Кожен великий народ має свої знакові постаті. Такою постаттю для нас, українців, є Тарас Шевченко. Він був і залишається національним і світовим генієм, справжнім митцем, людиною незвичайної долі і неймовірного таланту.
Щорічно 9 та 10 березня, відповідно до дня народження і смерті, увесь світ, а особливо Україна, вшановує пам’ять Тараса Шевченка.
Цього року минає 211 річниця від дня народження геніального поета Тараса Григоровича Шевченка. Світлий образ Великого Кобзаря − безсмертний, як і сам народ, що породив його. Вічно нетлінна творчість геніального сина України жива подихом життя, биттям гарячого людського серця.
Безсмертна могутня сила його таланту, проникливість і глибина його думки, мужність і ніжність його лірики, гострота і пристрасність його слова, мужність і пісенність його віршів відзначена самовідданою любов’ю до своєї Батьківщини, до свого народу.
Кобзаря вважають українським Пророком, чиє поетичне слово було актуальним у ХІХ столітті, і не менш значиме сьогодні. Кожен українець пам’ятає його слова, в кожному живе його дух і кожен бачить у ньому щось своє.
Коли ми говоримо про високу духовність нашого народу, то перш за все уявляємо собі постать Тараса Григоровича Шевченка – духовного пророка нації, без якого нам не усвідомити, хто ми такі, як жили на світі і як жити далі.
Тарас Григорович Шевченко був совістю, голосом і піснею народу. Слово Шевченка багатогранне і містке, як саме життя. Як життя, воно невмируще й вічне. Нев’януче слово Шевченка не розгубило свої сили й досі.
