У високого берега річки Славутич у Хмельницькій області знаходяться вали Губинського городища. Це відома археологічна пам’ятка. Перші згадки про городище сягають 1901 року.
Губинське давньоруське городище – відоме місцевим жителям під назвою Замок, розташоване на південному краю села Губин. Воно займає великий мисовий виступ правого берега річки Случ, при впадінні в неї справа річки Ладижка.
У XII-XIII століттях село Губин Хмельницького району (колишнього Старокостянтинівського) було великим поселенням Болохівської землі – давньоруської історичної області Південного Бугу, що сусідила з Галицько-Волинським і Київським князівствами. Однак у 1241 році місто вщент зруйнував князь Данило Галицький, оскільки тутешні князі брали участь у поході на Бакоту. Відтоді місто не відновили, проте ім’я знищеного поселення надали селу, що тепер розташоване на його місці.
З другої половини минулого століття на Губинському городищі археологи проводять дослідження і розкопки. Знайдено багато артефактів, зокрема плуги, упряжі, елементи возів, підкови, вудила, камінні сокири, підвіски і безліч прикрас. Це чудові екземпляри ювелірних виробів тієї далекої епохи. Цінною знахідкою археологів є так звані Губинські скарби – різні жіночі убори: шийно-нагрудні, наручні та гарнітурні комплекси оголов’я. У скарбах кількісно переважали скроневі персневидні підвіски різних типів. В синхронних скарбах із міських центрів інших земель Давньої Русі вони майже не зустрічаються.
З усіх знахідок найціннішою є свинцева печатка князя Володимира Всеволодовича 1136 року.
Експонати виставлено до огляду в історико-краєзнавчому музеї Старокостянтинова.
