14 вересня 2018 року у госпіталі, внаслідок важкого поранення, отриманого 13 вересня під час виконання бойових завдань із захисту незалежності та територіальної цілісності України, пішов із життя 27-річний капітан 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади (в/ч 1556) Слободян Олександр Іванович, уродженець міста Ізяслав.
Важко передати словами горе матері та батька, котрі втратили єдиного сина. Не дочекається в рідному домі мати молодої невістки, не діждеться щебету внуків, бо жорстока рука ворога позбавила життя її сина. Олександр любив життя і багато хотів встигнути, але занадто рано ворожі кулі його життя обірвали, не давши здійснитись юнацьким мріям.
Сьогодні на подвір’ї, де Олександр раніше проживав, зібралися сотні людей: рідні, близькі, друзі, знайомі, працівники районного військового комісаріату та інші, які прийшли провести в останній шлях славного воїна, який на олтар перемоги над підступним та оскаженілим ворогом поклав своє життя.
Згодом траурна процесія перемістилася на головну площу Ізяслава – площу Героїв Майдану, де відбулася громадська панахида і де усі небайдужі містяни змогли віддати останню шану землякові. Підтримати родину і провести в останній шлях загиблого прийшло чимало ізяславчан – керівництво міста та району, працівники установ, організацій, підприємств, громадські активісти, військові, молодь. Не одна сотня людей, які, можливо, й не знали Олександра особисто, але своїм обов’язком вважають віддати шану його світлій пам’яті.
На головній площі міста, відкриваючи церемонію прощання, не зміг стримати хвилювання і зрадливих сліз голова райдержадміністрації Борис Яцков, промовляючи слова подяки батькам за сина та шани до загиблого героя. «Він віддав своє життя за те, щоб сьогодні й завтра ми жили під мирним небом. Він прожив коротке, але гідне життя і віддав його заради нас, заради миру, заради рідної держави…», – наголосив Борис Олександрович.
У Свято-Михайлівському храму УПЦ міста Ізяслав було відправлено поминальну службу представниками духовенства району.
До вічного спочинку земляки проводжали Олександра у скорботі, зі сльозами на очах та з молитвою щирою. Похоронна процесія, що розтягнулася на кількасот метрів, йшла у невимовній тузі під звуки духового оркестру.
Поховали Олександра Слободяна із військовими почестями на центральному кладовищі міста Ізяслав, на алеї почесних поховань.
Олександр Іванович Слободян народився 30 січня 1991 року. Навчався в Ізяславському НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. № 2, ліцей» ім.О.Кушнірука, яку закінчив у 2008 році. Педагогам та однокласникам він запам’ятався товариським та активним учнем. Ще зі шкільних років хлопець ніколи не боявся взяти на себе відповідальність у вирішенні складних ситуацій. Ця риса збереглася в нього і в подальшому житті.
Закінчив Національну академію внутрішніх справ (м.Київ), гідно служив командиром навчального взводу Національної гвардії у м.Золочів Львівської області. Тричі був у найгарячіших місцях зони АТО та ООС, захищаючи Батьківщину, зокрема у: 2014 році – в Дебальцеве, 2015 році – під Бахмутом (колишній Артемівськ) та у 2018 році – під Волновахою. На жаль, третій – його останній похід. Загинув 27-річний військовий унаслідок важкого поранення під час обстрілу бойовиками позицій українських військових у Волновахському районі Донецької області.
У загиблого залишились в місті Ізяслав батько та мати.
За матеріалами Ізяславської РДА
