Лабазюк, її заступники, працівники виконавчого апарату, керівництво обласної військової адміністрації, Хмельницької міської ради, військовослужбовці, силові структури, волонтери, родини військових та полеглих Героїв, громадськість міста зібралися, аби піднести свої серця у молитві за нашу Батьківщину, воїнів, полонених та вшанувати пам’ять усіх загиблих у російсько-українській війні, яка триває більше одинадцяти років.
Національний день молитви, який в нашій державі відсьогодні відзначатиметься 24 лютого, – це момент єднання, коли кожен українець, незалежно від віросповідання, звертається до Всевишнього з проханням про мир, захист, могутність і силу для наших захисників, міць для всіх, хто бореться, та вічну пам’ять про тих, хто віддав життя за Україну.
У хвилині мовчання учасники зібрання схилили голови перед пам’яттю загиблих Героїв України, перед тими, хто не повернувся із бою і поклав себе на вівтар незалежності і волі українського народу. Вшанували пам’ять цивільного населення та дітей, які загинули від рук російського агресора.
Архієпископ Хмельницький і Шепетівський Павло, представники Духовної ради міста Хмельницького та військові капелани звершили спільну молитву за єдність, мир, справедливість та незламність духу українського народу. Молилися за всіх, хто на передовій, у волонтерських центрах, в укриттях та шпиталях, освітніх закладах. Особливі слова молитви прозвучали за поранених, за тих, хто перебуває в полоні, за зниклих безвісти, аби їм Господь дарував силу, порятунок і якнайшвидше повернення додому.
Після спільної молитви прозвучав Духовний гімн «Боже Великий, Єдиний».
Учасники зібрання разом з курсантами Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького поставили лампадки як символ шани, вічної пам’яті та незгасної віри у перемогу й справедливість до Стели пам’яті Героїв Небесної Сотні та Героїв неоголошеної російсько-української війни.
Також до Стели пам’яті лягли живі квіти як знак вдячності полеглим за територіальну цілісність нашої держави.
“Повномасштабне вторгнення – це ще один виклик для кожного українця, незалежно від віку та статусу, це виклик для посилення відповідальності покладеної на кожного з нас. Я дякую кожному жителю нашої області за велике і чуйне серце, за те, що з перших днів війни, коли у нашому регіоні транзитом зупинялись внутрішньо переміщені особи, вони були забезпечені усім необхідним. Хмельничани працювали, аби допомогти тим, хто тікав від ракет, – сказала Віолета Лабазюк. – Сьогодні, в нашому пріоритеті – відстояти територіальну цілісність та незалежність нашої держави, підтримувати Збройні сили України. Ми віримо, що наша Батьківщина буде вільною, процвітаючою, відновленою, що велика кількість тих людей, які були змушені покинути територію України, повернуться. Вічна пам’ять і шана захисникам, які віддали власне життя за нашу державу”.
Боротьба триває – за всіх, кого забрала ця війна, за всіх, хто бореться зараз, за майбутнє та незалежність України.
Слава Україні! Героям слава!
