Кожна історія людини, яка переступає поріг Центру видачі гуманітарної допомоги Хмельницької обласної ради, особлива та ранить душу.
Працівники апарату обласної ради вже давно кажуть, що стали не просто волонтерами, а й справжніми практичними психологами. Кожен переселенець з незагоєною раною на душі потребує не лише речей першої необхідності, а й надійного плеча моральної підтримки.
Сьогодні хочемо поділитись історією доброго людського серця, яке здатне творити справжні дива.
Пані Ірина – переселенка з Одеси. Жінка вимушена була виїхати з міста через постійні обстріли російських окупантів. Тоді область потерпала від щоденних мінометних та ракетних ударів.
Покинувши рідну домівку, жінка лишилась наодинці зі своєю бідою. Тоді й вирішила прийти до Центру аби отримати необхідну допомогу, де познайомилась з працівниками апарату, які сьогодні працюють там.
У розмові Ірина ні на секунду не втрачала бойового духу, адже знає, що Україна обов`язково переможе та поверне всі тимчасово втрачені території. На Хмельниччині жінка відкрила для себе нове хобі – пошиття одягу.
Потрібних матеріалів переселенка, звичайно, не мала, тому створювала вироби за допомогою підручних матеріалів. Поступово навчилась робити викрійки одягу, опанувала нові схеми шиття, ділячись кожним кроком успіху з нашими працівниками.
Одного разу у Центр завітала мешканка міста Людмила. За збігом обставин жінка вирішила принести для переселенців свою швейну машинку. Каже, що колись вона допомогла їй пройти складний період в житті та почати знову радіти кожному моменту. І тепер прийшов час допомогти тим, хто сьогодні її дуже потребує.
Працівниця апарату Світлана зазначає, що коли жінка принесла машинку до Центру, одразу знали, кому вона справді знадобиться та принесе багато користі.
Так Ірина не лише почала розвивати свої творчі здібності, завдяки новій швейній машинці, а й знайшла нову подругу.
