У приміщенні обласної ради відбулося відкриття персональної виставки хмельницького живописця, графіка, архітектора і педагога Віктора Антоновича Трачука. Роботи художника знаходяться в приватних колекціях в Україні, Польщі та США.
Представлена на оцінку глядача експозиція презентує твори, виконані в різні роки. Проте, не дивлячись на певну відстань між роками, всі вони наповнені великим захопленням природою, і неважливо, чи це мальовничі краєвиди, чи «тихе життя» квітів, що зросли на рідній землі. Віктор Антонович полюбляє мандрувати з етюдником парками і путівцями, лісовими стежками і вздовж подільських річок. Тихі та засніжені, ранково-свіжі від легкого морозцю, розніжені в літню спеку і промерзлі в студену зиму, замріяні під час весняного цвітіння і тремтливі від холодного осіннього вітру, – вони постають перед поціновувачами, відкриваючи нові й нові сторінки книги природи, яку, можливо, до кінця не дано прочитати жодній людині.
Як наголосила під час презентації виставки директорка обласного художнього музею Ольга Долінська, бажання передати красу оточуючого світу виникло у Віктора Антоновича Трачука ще в дитинстві. Тому сприяли і батьки, віддавши його до дитячої художньої школи. Перші студії під керівництвом молодого педагога Миколи Мазура виходили доволі вдалими, а розвинути здібності допоміг знаний на всю Хмельниччину живописець Олександр Кисельов. Проте вибір професії був дещо інший. Він вирішив стати архітектором, бо як особистість Віктор Трачук прагнув не лише милуватися природними краєвидами, а й стати творцем досконалих будівель, які б створювали гармонійне середовище для життя людини.
Під час навчання у Київському художньому інституті, як тоді було заведено у студентів, Віктор Антонович багато подорожував, об’їздивши старовинні міста України та країн Балтії. Різні місця, різна природа, часом подібна, а часом доволі відмінна архітектура стали тим поворотним ключем, який постійно змушував братися за пензля. Малярство ставало улюбленою справою, серед творів якої в цей час переважали архітектурні та живописні природні об’єкти. Після навчання художник повертається до рідного Хмельницького, працює в комбінаті Художнього фонду, виконуючи архітектурні розробки пам’ятних знаків для області, бере участь в різних конкурсах. Потім буде праця для подільських храмів: це й ікони, стінопис, картини на біблійну тематику. З 2003 року В.А.Трачук – дизайнер «Хмельницькобленерго», в обов’язки якого входить робота над оформленням інтер’єрів установи та над експозиціями – представленням організації на міжнародних виставках, що проходили в Києві. Творчість митця була високо поцінована організаторами нової кафедри Хмельницького національного університету і його було запрошено до викладацької роботи на кафедрі дизайну.
Проте живопис постійно супроводжує митця. І це знову пейзажі, часто – натюрморти, з’являються і тематичні картини. За творчим методом роботи Трачука суто реалістичні; дається взнаки київська живописна школа з її пильною увагою до обраного мотиву зображення, з прагненням передати не лише ту чи іншу пору року, час доби, а й наповнити краєвиди психологічним забарвленням. У пейзажних творах художника відчуваються і ліричні, й доволі меланхолійні, і радісні, і мажорні ноти, часом це просто споглядальні краєвиди, а іноді відмічені філософськими роздумами.
