Культурно-мистецький проєкт «Шевченко 4.5.0.», присвячений 210-й річниці з дня народження великого письменника, художника України Тараса Григоровича Шевченка завершився.
Основними завданнями та метою проєкту, який проводився за підтримки обласної ради та обласної військової адміністрації, було вшанування творчої спадщини Тараса Григоровича Шевченка, відзначення його внеску в національну літературу, мистецтво та культуру, популяризація творчості та сучасна інтерпретація творчого доробку в різних проявах, поєднання традиційних і сучасних методів та форм мистецтва з використанням інноваційних технологій.
Одним із організаторів проєкту є комунальний заклад культури обласної ради Хмельницький обласний науково-методичний центр культури і мистецтва.
У рамках культурно-мистецького проєкту було проведено фестиваль-огляд «Шевченко 4.5.0.», всеукраїнську науково-практичну конференцію «Шевченко в полікультурному просторі», літературно-мистецьку зустріч з бібліотеками Хмельниччини та переможцями ІІ туру фестивалю-огляду, фото-флешмоб у соціальних мережах під хештегами #khm_шевченко450 та #khm_кобзар_в_моїй_родині.
У фестивалі-огляді взяло участь понад 500 творчих одиниць із 43 територіальних громад області, а це – близько трьох тисяч учасників віком від 4 до 86 років – клубних закладів, мистецьких шкіл, позашкільних навчальних закладів, закладів фахової передвищої освіти, вищих навчальних закладів Хмельницької області. Загалом культурно-мистецький проєкт «Шевченко 4.5.0.» охопив близько 20 тисяч учасників, у серцях яких знайшли відгук безсмертні ідеї Великого Кобзаря та Пророка.
Декілька днів у сквері імені Тараса Шевченка обласного центру проходив перегляд концертних номерів фестивалю-огляду, який заряджав усіх учасників та глядачів неймовірною енергією.
21 травня у Хмельницькому обласному академічному музично-драматичному театрі імені Михайла Старицького відбулося урочисте закриття проєкту та концертна програма.
Учасників фінального туру привітав перший заступник голови обласної ради Володимир Гончарук, який у своєму виступі зазначив: «Насправді Шевченко, Леся Україна, Драгоманов, Франко – це глиби України, які були українською елітою. Більше того, значна частина з них мала в крові інтелігентність, яку передавали з покоління в покоління. Час коли Шевченко творив – це час, коли в Європі почали творитись нації. Тарас Григорович пам’ятав якого він роду, бачив як тоді українці боролися за власну незалежність і, на жаль, їм це не вдалося. У світі на той час активізувався рух за право націй на самовизначення. І Шевченко, як ніхто інший, будучи динамічним представником еліти, став лідером української нації. Українці почали формувати свою мову, починаючи з Котляревського, почали утверджувати свої прагнення, які в 1917 році завершилися оголошенням Української держави – Української Народної Республіки».
Володимир Гончарук зауважив, що Тарас Шевченко був різним. Але попри всі нав’язування російсько-радянської системи маємо сприймати Шевченка як генія України, «…адже він був українським списом незалежності, який пробив і розбив спочатку російську, а потім російсько-радянську імперію. Бо саме з портретом Шевченка і з його словами «Борітеся – поборете» відбулася українська незалежність 1991 року. І сьогодні, завдячуючи всім нам, Шевченка переосмислено на території всієї нашої держави та всього світу».
Також в рамках проєкту на базі Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії 22 травня відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Шевченко в полікультурному просторі».
