Замковий міст у Кам’янці-Подільському вважається одним з семи чудес міста – це пам’ятка архітектури національного значення.
Замковий міст з’єднує Кам’янець-Подільську фортецю та Старе місто.
Він був збудований у XV столітті і спочатку був дерев’яним. Під час недовгого правління турків міст було реконструйовано, вимощено каменем, і з того часу місцеві називають його Турецьким.
Наразі забудова представляє собою суцільний кам’яний мур, що поєднує місто зі Старим замком. Відмінною особливістю мосту є те, що він іде вздовж русла річки, а не сполучає її береги.
Зараз Замковий міст вже мало нагадує міст, більше схожий на греблю. Але близько півтисячі років тому це був міст, де не могли розвернутися дві підводи.
Вперше в документах про міст згадується ще у 1494 році. Згідно з гіпотезою архітекторів-реставраторів, міст зводили римляни на початку 2 століття. Ґрунтуючись на цих здогадках, міст включили до «Книги рекордів України» як найстаріший. Є припущення Пламеницьких, що Замковий міст ймовірно зображений на колоні Траяна в Римі. Тоді на цьому мосту було страчено Юрія Хмельницького. З назвою Замковий міст був зафіксований у документах у 1540-х роках.
Турецьким його почали називати після володіння містом турками у 1672–1699 роках. За часи їх правління Кам’янець зазнав значної реконструкції. У публікації Пламеницьких 1990-х років міст називали Фортечним. Як зазначили автори, він відігравав провідну роль в оборонній системі не лише замку, а й всього міста. За часи існування міст неодноразово зазнавав руйнувань та перебудувань. До 1876 року міст мав кам’яні бар’єри та був настільки вузьким, що на ньому неможливо було роз’їхатися двом підводам. Подорожнім, які бажали проїхати ним, доводилося очікувати сприятливого моменту, щоб ніхто не їхав на зустріч. Згодом тут з’явився сторож, котрий керував переїздом через міст. По два кінці мосту стояли вежі.
У 1876 році для розширення дороги було розібрано велику башту Святої Анни. До сьогодні збереглися лише незначні фрагменти тих веж. Міст розширили того ж року і зробили його більш зручним у користуванні, хоча так він назавжди втратив свою оригінальність. У 1942 році у часи окупації міста фашисти востаннє провели значну реконструкцію Турецького моста. Споруду розширили до 7,5 метра, проїжджу частину – до 6 метрів, та підвищили поверхню за допомогою кам’яно-земляного шару до 2,5 метрів. Це позбавило міст від увігнутості та зробило рух транспорту зручнішим.
У 1991 році Замковий міст увійшов до списку 100 найвидатніших пам’яток світу, котрі потребують ретельної уваги та збереження. Міст є одним з 7 чудес Кам’янця-Подільського поряд з такими пам’ятками, як Старий замок, ратуша та каньйон річки Смотрич.
Замковий міст, мабуть, найбільш довершена фотозона у всьому Кам’янці. Тут відкриваються чудові краєвиди як на місто та замок, так і на каньйон. Особливо гарні фото навесні та влітку, а також у сутінках, коли вмикається підсвітка замку та мосту. Ну і сам міст часто зображають на туристичних сувенірах.
З мосту можна спуститись у долину річки кам’яними сходами, які збудовані ще у ХІХ ст. З півночі – 105 сходинок, з півдня, де основа мосту вища, сходи розгалужуються на Карвасари та Руські фільварки по 139 та 132 сходинки відповідно.
У підготовці матеріалу використано інформацію з сайтів https://md-ukraine.com/, https://ua.igotoworld.com/, https://uk.wikipedia.org/
