Совий Яр – ландшафтний заказник загальнодержавного значення в Україні. Розташований за 30 км від міста Кам’янець-Подільський, між селами Вихватнівці та Крушанівка, неподалік від автошляху Кам’янець-Подільський – Стара Ушиця. Заповідна територія Совиного Яру тягнеться вузькою смугою з півночі на південь по каньойоноподібних схилах долини річки Студениці (ліва притока Дністра).
Заказник є одним із найкрасивіших та найбагатших на рослинне і тваринне розмаїття. Ландшафт урочища має велику рекреаційну принаду. Розкинувся цей унікальний витвір природи у південно-західній частині Поділля. Подив викликає вузька, звивиста долина гірськоподібної річки Студениці, яка ніби стиснута в долонях високих та крутих схилів. У поспіхах зустрічі з Дністром річка Студениця обмиває товщу корало-рифового бар’єру заказника, що постав з дна теплого і мілководного стародавнього Сарматського моря. Це захоплююче видовище нагадує кожному незвичайний гірський край. Вся територія заказника пронизана горбами, що надає йому неповторної мальовничості та принади. Урочище настільки привабливе, що жителі прилеглих сіл називають його за круті горбисті схили «маленькою Швейцарією».
Заказник «Совий Яр» отримав статус державного ландшафтно-ботанічного заказника. Входить до складу національного природного парку «Подільські Товтри».
Студениця перетинає товщу корало-рифового бар’єру Сового Яру, що постав з дна теплого і мілководного стародавнього Сарматського моря. Зліва і справа від річки нависли кам’яні громаддя схилів, покритих густими лісовими нетрями. На найвищих місцях біліють вапнякові останці останці. Жорсткі умови життя не дозволили дубам, ясенам й іншим лісовим породам зайняти їх. Тут знайшли притулок лише витривалі чагарники та чіпкі кальцеофільні трав’янисті рослини.
У «Совому Яру» є невелика популяція зозулиних черевичників звичайних, яка щорічно милує око своїми неповторними квітами. Також тут зростають рідкісні аконіт Бессера, булатка великоквіткова, коручка чемерникоподібна, любка дволиста, підсніжник звичайний, проліска дволиста, які під кронами дубів, лип, кленів і ясенів, поміж ліщини, калини, бруслини європейської та кизилу створюють квітчастий візерунок від весни до осені.
Ранньою весною степові пагорби вкриваються золотистими та сріблястими келихами бутонів і фіолетових квітів сону великого та сону чорніючого, золотистими голівками горицвіту весняного, а в квітні білопінним цвітом квітують чагарники: терен і глід. Влітку зростають гриби: боровики, підосичники, підберезовики і моховики. У лісі – мохи дікранум, тортула, грімія, евкладіум, які утворюють купинки біля джерел струмків і на вологих місцях, а деякі оселилися серед трав скелястих степових ділянок. Також тут можна побачити лишайники, серед яких кладонії і меланіелії.
Трапляються рідкісні види птахів (змієїд, деркач, осоїд та інші) і ссавців (підковоніс малий, горностай, борсук звичайний, видра річкова).
У підготовці матеріалу використану
інформацію сайтів «Національний
природний парк «Подільські Товтри», Вікіпедія
