Воскресіння Христове – найвеличніше для нас свято з давніх давен. Його традиції та звичаї, які глибоко закодовані у наших душах, завжди шанувалися християнами. Великодні свята з нетерпінням очікували і діти, й дорослі, до них ретельно готувалися.
У центрі святкового столу завжди була і залишається паска. Цей запашний символ життя випікався з найдобірнішого борошна, з чистими думками та помислами. За святковим столом саме з освяченої паски та крашанок з молитвою на вустах розпочинався довгоочікуваний після посту сніданок. Паскою пригощали гостей, дарували одиноким та немічним.
Традиції особливого ставлення до паски, як символу Великодніх свят, продовжується й тепер.
Напередодні свята з ініціативи голови Хмельницької обласної ради Віолети Лабазюк та благодійного фонду «Ми поруч» до усіх 27 обласних будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів, зокрема й до психоневрологічних інтернатів, навідалися помічники голови обласної ради аби передати кожному підопічному вітальну листівку та головний атрибут пасхального столу – духмяну паску. За два дні близько трьох тисяч одиноких літніх людей та людей з інвалідністю, взявши до рук запашні пасочки, відчулитепло та турботу благодійників. Такі події зцілюють душевні рани, додають сил та оптимізму.
І куди б не завітали гості – у Лісоводи чи Бахматівці, Дунаївці чи Кривчик, Кушнирівку, Самчики чи Базалію – усюди їх радо зустрічали, бо знають своїх благодійників та їх щедрі серця вже не перший рік.
Як наголошує директор Лісоводського будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів Олена Маринчук, підопічні закладу не лише у передсвяткові дні, а постійно відчувають підтримку з боку обласної ради та турботу благодійників.
У знак вдячності один з підопічних Лісоводського будинку-інтернату для людей похилого віку та інвалідів сказав: «До таких пасок залишається додати лише молитву».
Сестра-господиня Кушнирівського будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів Людмила Похитун так розповідає про свої будні: «На роботі намагаємося створювати домашню атмосферу, ставитися до своїх підопічних з душею, тому що вони люди з особливими потребами, їм необхідне тепло та затишок. Такі візити благодійників для нас є суттєвою підтримкою, яка додає сил і нам і нашим підопічним».
Нині у Кушнирівському будинку – інтернаті проживає понад 30 мешканців. І хоча до кожного тут намагаються знайти підхід та ставляться по особливому, старожили закладу з нетерпінням чекають щороку гостей, адже знають, про них ніколи не забувають і завжди приїжджають гостинцями.
43 людини перебуває на постійному проживанні у Самчиківському будинку – інтернаті. Тут, як і у всіх пансіонатах, на Великдень запросили священика, аби освятити подаровані солодкі гостинці.
«У нас перебувають люди з різними долями, в кожного склалося життя по – своєму, у когось є родина, у когось її не має, але на даний час вони знаходяться у нашому закладі. Вони тут забезпечені усім необхідним, чотирьохразовим харчуванням, медичним доглядом, мають умови майже як вдома. І хоча персонал намагається створити затишок та огорнути їх теплом, цим людям все одно бракує уваги і турботи. Вони щиро, по особливому радіють дарункам, тішаться коли до них приїжджають благодійники. Відтак ми запросимо священика, аби освятити паски і подарувати їм Великодній настрій» – зазначив директор Самчиківського будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів Анатолій Бродський
І немає сумніву, що підопічні цих соціальних закладів у ці святкові дні дякуватимуть Богу, що вони не забуті, що про них дбають і працівники закладів, і ті, хто бажає, аби свято було у кожного.
Голова обласної ради Віолета Лабазюк зазначає, що обласна влада щоденно дбає про людей, які знаходяться сьогодні в геріатричних закладах, а також про дітей, які з тих чи інших причин перебувають у школах-інтернатах
«Наша спільна місія – єднання доброти й духовності. Кожен з нас Великдень святкуватиме у родинному колі, за святковим столом, однак є й ті, хто зустріне це свято у стінах соціального закладу. Напередодні, мої помічники завітали у кожен соціальний заклад області, аби подарувати цим людям Великодній настрій та теплоту людських сердець. Адже їм не потрібно багато, для них головне – знати, що про них не забувають, вони як ніхто інший потребують уваги – наголосила Віолета Лабазюк.
