Стародавній Тихомель — літописне місто на Волині, тривалий час був предметом суперечок між Галицьким та Володимирським князівствами. Засноване можливо в Х ст., в період приєднання Волині до Русі Київської (981 р.). Вперше в літописах згадується в 1152 році як місто Волинського князівства під час війни київсько-волинського князя Ізяслава Пантелеймона Мстиславовича з галицьким князем Володимирком Володаровичем.
Вежа-каплиця аріанська – будівля релігійної архітектури, єдина частково вціліла унікальна історична пам’ятка села Тихомель – єдина на території України.
До нашого часу збереглися Каплиця побудована на місці поховання Павла Сенюти, шляхтича, який розповсюджував вчення аріан на території України.
Аріанська каплиця, яку так і хочеться назвати вежею, така вона висока і могутня, розташована на широких просторах, на пагорбі над річкою Горинь. І від неї відкривається прекрасний краєвид.
Пам‘ятка стоїть між селами Ямпіль і Тихомель, кожне з яких у свій час було величним містом. За стародавній Тихомель, заснований близько Х століття, часто виникали суперечки між Волинським та Галицьким князівствами. Коли місто занепало, його наступником став Янушпіль, а згодом Ямпіль.
Від літописного міста Тихомель залишилося городище IX-XIII століть. Городище, яке розташоване на півночі біля Аріанської вежі, оголошено пам‘яткою археології національного значення.
Аріанство – це ранньо-християнська течія, досить радикальна. Вона заперечувала один з головних догматів християнства – єдину сутність божественної Трійці. Виникло аріанство в ІV столітті, певний час воно було навіть офіційною релігією Римської імперії, однак згодом її заборонили як єресь. Тим не менш, течія прижилася серед германських держав.
У ті часи аріанство набуло поширення на Волині. Більше того, на початку XVII століття, у час свого розквіту, у цьому краю перебувало біля третини усіх аріанів Речі Посполитої, їхні громади за чисельністю навіть переважали католиків.
Зокрема, аріанством захоплювалися Сенюти – власники Ляхівців (нині Білогір’я) та навколишніх земель. Їхні володіння стали великим осередком аріанства, куди приїздили найкращі просвітителі та пастори.
Традиційно вважається, що Аріанську вежу коло Білогір´я збудували на початку XVII століття, однак точних документальних відомостей про це немає. Історики та інші автори ХІХ століття переповідали усні перекази, згідно з якими каплиця була усипальницею роду Сенют.
