Депутатами обласної ради на пленарному засіданні 23 грудня ц.р. прийнято п’ять звернень до центральних органів влади.
Обласні обранці звернулися до Прем’єр-міністра України, Міністра інфраструктури України, виконуючого обов’язки Голови Державного агентства автомобільних доріг України з проханням реконструювати аварійно-небезпечну ділянку міжнародної дороги Н-03 Житомир-Чернівці.
Як наголошується у зверненні, протягом багатьох років міжнародна автодорога Н-03 Житомир-Чернівці викликає занепокоєння у мешканців області з приводу численних аварій. Найбільша кількість ДТП стається на 270-274 км біля міста Кам’янець-Подільський перед мостом через р. Мукша. Ця ділянка дороги є найскладнішою та найнебезпечнішою для всіх учасників дорожнього руху, а також для людей, які мешкають на 273 км, адже неодноразово уламки від ДТП летіли просто на будинки. При проектуванні цієї дороги в радянські часи не були враховані декілька факторів, основним з яких є величезний авто- та вантажопотік, в основному водії не притримуються встановленого швидкісного обмеження – 40 км/год.
Депутати облради закликали Міністерство фінансів України виділити кошти на розробку проектно-кошторисної документації та проведення робіт з метою розмежування автомобільних потоків протяжністю 4 км на трасі Н-03 Житомир – Чернівці біля Кам’янця-Подільського.
Також депутати підтримали звернення до Президента України, Верховної Ради та Кабінету Міністрів України щодо недопущення скасування мораторію на експорт необробленої деревини. За це рішення проголосувала більшість.
У тексті звернення зазначається, що Кабінет Міністрів заявив про необхідність скасувати мораторій на експорт лісоматеріалів у необробленому вигляді, що передбачав заборону на 10 років на вивезення за межі митної території України необроблених лісоматеріалів. Водночас, на переконання обранців, рішення про відміну мораторію знищить українську деревообробну промисловість, яка завдяки мораторію у першому півріччі цього року збільшила випуск продукції на 15%.
«Довівши українців до зубожіння тарифами та цінами на найнеобхідніше, влада не припиняє намагань витиснути з країни останнє. Беручи міжнародні кредити, наші керманичі погоджуються на умови, які в перспективі закріплять за Україною статус сировинного придатку Європи та призведуть до скорочення робочих місць. Йдеться не тільки про запровадження ринку землі, а й про скасування закону щодо заборони експорту необробленої деревини в обмін на кредит 600 млн євро», – йдеться у тексті звернення.
Разом з тим, депутати вимагають у центральної влади посилити кримінальну відповідальність за незаконне вирубування лісів, а також створити додаткові стимули, запровадити державні цільові програми та доступні кредити для технічного переоснащення деревообробної промисловості, що забезпечить нові робочі місця та податкові надходження від експорту продукції переробки деревини.
Висловили депутати й занепокоєння ситуацією, що склалася в області у галузі надрокористування та звернулися до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України з проханням внести зміни до законодавчих актів у цій сфері.
У зверненні йдеться, що сьогодні мінерально-сировинні ресурси є одним з найважливіших бюджетоутворюючих та капіталоємних активів економіки держави. Видобуток, переробка, використання та експорт мінеральної сировини є не лише першоосновою економіки держави, але й підґрунтям для поступового розвитку як окремих територій, так і держави в цілому.
Враховуючи зазначене, вимагають захисту інтересів підприємств надрокористувачів з врегулювання питань рентних відносин та дозвільної системи у надрокористуванні шляхом внесення змін до окремих нормативно-правових актів.
«Так, негайного юридичного закріплення потребує норма щодо можливості надання суб’єкту господарювання спеціального дозволу на користування надрами без участі в аукціонах, за умови, що він є виробником, власником (орендарем) цілісного майнового комплексу (побудованого чи реконструйованого) або земельної ділянки, яка в перспективі може використовуватися для користування надрами. Також необхідно удосконалити земельне законодавство задля вирішення питання щодо отримання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для потреб надрокористування, зокрема: спростити механізм одержання земельних ділянок; передбачити можливість відповідних органів влади, у чітко визначених випадках, приймати рішення з відчуження земельної ділянки, наданої раніше для сільськогосподарських потреб, та надання її для розміщення та обслуговування об’єктів, пов’язаних із користування надрами»,- вважають обласні обранці.
У зверненні до Кабінету Міністрів України щодо використання Дністровського водосховища як водосховища комплексного призначення депутати просять доручити Держводагентству України розробити та затвердити, відповідно до статті 77 Водного кодексу України, Правила експлуатації Дністровського водосховища, які б враховували ситуацію зі зниженням рівня води у водосховищі, з обов’язковим визначенням пріоритетності умов використання водних ресурсів для питних та побутових потреб населення. У цих Правилах експлуатації пропонується розробити механізм урівноваження обсягів притоку до Дністровського водосховища та скидів води Дністровською ГЕС, звести до мінімуму зниження та коливання рівня води водосховища та чітко зазначити випадки, коли це може бути можливим. Ці документи мають містити визначення комплексного призначення Дністровського водосховища та враховувати інтереси населення, яке проживає навколо водосховища, та мають бути погоджені з обласними радами.
Як рішення ради прийняли депутати звернення Асоціації ветеранів МВС до Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України щодо прийняття доповнення до Закону України «Про національну поліцію» – про захист конституційних прав колишніх працівників органів внутрішніх справ та відновлення соціальних гарантій.
Підтримали обласні обранці також клопотання до Міністра внутрішніх справ України Авакова А.Б. з приводу вирішення питання щодо надання Ролдугіну Євгенію Олександровичу, бійцю добровольчих батальйонів «Свята Марія» і «Шахтарськ» статусу учасника бойових дій.
Висловили свою позицію депутати щодо проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» та звернулися з цим питанням до Верховної Ради України.
Як зазначено у зверненні, економічні та соціальні зміни в суспільстві гостро ставлять проблему адаптації знань до ринку праці. Відповіддю на виклики часу в Україні стало прийняття Закону України «Про вищу освіту», а також підготовка проектів законів України «Про освіту» та «Про професійну освіту».
Перед навчальними закладами постало завдання не лише вести підготовку науковців-аналітиків, а й надавати молоді перед початком продуктивної діяльності максимально високого і доступного для кожного її представника рівня загальної і професійної компетентності.
У той же час, йдеться у зверненні, з прийняттям у 2014 році Закону України «Про вишу освіту» технікуми та коледжі поставлені перед вибором: або залишатися у вищій освіті та дублювати університети й готувати бакалаврів, або перейти у професійно-технічну освіту, що фактично ліквідовує освітній рівень, який забезпечує підготовку практико-орієнтованих фахівців середньої ланки.
«З метою збереження окремої освітньої ланки для функціонування технікумів і коледжів, продовження підготовки практико-орієнтованих фахівців та недопущення соціальної напруги в державі Хмельницька обласна рада звертається до депутатів Верховної Ради України з проханням підтримати проект Закону України від 06 жовтня 2016 року № 5240 «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст»», – зазначено у зверненні.
