Польська брама, що розташована в каньйоні річки Смотрич у північно-західній частині Старого міста, є складовою частиною оборонно-гідротехнічної системи Кам’янця, що функціонувала в комплексі з Руською брамою, затоплюючи каньйон водою й перекриваючи підступи до міських брам. Разом із Верхньою Польською брамою (або Вітряною брамою) Польська брама утворює комплекс північно-західних укріплень Кам’янця, які контролювали територію вздовж давньої північної дороги до міста, на її відтинку від сторожової башти на броді до башти Стефана Баторія.
Комплекс Польської брами збудовано в XV ст. на основі укріплення XIII ст. (дослідження Є.Пламеницької). Він становить систему з п’яти башт та оборонних мурів, розташованих упоперек каньйону, ширина якого дорівнювала 180 м. Дві башти (настінна та прибережна, що не збереглася) знаходилися на лівому, а надбрамна, настінна та наскельна, що в XIX ст. звалися Ковальськими, друга прибережна та барбакан – на правому березі річки. Річище Смотрича перетинав оборонний мур зі шлюзами.
У спорудженні цієї оригінальної системи брав участь відомий військовий фахівець, королівський архітектор І.Претфус, який у цей час модернізував Старий замок. Внаслідок частих затоплень Польська брама почала руйнуватися ще в XVI ст. Польська брама була кардинально реконструйована у XVIII ст., коли стару дорогу від броду до брами визнали недостатньо захищеною і потенційно небезпечною для оборони міста. Тоді дорогу на Польських фільварках продовжили майже до брами, облаштувавши проїзд у березі каньйону та звівши міст понад руслом Смотрича. У стіні Прибережного муру вимурували новий в’їзд до внутрішнього двору брами. Тоді проїзд через брами Барбакану і Надбрамної башти втратив своє значення.
Надбрамна башта в рівні першого ярусу прямокутна, вище за допомогою тромпів переходить у семерик, а в рівні 4-го ярусу – у восьмерик. Північна брама закривалася двостулковими воротами, південна – підйомною решіткою та звідним мостом.
На початку 2009 року частина башти обвалилась. Башта була відновлена з відхиленнями відтворенні її автентичних форм.
З півдня до башти прилягав барбакан у вигляді підковоподібного в плані двоярусного оборонного муру з бойовою галереєю, який утворював внутрішній дворик, що добре прострілювався з галереї, надбрамної та наскельної башт. До барбакану прилягав каземат, який сполучався з ним вирубаним у скелі переходом.
Наскельна башта Польської брами розташована на скелі заввишки 12 м, до якої примикає барбакан при Надбрамної вежі. Башта має два яруси, овальна в плані. Її підставою служить невеликий майданчик скелі. З південною і північною сторін до вежі примикали короткі ділянки одноярусних оборонних стін (північна не збереглася). Південна стіна розташовувалася над казематом при барбакане Надвратной вежі. Реставрована у 1978 р.
Прибрежна башта в плані кругла із стовпом в центрі і прямим кутом на східній стороні. Перший ярус зберігся на висоту 5 м з боку дороги і 2-2,5 м – з боку річки. Стіни завтовшки 2,5 м складені з каменю. З півдня фрагментарно збереглися три бійниці і повністю вихід на галерею. Частина вежі, що йде під дорогу, ще не розкрита.
На лівому березі Смотрича збереглася лише одна вежа Польської брами – Настінна. Вежа двох’ярусна, кругла в плані, діаметром 5 м. Поставлена на оборонну стіну шириною 3 м, в якій проходив внутристінний хід.
Старе місто і каньйон Смотрича біля Польської брами з’єднують сходи Фаренгольца. Сходи збудовано 1850 року з тесового каменю за кошти міста. 1870 року проводився ремонт, внаслідок якого закріплено зруйновані східці. 1874 року на сходах Фаренгольца влаштовано нові дерев’яні перила. Сходи розпочиналися біля будинку на Кузнечній вулиці. Місцеві країзнавці зазначали, що кам’яні сходи, влаштовані в середині XIX століття на кошти міста, кам’янчани стали називати сходами Фаренгольца за прізвищем власника будинку, біля якого вони починалися.
До комплексу Нижньої Польської брами відносять башту Захаржевську («башту на броді»), що знаходилась на скелі на певній віддалі від неї та виконувала роль спостережного пункту понад бродом через Смотрич на дорозі з Польських фільварків.
Перша письмова згадка башти відноситься до 1613 року. Кам’яна, двоярусна, майже кругла, діаметром 9-10 м. Вхід розташований з боку схилу в східній стіні на рівні другого ярусу.
Башта на броді належить до північно-західних міських укріплень. Розташована на скельному уступу каньйону на висоті 13 м від берегової смуги. Віднесена від Нижньої Польської брами на 300 м, була дозорною, охороняючи ділянку дороги під скелею і місце переїзду через річку бродом. Добудовувалась в XVI ст. В кінці XVII ст. дах і верх стін були зруйновані. У XVIII ст. верхній ярус втратив оборонне значення, його бійниці були закладені, верх стін відремонтований, замість даху зроблено плоске перекриття. На початку XIX ст. башта була засипана і над нею влаштована альтанка. У 1962 р. на башті проведені консерваційні роботи. У 1966 р. унаслідок підмиву її скельної основи ґрунтовими водами обвалилася частина скелі разом із фрагментом стіни. Проект відновлення башти почали розробляти в 1970-х роках, в 1977 році проект був затверджений. У 1983-87 р. проведено відновлення вежі у первісному вигляді за проектом Євгенії Пламеницької.
У підготовці матеріалі використано
інформацію з сайту https://andy-travel.com.ua/
