15 липня 2022 р. Президент підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин» – законопроєкт № 7251. Закон набрав чинності 19 липня.
Цим Законом вносяться зміни до КЗпП, які передбачають введення додаткових підстав для розірвання трудових договорів з працівниками. Зокрема, вводиться додаткова підстави для розірвання трудового договору – відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці.
Серед ключових змін, що передбачає даний законопроєкт:
– встановлено додаткову підставу для звільнення працівника за ініціативою роботодавця: неможливість забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій;
– припинити трудовий договір дозволятиметься у разі відсутності працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль;
– скорочено термін виплати заробітної плати за час відпустки. Замість чинних трьох днів роботодавець має право виплатити працівникові «відпускні» не пізніше останнього дня, що передує дню початку відпустки, якщо інше не передбачено трудовим або колективним договором;
– замість існуючої на сьогодні гарантії щодо збереження місця роботи, посади і середнього заробітку за мобілізованими працівниками запроваджено збереження лише місця роботи і посади. Тобто, звільняти мобілізованих працівників як і раніше буде заборонено, проте роботодавці вправі не виплачувати таким працівникам заробітну плату за час несення військової служби;
– час проходження військової служби мобілізованими працівниками не буде враховуватися до стажу, що дає право на відпустки;
– надання працівнику в період дії воєнного стану щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік. Відтепер це право роботодавця, а не обов’язок. Інші невикористані дні відпустки буде збережено за працівником та надано після припинення або скасування воєнного стану або компенсовано у разі його звільнення;
– у період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.
За інформацією Урядового порталу
