
Сьогодні відбулася презентація унікального соціального фотопроєкту «Жіноча гідність крізь століття: традиції хусткування», який присвячений силі української жінки, її гідності і незламності.
Проєкт ініційовано та реалізовано за підтримки Хмельницької обласної ради спільно з Хмельницьким обласним науково-методичним центром культури і мистецтва та громадською організацією “Центр підтримки родин військових “ЯРА”.
У рамках реалізації ініціативи вдалося об’єднати 23 сильні, мудрі, стійкі українки – представниці охорони здоров’я, освіти, культури, бізнесу, місцевого самоврядування, волонтерок, психологинь та громадських діячок. У їх образах було відтворено історію українського народу, зв’язок між поколіннями – український традиційний стрій зі старовинним подільським вбранням, хустками і прикрасами, які були зібрані з музеїв, приватних колекцій та виставкових ретросвітлиць сільських будинків культури Зіньківської, Антонінської, Великоолександрівської, Віньковецької, Городоцької (Лісоводи), Деражнянської, Летичівської громад Хмельницької області.

Вишиванки, сорочки, спідниці, плахти, пояси, фартушки, намітки, оздоблені візерунками з вишитим на домотканому полотні рослинним та геометричним орнаментом у традиційних кольорах, несуть у собі елементи нематеріальної культурної спадщини Поділля та України.
“Українська жінка – це та, яка не бачить перед собою ніяких перешкод, та, яка сьогодні перебуває у лавах Збройних сил України, а їх, за останніми даними, налічується майже 68 тисяч. Українська жінка – це та, яка зі зброєю в руках виганяє окупанта з нашої держави. Українська жінка – це та, яка вміє очолити бізнес. Українська жінка – це та, яка волонтерить, – сказала під час свого виступу Віолета Лабазюк. – Впродовж багатьох років ворог фактично знищував нашу культуру та наші надбання. Проте з часів відновлення незалежності ми маємо свою мову, свою церкву, свою історію. Сьогодні наше завдання – зберегти це, відтворити та дати дорогу в майбутнє для наших нащадків”.

За результатами фотосесії у старовинних українських строях створено тематичний календар із світлинами учасниць, серед них: Білявець Олена, Брухнова Лілія, Бурдуваліс Катерина, Гакало Ірина, Гарматюк Тетяна, Діль Анна, Дудченко Ірина, Дурдас Наталія, Зеленко Тетяна, Калюжна Тетяна, Кріль-Фрицак Тетяна, Лабазюк Віолета, Лемещук Олена, Лещишина Олена, Онищук Майя, Овчарук Мар’яна, Притуляк Лариса, Скоморохова Аліна, Цирклевич Вікторія, Шоробура Інна, Штогрин Ольга та Ярошенко Олена.
Також за активну громадянську позицію, збереження української культурної спадщини Хмельниччини, популяризацію національного традиційного одягу та сприяння організації й проведенню фотопрєкту «Жіноча гідність крізь століття: Традиції хусткування» голова обласної ради Віолета Олександрівна відзначила учасниць ініціативи та тих, хто сприяв її втіленню Подяками обласної ради.
До реалізації фотопроєкту долучилися: працівники закладів культури області (Лариса Премякова, Тетяна Пиптюк, Тетяна Комаха, Микола Черкаський, Леся Долінська, Наталія Надвинична, Ольга Пушкар, Майя Стецун, Оксана Трачевська, Оксана Морозова, Ольга Штогрин, Олександр Коцемір, Яна Яковенко, Таїсія Стан, Тетяна Підберезна, Галина Бернацька, Валентина Когут, Валентина Петровська); графічний дизайнер (Наталія Григорук); фотографи (Катерина Данилишина, Ірина Строж, Олександр Донець, Артур Коновалов); візажисти (Ірина Вітрощак, Наталія Ковальчук, Анастасія Добрюся, Наталія Софіян, Марина Новіцька); стилісти (Марина Шундерук, Вікторія Овсюк, Мілада Яневич).

“Прекрасні, чарівні жінки, від щирого серця я вам дякую за те, що ви відгукнулися на нашу спільну ініціативу. Дякую усій мистецько-культурній спільноті нашої області, яка допомагала формувати образи для наших героїнь. Не можу не згадати й наших фотографів, стилістів, візажистів та усіх людей, які дотичні до реалізації цього проєкту. Дякую Збройним силам України та нашим сильним жінкам, які у цю хвилину на лінії фронту захищають нашу Батьківщину. Слава українській жінці! Слава Збройним силам України! Слава Україні”, – зазначила голова обласної ради.
Цей фотопроєкт — відлуння голосу предків, який звучить у сучасності. Це наша культурна ДНК, жива пам’ять, яку ми зобов’язані берегти, плекати й передавати наступним поколінням.
Фільм можна переглянути за посиланням.
















