Учасники Конгресу під час спілкування з Володимиром Зеленським порушили низку важливих питань, які стосуються підготовки до опалювального сезону 2021-2022 років, стану реалізації реформи з управління відходами, забезпечення населення питною водою, а також формування системи навчання та підвищення кваліфікації представників органів місцевого самоврядування в Україні.
Найбільш болючим та актуальним питанням сьогодення залишається підготовка до опалювального сезону, адже до його старту залишилось менше місяця.
Станом на 28 вересня Хмельниччина на 96% підготовлена до опалювального сезону. Органи місцевого самоврядування області готові будуть його розпочати, коли середньодобова температура зовнішнього середовища протягом трьох днів не перевищуватиме 8 градусів тепла.
Цьогоріч у світі спостерігається рекордне зростання ціни на газ, яка у Європі вперше перетнула позначку в тисячу доларів за тисячу кубометрів. Для України питання тарифів важливе кожного року, однак саме цього року може набути особливо гострого значення.
Тому за дорученням Глави держави Кабінет Міністрів, НАК «Нафтогаз України», Асоціація міст України і Палата місцевих влад Конгресу напрацювали Меморандум, згідно з яким до кінця опалювального сезону тарифи на тепло та гарячу воду для населення не зростатимуть.
Відповідний документ сьогодні під час засідання Конгресу підписали Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов, міністр енергетики Герман Галущенко, заступник керівника Офісу Президента Кирило Тимошенко, голова НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко. Від Конгресу документ підписали голова Палати місцевих влад, мер Львова Андрій Садовий, заступник голови Палати, мер Дніпра Борис Філатов, заступник голови Палати місцевих влад, мер Житомира Сергій Сухомлин та виконавчий директор Асоціації міст України, член президії Конгресу Олександр Слобожан.
Згідно з Меморандумом, до кінця опалювального сезону тарифи на тепло та гарячу воду не зростатимуть і становитимуть 7,4 грн за 1 куб. м для населення та 13,6 грн за 1 куб. м для бюджетних установ.
Президент запевнив присутніх, що зростання рівня тарифів не буде попри будь-які коливання цін на ринку.
Як розповів Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, уряд розробив план з п’яти кроків, які дадуть змогу стабілізувати тарифне питання та спокійно пройти опалювальний сезон цього року.
Він зазначив, що для стабільного проходження опалювального сезону у підземних сховищах накопичено майже 19 млрд куб. м газу. Також, за його словами, на 12 млрд грн планується збільшити програму субсидій на сплату житлово-комунальних послуг.
Крім того, як повідомив очільник уряду, з 1 жовтня до кінця опалювального сезону для 80% українських родин тариф на електроенергію становитиме 1,44 грн за 1 кВт • год.
В основі підписаного Меморандуму лежить домовленість про те, що місцева влада не підвищуватиме тарифи на теплопостачання та гарячу воду в поточному опалювальному сезоні. Також документ передбачає домовленість про безперебійність постачання газу, щоб населення та заклади соціальної інфраструктури були забезпечені теплом. Місцеві громади одержать фінансову підтримку від держави для безперебійної роботи теплокомуненерго та незмінності тарифів. З боку держави передбачається субвенція громадам з незадовільним індексом платоспроможності вже з четвертого кварталу 2021 року. У Меморандумі визначено, що для незмінності тарифів у 2022 році держава спрямує до місцевих бюджетів надходження від податку з доходів фізичних осіб у розмірі 4%, що становитиме не менше 11 млрд грн.
Крім того, акциз із пального в розмірі 13,44% у 2022 році залишатиметься у місцевих бюджетах, щоб вони могли підтримати комунальних виробників теплової енергії та забезпечити проходження опалювального сезону. Документ також розв’язує питання безперебійності постачання газу для бюджетних установ. За словами Дениса Шмигаля, досягнуто домовленість з НАК «Нафтогаз України» щодо ціни на паливо для таких установ.
Члени Конгресу сьогодні обговорили стан забезпечення населення питною водою. Дане питання актуальне в кожному регіоні України, особливо для жителів сільської місцевості. Так, на Хмельниччині лише третина жителів сільської місцевості забезпечені централізованим водопостачанням. Крім того, переважну більшість існуючих водопровідно-каналізаційних мереж області є фізично зношеними і потребують реконструкції та модернізації, адже побудовані ще у 60-70-тих роках минулого століття. При чому проблема негайної заміни аварійної частини водопровідних та каналізаційних мереж залишається в усіх без винятку містах та селищах області, а це – понад тисячу кілометрів мереж. І саме забезпечення якісною питною водою -одне з найчастіших питань, які озвучують жителі громад під час спілкування з головою обласної ради.
У квітні цього року за ініціативою Віолети Лабазюк депутатським корпусом була прийнята обласна програма “Питна вода Хмельниччини” на 2021 рік.
“Жителі області мають конституційне право на забезпечення якісною питною водою. Тому виконання цієї оновленої програми надасть можливість забезпечити на території 35 громад проведення робіт з будівництва нових та реконструкцій існуючих систем централізованого водопостачання, а отже, і підвищить рівень якості надання послуг у сільських населених пунктах”, – зазначає Віолета Лабазюк.
Крім того сьогодні створена та працює робоча група з розробки проекту обласної програми “Питна вода Хмельниччини” на 2022-2026 роки. Як вважає голова ради, якщо у населених пунктах є критичні ситуації з водою, то потрібно негайно розпочати підготовку проектно-кошторисної документації на здійснення будівельних робіт, аби під час перерозподілу видатків обласного бюджету спрямувати необхідні кошти. Крім цього, наявність проектно-кошторисної документації – це ще один крок для можливості фінансування проектів водопостачання та водовідведення у громадах з державного бюджету у разі прийняття відповідної державної програми.
Ще одне важливе питання порядку денного Конгресу місцевих і регіональних влад – стан реалізації реформи управління відходами. Це ще одне проблема, яка турбує жителів практично кожної територіальної громади. Необхідність вирішення існуючих екологічних проблем регіону, залучення бюджетних коштів на здійснення природоохоронних заходів, координації спільних дій органів державної влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій і населення й стало підґрунтям для втілення 17-18 червня цього року на Хмельниччині за ініціативи голови обласної ради Віолети Лабазюк проекту «Хмельниччина йде на чистоту». Як зазначила голова обласної ради Віолета Лабазюк, наша спільна мета – покращити знання у даній галузі та шляхом реалізації спільної Програми у найближчій перспективі досягти реальних показників, що відповідають Національній Стратегії управління відходами до 2030 року та інтересам жителів громад Хмельниччини. До речі, Регіональний план управління відходами у Хмельницькій області до 2030 року допомагали розробляти Експерти Міжнародної компанії «SEURECA».
На сьогодні в області діє програма поводження з відходами на 2018-2022 роки. Ще один актуальний документ, який було затверджено сесією обласної ради у квітні 2021 року – програма охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області на 2021-2025 роки. Саме ці програми спрямовані на досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, на забезпечення раціонального використання, охорони і відтворення природних ресурсів.
Ще одна ініціатива голови обласної ради, яку радо прийняли у пілотній Волочиській громаді – встановлення в навчальних закладах сортувальних автоматів “Япомогабоксів”. Після успішного старту проєкту в цій громаді у Віолети Лабазюк є мета встановити такі Япомогабокси в усіх сільських, селищних міських громадах області. Далі, з часом, сортувальні автомати з’являться у кожній з 13 міських громад Хмельниччини: і в навчальних закладах, і в місцях великого скупчення людей.
“Наша мета – покращити екологічні знання жителів області. Поступово і впевнено ми разом просуваємося до вирішення питання поводження з твердими побутовими відходами,” – переконана голова Хмельницької обласної ради.
