У селі Іванкові Скала-Подільської територіальної громади на Тернопільщині побували директор Хмельницького обласного літературного музею письменник Василь Горбатюк, заступник начальника управління культурної політики і ресурсів виконкому Старокостянтинівської міської ради Василь Муляр, краєзнавець Володимир Баршадський з тієї ж територіальної громади.
Символічно, що ця поїздка відбулася незадовго до 14 жовтня – Дня Української повстанської армії. Адже Іванків – столиця повстанського руху під час Другої світової війни, а ще більше – після її завершення. Саме тут – і в селі, і в ближніх лісах – на початку 1945 року утворився і часто перебував крайовий провід ОУН «Поділля», що діяв на південних теренах Тернопільщини, Кам’янеччини (теперішньої Хмельницької області), Вінниччини і навіть Київщини. І саме з цієї місцини надійшло розпорядження про перебазування влітку 1951 року трійки оунівських підпільників до Старокостянтинівського, Остропільського й Красилівського районів для розгортання пропагандивної роботи. Очолював групу недавній Кам’янець-Подільський надрайонний провідник ОУН «Матюшенко» – Іван Ліщинський. До складу групи входили «Карась» – Михайло Чернега і «Тарас» – Йосафат Лазорко. На початку лютого 1952 року через зраду оунівці потрапили до рук емгебістів і двоє з них згодом були розстріляні у Проскурові (тепер м. Хмельницький), а Йосафат Лазорко одержав вирок на 25 років таборів ГУЛАГу (йому вдалося вижити, пізніше працював учителем у Шумському районі Тернопільської області).
Кілька років тому в лісі поблизу села Загірного Старокостянтинівського району випадково знайшли бідон із особистими речами трьох підпільників та оунівською літературою. Сьогодні ці артефакти зберігаються в Хмельницькому літературному музеї. Вони є речовим підтвердженням оповідей про діяльність ОУН на теренах сучасної Хмельницької області, викладених у документальній книзі Василя Горбатюка (у співавторстві з Нестором Мизаком) «За тебе, свята Україно», де розповідається і про трійку «Матюшенка». Саме завдяки цій книзі було визначено, що бідон у Старокостянтинівському районі свого часу закопали Іван Ліщинський, Михайло Чернега і Йосафат Лазорко.
Ось чому такою необхідною була теперішня поїздка у село Іванків під Скалою-Подільською. Адже хмельничани тут зустрілися із колишнім в’язнем ГУЛАГу Михайлом Буртняком, який в юнацькому віці підтримував зв’язки з українськими повстанцями, знав Івана Ліщинського й Михайла Чернегу. Тому особливо цікаво й цінно було послухати спогади Михайла Миколайовича про ті далекі героїчні й трагічні роки боротьби українських патріотів за самостійну Українську державу. Більше того – отримати з його підписом книги про земляків-повстанців. Книга спогадів Михайла Буртняка «Відлуння Холодного: історія ОУН-УПА сіл Іванків і Гуштинка» побачила світ 2017 року. А нова – «Перекотиполе розповідає» – вийшла друком кілька тижнів тому. Це об’ємний том на сімсот сторінок, з фотоілюстраціями. «Ви і Ваш герой пережили всі описані в романі ситуації не пасивно, споглядально, а внутрішньо активно і свідомо, вистояли всі випробування більшовицького терору й зберегли свою гідність, свої переконання» – зазначив у передмові до видання земляк автора, родом з Іванкова, Андрій Гайдамаха – керівник Українського Інституту Освітньої Політики у Мюнхені, Голова проводу ОУН у 2000-2009 роках.
Величезну роботу щодо підготовки рукопису до друку, пошуку коштів та вирішення різних інших технічних питань здійснила відповідальна за випуск книги – голова районної організації «Союз українок» Марта Кузьмич.
Того ж дня в Іванківській ЗОШ І-ІІІ ступенів відбулася презентація книги Михайла Буртняка «Перекотиполе розповідає», цього дивовижного роману спогадів, роману життя і боротьби. Присутнім у залі землякам автора, учням і педагогам школи Марта Ярославівна розповіла про свою працю над підготовкою до видання книги. Директор Хмельницького обласного літературного музею Василь Горбатюк наголосив на важливому значенні нового видання Михайла Буртняка, розкрив історію написання своїх книг про підпілля Крайового проводу ОУН «Поділля» – згаданого документального видання «За тебе, свята Україно» і художньо-документального роману «Ще настане ваша пора». Своїми враженнями від нової книги Михайла Буртняка поділилися заступник начальник управління культурної політики і ресурсів виконкому Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області Василь Муляр, спеціаліст відділу освіти та культури Скала-Подільської територіальної громади Ольга Журовінська, директорка Скала-Подільської ЗОШ І-ІІ ступенів Оксана Ундерко, директор Скала-Подільського краєзнавчого музею Євген Шпак, молода письменниця Аліна Червоноока.
Пісенний зачин і супровід протягом усієї презентації робив народний аматорський ансамбль патріотичної пісні «Відлуння» під керівництвом Ірини Ярчук – він виконав низку повстанських і стрілецьких пісень. Вчитель історії Володимир Кадуцький здійснив огляд книги Михайла Буртняка «Відлуння Холодного Яру: історія ОУН-УПА сіл Іванків і Гуштинка» у відеосупроводі сторінок із неї. Учні школи виконували пісні, читали вірші.
На жаль, Михайло Миколайович у свої поважні літа не зміг бути присутнім на презентації, але щирі слова вдячності йому за спогади, за творчу справу, за збережену пам’ять про героїв-повстанців та щедрі оплески на його адресу, мабуть, відчувалися йому й на відстані.
Після презентації гості з Хмельниччини у супроводі невгамовної Марти Ярославівни відвідали й поклонилися пам’ятним місцям, пов’язаним з героїзмом і трагедіями боротьби повстанців за волю, за незалежність українського народу. Побували біля місця загибелі у криївці Скала-Подільського районного проводу ОУН, на могилах полеглих борців за Україну. На меморіальних дошках двох із них свого часу були позначені лише псевда повстанців, які походять із теперішньої Хмельницької області – «Волох» і «Вітер». Але саме завдяки пошукам в архівах і дослідницьким публікаціям директора Хмельницького літературного музею Василя Горбатюка мешканці Іванкова дізналися справжні імена героїв і викарбували їх на пам’ятних стелах: «Волох» – це Дунаєвецький районний провідник ОУН Петро Щербатий, «Вітер» – повстанець Андрій Дідик, родом із села Зеленчого Дунаєвецького району.
Десь неподалік Іванківського лісу покоїться прах іще одного відважного повстанця – «Хмари», інші псевда – «Боженко» і «Славута», – розповідає Василь Горбатюк. – Справжнє прізвище його – Анатолій Рак, він родом із міста Славути. Був провідником Чемеровецького районного проводу ОУН і заступником «Волоха» в його пропагандивному загоні, що рейдував обома берегами Збруча. Помер від тяжкого поранення. Було б добре, якби вдалося знайти і місце його поховання…
Дорогою назад, переїхавши Збруч, хмельницька делегація звернула автомашиною під Гуківський ліс і поклонилася величному хрестові, що увічнює пам’ять про Головнокомандувача УПА-ОУН генерала «Тараса Чупринки» – Романа Шухевича. Після загибелі генерала 5 березня 1950 року під Львовом його тіло спецгрупа МГБ спалила в цій місцевості, а рештки втопила у Збручі.
Червоний глід на узліссі неподалік символічної могили – мов краплі крові й повстанців ОУН 40-50 років минулого століття, і сучасних воїнів Збройних сил України, які віддали своє життя за волю рідного народу в боротьбі проти московських загарбників.
За матеріалами Хмельницького обласного
літературного музею
