У самому серці Хмельницького, на вулиці Грушевського, 68, знаходиться комунальний заклад культури обласної ради – «Хмельницький обласний літературний музей». Модернізації міста, невгамовному шуму, жвавому вуличному рухові досить-таки суттєво протистоїть затишна та спокійна атмосфера музею. Саме у ньому ви відчуєте подих віків, познайомитеся ближче з визначними людьми, скуштуєте на смак високе мистецтво слова.
Музей розташований в будинку, спорудженому 1905 року. Тут 1 січня 1992 року було відкрито «Музей письменника Олександра Купріна та літераторів Хмельниччини» як відділ обласного краєзнавчого музею згідно рішення обласного виконавчого комітету від 20 листопада 1991 року № 187. Офіційне відкриття відбулося 27 серпня 1993 року під час святкування 500-річчя міста Хмельницького (колишнього Проскурова). Рішенням Хмельницької обласної ради від 28 вересня 2005 року «Про реорганізацію комунального закладу культури «Хмельницький обласний краєзнавчий музей» шляхом виділення з його складу музею письменника О. Купріна та літераторів Хмельниччини і літературно-меморіального музею Анни Ахматової (с. Слобідка-Шелехівська Деражнянського району) створено комунальний заклад культури «Хмельницький обласний літературний музей».
Офіційно музей у новому статусі КЗК «Хмельницький обласний літературний музей» діє з 1 березня 2006 року. Очолює заклад відомий український письменник Василь Іванович Горбатюк. З того часу заклад став активним осередком розвитку культури та мистецтва, зокрема, літератури, на Хмельниччині та в Україні. Вагомим і важливим є його внесок в дослідження історії літератури рідного краю, в розвиток літературного процесу, в підтримці талановитої молоді, вихованню як дорослого населення, так і юного покоління у національному, патріотичному, високоморальному дусі.
Наукові й творчі досягнення, масові заходи, різноманітні проєкти літературного музею добре відомі на теренах нашої області й далеко за її межами. Хмельницький обласний літературний музей є одним з кращих в Україні. Його діяльність високо цінує керівництво Національної спілки письменників України, з нього беруть приклад, у нього вчаться інші заклади подібного профілю.
Кожен музей цінний своїми фондовими збірками. Цей заклад багатий скарбами, що розкривають історію та сучасний стан літератури Хмельниччини, життєві та творчі шляхи майстрів слова. На експозиційних вітринах та у фондах представлені книги, журнали та газети, рукописи, листи, фотографії, особисті речі, аудіо- та відеозаписи письменників – наших земляків і тих митців слова, які пов’язані з нашим краєм: вони тут навчалися, працювали, приїздили у творчих або побутових справах. Станом на 1 липня 2022 року музей має 10773 предмета основного і 1418 допоміжного фондів. На опрацювання, описання та реєстрацію чекають сотні вже зібраних предметів.
Найціннішими експонатами музею є «Требник Львівського братства», виданий 1761 року, книги кінця ХІХ – початку ХХ ст. (Івана Огієнка та інших авторів), часопис «Наше життя» 1920 року, меблі фабрики Тонета (м. Відень) – стіл письмовий, два стільці, лавочка букова, виготовлені в кінці ХІХ століття, годинник настінний (Німеччина, кінець ХІХ ст.), чорнильниця (початок ХХ ст.), друкарська машинка «Еrikа» портативна (Німеччина, початок ХХ ст.) з іменного фонду письменника-байкаря Микити Годованця, патефон 50-х років ХХ ст. (цілком справний), листівки поштові, фотографії початку ХХ століття, посуд і меблі початку ХХ ст., низка інших цінних речей.
Однією з найцінніших є фондова колекція Т. Г. Шевченка. Вона містить у собі чимало факсимільних копій з матеріалів рукописного фонду Інституту літератури Академії Наук України. Це, насамперед, автобіографія, написана Тарасом Григоровичем у 1860 році, розпорядження генерал-губернатора Бібікова, з яким Т. Г. Шевченко 1846 року відвідав Поділля і Волинь із завданням Археографічної комісії, прохання поета від 1858 року на видання книг «Кобзар» і «Гайдамаки» та інші матеріали.
До цієї ж колекції ввійшла добірка «Кобзарів» різного часу й місця видання, книжки з творами Т. Г. Шевченка і творами про нього, сувеніри виробництва Полонського заводу художньої кераміки, вишивки, виконані майстринями, портрет Шевченка заслуженого художника України Михайла Андрійчука та картини із Шевченкіани цього ж художника-подолянина. Фондова колекція щорічно поповнюється новими музейними предметами. Зокрема, в експозицію поміщено копії недавно знайдених в обласному архіві документів щодо Петра Чуйкевича – вчителя чоловічої гімназії Кам’янця-Подільського, який записав до альбому Т.Г. Шевченка три народних пісні «Пливе щука із Кременчука», «Зійшла зоря ізвечора», «Ой, Кармелюче, по світу ходиш».
Цікава своїми матеріалами і фондова колекція Лесі Українки. Головним її предметом є портрет поетеси, виконаний Михайлом Андрійчуком в 1993 році.
З меморіальних колекцій особливо виділяється фонд Костя Гордієнка, видатного майстра української прози, уродженця села Микитинці Ярмолинецького району. Цінні матеріали передала до музею Лідія Коваленко – вдова письменника Володимира Антоновича Маняка.
Багатими є фонди письменника-байкаря Микити Годованця, Володимира Свідзінського, Олександра Смотрича, Володимира Бабляка, Миколи Скорського, Миколи Федунця, Івана Іова, Григорія Храпача та інших митців слова.
Суттєво укомплектованими є фондові колекції літератури національних меншин. Зокрема, фонд польської літератури сформовано з музейних предметів, переданих бібліотекою Ягеллонського університету міста Кракова і національною бібліотекою міста Варшави, при сприянні польського обласного культосвітнього товариства.
У напрямку пошукової й науково-дослідницької роботи наукові працівники музею працювали в наукових бібліотеках – імені В. Вернадського (м. Київ), імені В. Стефаника (м. Львів), імені Олега Ольжича (м. Київ), у відділі рідкісних видань бібліотеки Кам’янець-Подільського національного університету, в архівах – обласному та Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України (м. Київ), рукописному відділі Інституту літератури АН України. Налагоджено листування з письменниками української діаспори та їхніми родичами (Канада, США, Австралія, Румунія).
Порівняно з іншими закладами культури обласного підпорядкування літературний музей має кількісно невеликий колектив – 12 працівників (на базовому об’єкті в м. Хмельницькому – 8, у літературно-меморіальному музеї Анни Ахматової в с. Слобідка-Шелехівська – 4). Проте кожен з членів колективу бере активну участь у діяльності закладу, свою працю вкладає в досягнення музею.
2020 року члени колективу взяли участь у Всеукраїнських та обласних наукових конференціях (Умань, Черкаси, Бережани), X Міжнародній науково-практичній конференції «PERSPECTIVES OF WORLD SCIENCE AND EDUCATION» – Осака, Японія. Та й сам музей підготував і провів науково-краєзнавчу конференцію «Святослав Караванський – борець за волю, борець за мову». Видано збірник. В 2021 році особливо важливими були участь музею в українсько-польському літературно-мистецькому форумі «Діалог двох культур» (м. Кременець Тернопільської області) та у Міжнародному форумі «Масові штучні голоди: пам’ятаємо, вшановуємо» (м. Київ, Український інститут національної пам’яті).
Важливим аспектом роботи є написання, укладання, підготовка до видання різноманітних книг, що розкривають літературні скарби музейних фондів, виносять на загал творчість та життєписи письменників, які відійшли у засвіти. Так, завдяки наполегливій копіткій праці музейників вийшли друком посмертні книги Миколи Федунця «Тепло долонь», Герася Соколенка «Буде бій грозовий», Микити Годованця «Я – кремінь», Миколи Чирського «Емаль», Миколи Матвіїва «Мета його – то правда і любов», Івана Сварника «Невтомний життєлюб».
Видання літературного музею «Гальчевський-Орел Яків – герой-повстанець» отримало диплом учасника ТОП-10 у номінації «Персональний покажчик» у Всеукраїнському бібліотечному «Бібліографічному рейтингу».
Молодша наукова співробітниця музею Альона Радецька протягом останніх двох років не лише написала й опублікувала в періодиці понад два десятки рецензій і відгуків на книги поетів і прозаїків Хмельниччини та України, але й видала їх окремою книгою «Життєствердні істини». Сьогодні працює над новою книгою, де будуть проаналізовані нові книги сучасних авторів, в тому числі й з Хмельниччини.
Найголовнішим своїм завданням колектив музею бачить у наповненні його експозиційних залів, літературної світлиці відвідувачами – дорослими і юними, студентами і школярами, мистецьки обдарованими і звичайними пересічними людьми, нашими земляками й гостями з різних країв та країн. Екскурсії, творчі зустрічі й презентації нових книг, літературні вечори й імпрези, літературні уроки й майстер-класи, відзначення ювілейних дат сучасних письменників та наших незабутніх, лекції та консультації, наукові конференції та «круглі столи» – ось далеко неповний перелік форм роботи з мешканцями Хмельниччини й гостями нашого краю.
У 2020 році подано заявку та здобуття гранту на реалізацію проєкту «Спогади лягли на сторінки. Микола Мачківський та його життя» за підтримки Українського культурного фонду на суму 125 тисяч 300 гривень. У рамках проєкту видано книгу спогадів Миколи Мачківського «Древо триєдине». Проведено презентації книги в бібліотечних та освітніх закладах області.
У 2021 році літературний музей підготував і здобув грант за підтримки Британської Ради «Простір для літературного самовираження «Дах». У зв’язку з цим у музеї проведено низку літературних заходів.
Обласний літературний музей тісно співпрацює з обласною організацією Національної спілки письменників України, бібліотечними закладами культури. Одним із вагомих проєктів спільної праці є Всеукраїнський літературний фестиваль «Зернослово», який музей разом з письменницькою організацією, при підтримці бібліотек протягом майже десяти років проводив у районах (тепер територіальних громадах), доходячи з книгами, з літературним словом безпосередньо до мешканців сіл, селищ, містечок і міст. До участі у фестивалі були запрошені не лише письменники-земляки, але й митці слова з інших областей (м.Київ, Житомирська, Вінницька, Харківська, Миколаївська, Львівська, Закарпатська, Запорізька та інші). На жаль, через карантинні обмеження та повномасштабну війну московських загарбників проти України змушені були зробити перерву в проведенні фестивалю.
Ці ж причини змусили колектив музею перейти, в основному, на проведення заходів в онлайн-форматі, хоча використовується й щонайменша можливість для проведення заходів і безпосередньо з аудиторією. Ось і нинішнього року, незважаючи на воєнний час, проведено низку заходів на відзначення пам’яті Миколи Мачківського (до 80-річного ювілею, спільно з обласною універсальною науковою бібліотекою), цикл творчих зустрічей «Поезія вогню» (Лідія Ярохно, Михайло Цимбалюк, Олена Іськова-Миклащук), презентації книг Оксани Радушинської («Вірші про війну»), Ольги Саліпи («Будинок на Аптекарській»), Лілії Іваневич («Традиційний одяг українців Поділля», «Штрихи до портрета Костя Широцького»), Марії Дем’янюк («Джерельце доброти»), Петра Савчука («На порозі зими»), Олега Мучника («Родео»), Міли Іванцової («Намальовані люди»), Наталії Мазур «Казки самшитової алеї», Оксамитки Блажевської («Еля»), навчально-методичного посібника «Самчиківський розпис» (спільно з Державним історико-культурним заповідником «Самчики» та Самчиківською художньою школою ТНДП мистецтва), відкрили виставку екслібрисів (збірки літературного музею та приватних колекціонерів), виставку «Воїни. Історія українського війська» (спільно з обласним краєзнавчим музеєм), онлайн-зустріч з дітьми-переселенцями з України, які перебувають в м. Саламанка (Іспанія) та інші.
Свої корективи в методи роботи музею вніс і новий адміністративний поділ області. Тому колектив музею прагне налагодити співпрацю з об’єднаними територіальними громадами. Так, наприклад, музей разом з обласною організацією НСПУ провів літературно-мистецький вечір «Поезія – слово! Поезія – пісня! Поезія – вільна душа!» у Ганнопільській тергромаді. Подібна творча зустріч відбулася також в будинку культури Гуменецької ТГ Кам’янець-Подільського району.
Обласний літературний музей не тільки досліджує історію письменництва в рідному краї, не лише творить сучасний літературний процес, – він дбає і про розвиток мистецької творчості серед юного покоління, отже, майбутнього літератури Хмельниччини. Адже щомісячно (окрім літнього періоду) у музеї відбуваються засідання літературної студії, на якій розвивають свої творчі здібності старшокласники, студенти, працююча молодь. З метою виявлення і підтримки нових талантів ХОЛМ щороку проводить обласні літературні молодіжні конкурси. Кращі з учасників мають змогу взяти участь у підбитті підсумків конкурсу, що включає в себе і літературне навчання, їхні твори музей пропонує до друку літературним альманахам і журналам – як місцевого, так і всеукраїнського рівня.
Продовженням цих конкурсів є також щорічне проведення творчого семінару літературної молоді «Серпневі зорі» з присвятою Дню Незалежності України. Зокрема, творчий семінар для обдарованої молоді «Завдання завтрашнього дня» проведено в межах проекту «ProMuseum» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», МБФ «Україна 3000» та ГО «Український центр розвитку музейної справи». Семінар проводили майстри художнього слова лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Мирослав Дочинець (Закарпаття), Сергій Пантюк, Дмитро Лазуткін (м. Київ), Анатолій Ненцінський (м. Хмельницький). У рамках проєкту підготовлено та видано книгу творів молодих літераторів Хмельниччини «Завдання завтрашнього дня».
Нараду-семінар молодих літераторів Поділля «Нові зорі літературної України» провели також спільно з Херсонською обласною організацією НСПУ – в рамках Програми національних обмінів, за фінансування Європейського Союзу та Національного фонду підтримки демократії (США). Видано книгу учасників семінару під назвою «Серпневі зорі».
За результатами проведення обласних молодіжних літературних конкурсів та нарад-семінарів у різні роки видано поетичні збірки переможців конкурсу Людмили Веселої та Ельвіри Молдован.
Літературний музей дає свої рекомендації молодим літераторам Хмельниччини для участі у щорічній Всеукраїнській нараді письменників-початківців. Дві молоді поетеси – Вікторія Оліщук з Красилівщини й Руслана Ставнічук із Деражні – за рекомендаціями ХОЛМ у 2020 році здобули президентські стипендії як талановиті літератори.
Щира й доброзичлива праця з молоддю дає свої результати в тому, що відкриті музеєм літературні таланти здобули професійного визнання. В 2019-2021 роках до Національної спілки письменників України прийняли колишніх учасників молодіжних конкурсів та семінарів Ельвіру Молдован (м. Хмельницький) та Оксану Скоц (м. Старокостянтинів). Ще раніше членами НСПУ стали літературні вихованці музею Олена Іськова-Миклащук, Олеся Тенюх, Олена Ткачук, Ольга Ткач, Оксана Почапська, Іванна Василевська. Свої перші книжки останніми роками видали учасники семінарів та конкурсів Альона Радецька, Андрій Горбатюк, Дарина Янчук.
Обласний літературний музей працює у високій творчій насназі. На нинішній та наступні роки колектив запланував цікаві й важливі заходи, проєкти, шляхи активізації своєї діяльності й, безсумнівно, досягне вагомих результатів у праці.
