Обласною радою два роки тому засновано обласну премію імені Володимира Ґериновича за кращу роботу в галузі історико-культурних та краєзнавчих досліджень на вшанування видатного українського вченого, педагога, науковця, краєзнавця Хмельниччини та громадського діяча.
Відповідно до Положення премія присуджується щорічно до Дня краєзнавства – 28 травня за кращу роботу в галузі історико-культурних та краєзнавчих досліджень, яка сприяє утвердженню історичної пам’яті народу, його національної свідомості та самобутності, відродженню національної культури, популяризації історичного краєзнавства та вирізняється новизною й оригінальністю. Премія виплачуватиметься у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за рахунок коштів, передбачених для цього в обласному бюджеті.
У п´ятницю, 5 травня, під головуванням керівника Хмельницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України Юрія Телячого відбулося засідання комітету з премії за кращу краєзнавчу роботу. Члени конкурсного комітету – заступник керівника виконавчого апарату обласної ради Тетяна Зеленко, голова Хмельницької міської організації Національної спілки краєзнавців України Юрій Блажевич, директор Державного архіву Хмельницької області Катерина Бурдуваліс, голова Кам’янець-Подільської міської організації Національної спілки краєзнавців України Олександр Комарніцький, провідний науковий співробітник обласного краєзнавчого музею Сергій Єсюнін, директор державного історико-культурного заповідника «Межибіж» Олег Погорілець детально проаналізували подані на здобуття премії роботи та висловили особисте бачення щодо відповідності вимогам конкурсу представлених видань.
Зокрема, на розгляд комітету надійшло п´ять робіт:
- монографія «Місцеві органи державної влади гетьманату в Правобережній Україні (квітень – грудень 1918 р.)», автори Віталій Галатир, кандидат історичних наук, доцент, головний науковий співробітник відділу публікаційної та науково-видавничої роботи Державного архіву області, член Національної спілки краєзнавців України та Віталій Лозовий, доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень, член Національної спілки краєзнавців України;
- монографія «Науково-педагогічна та громадська діяльність В. О. Ґериновича (1900-ті – 1940-і рр.)», автор Володимир Островий, кандидат історичних наук, доцент, завідуючий кафедрою суспільних дисциплін Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, член Національної спілки краєзнавців України;
- літературно-наукове видання «Корисна ксьонжка для Насті та її майбутніх дітей», автор Володимир Захар’єв, голова Хмельницького обласного осередку Всеукраїнської творчої спілки «Конгрес літераторів України», член НСКУ та НСЖУ;
- монографія «Українська церква: історія руїни і відродження», автор Петро Слободянюк, історик, архівіст, почесний член Національної спілки краєзнавців України, член Національної спілки журналістів України;
- наукове видання «Красилівщина: Українська революція. 1917 – 1921 рр. (документи та матеріали)», колектив упорядників у складі Олександра Завальнюка, доктора історичних наук, професора, завідувача кафедри історії України Кам’янець-Подільського національного університету імені І. Огієнка, Володимира Байдича, кандидата історичних наук, заступника директора ДІКЗ «Межибіж», Олександра Байдича, голови Красилівської територіальної організації Хмельницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України, Вадима Байдича, вчителя історії Кузьминського ліцею Щиборівської сільської ради Хмельницького району та Віталія Лавринчука, методиста з туристсько-краєзнавчої роботи будинку творчості та юнацтва Красилівської міської ради.
Заступник керівника виконавчого апарату обласної ради Тетяна Зеленко зазначила, що усі подані на здобуття премії роботи є достойними уваги та популяризації. Разом з тим, оскільки обласна премія носить ім´я освітянина, науковця і краєзнавця Володимира Ґериновича, варто виокремити монографію «Науково-педагогічна та громадська діяльність В. О. Ґериновича (1900-ті – 1940-і рр.)» кандидата історичних наук Володимира Острового на знак вшанування пам´яті краєзнавця. Аналізуючи монографію, необхідно відзначити, що автор вперше здійснив спробу комплексно та всебічно реконструювати різні аспекти біографії В. О. Ґериновича впродовж усього його життєвого шляху, включаючи науково-педагогічну, громадську діяльність, участь у Першій світовій війні, подіях Української революції (1917-1921 рр.), намагання інтегруватися у нові соціальні реалії радянського повсякдення.
Надзвичайним виданням до відзначення річниці Української революції та серйозним і цінним доробком для науковців, в якому змістовно викладено правдиву історію з документів Національного архівного фонду України, назвали члени конкурсного комітету наукове видання «Красилівщина: Українська революція. 1917-1921 рр. (документи та матеріали)».
Голова комітету, керівник Хмельницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України Юрій Телячий зауважив, що в поданих на конкурс роботах відображено історію рідної Хмельниччини та всі видання гідні обласної премії.
За результатами відкритого рейтингового голосування, цьогорічними лауреатами обласної премії імені Володимира Ґериновича в галузі історико-культурних та краєзнавчих досліджень стали монографія «Науково-педагогічна та громадська діяльність В. О. Ґериновича (1900-ті – 1940-і рр.)» та наукове видання «Красилівщина: Українська революція. 1917 – 1921 рр. (документи та матеріали)».
Члени конкурсної комісії висловили слова вдячності обласній раді та облдержадміністрації за підтримку ініціатив краєзнавців області, а також запропонували внести низку змін до Положення про обласну премію імені Володимира Ґериновича.
Як відомо, у 2022 році першим лауреатом обласної премії імені Володимира Ґериновича за кращу роботу в галузі історико-культурних та краєзнавчих досліджень було визнано Лілію Іваневич за її монографію «Традиційний одяг українців Поділля (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.): історія, класифікація, конструктивно-художні та регіонально-локальні особливості».
Довідка про освітянина, науковця і краєзнавця Володимира Олександровича Ґериновича.
Народився 22 листопада 1883 р. у м. Сокаль на Львівщині у селянській багатодітній родині.
Опинившись у липні 1919 року волею революційних подій в м. Кам’янці-Подільському, В.Ґеринович отримав посаду викладача місцевого державного українського університету, на якій зарекомендував себе як здібний науковець, викладач-методист та організатор освіти на Поділлі. Володимир Ґеринович написав і видав десятки підручників, наукових, науково-популярних праць з історії та географії України та Поділля, яких гостро потребувала національна освіта.
Із встановленням радянської влади на Кам’янеччині розпочався політичний тиск на місцевий державний український університет. Проте Володимир Ґеринович залишився в навчальному закладі, сподіваючись своєю працею зберегти напрацьовані національні освітні проєкти. У травні 1923 р. його було затверджено на посаді декана факультету соціального виховання, а в жовтні цього ж року – ректором Кам’янець-Подільського інституту народної освіти.
Завдяки організаторським здібностям ректора в інституті суттєво зріс професійний рівень викладання та академічної підготовки студентів, відкрито робітничий університет. В. Ґеринович зарекомендував себе на посаді ректора як відповідальний керівник, талановитий педагог-методист, організатор освіти.
Незважаючи на складність політичної ситуації, матеріальних умов, надзвичайної зайнятості, В. Ґеринович продовжував цілеспрямовано займатися науковою діяльністю в галузі географії, історичного краєзнавства, археології. Одночасно працював над дослідженням природних копалин регіону, клімату Поділля.
У 1924-1926 роках В. Ґеринович організував проведення перших окружних краєзнавчих конференцій.
В. О. Ґеринович активно працював над дослідженням Подільського регіону. У 1926 р. вийшов перший том його праці «Кам’янеччина», в якій автор чи не вперше в історіографії описав, систематизував та комплексно проаналізував природу Поділля. Невдовзі, 1927 р. вдалося випустити другий том «Кам’янеччина: Населення і його економічна діяльність». Дана робота в основному характеризувала соціально-економічний розвиток регіону. Численні праці В. О. Ґериновича з краєзнавчої тематики були опубліковані в журналі «Краєзнавство».
Наприкінці грудня 1927 р. його призначили заступником директора географічного інституту в м. Харкові. Однак уже в 1929 р. В. О. Ґериновича звинуватили у тому, що він «не провадить активної роботи над запровадженням марксистсько-ленінських підходів у антропогеографії України». Він повернувся до Кам’янця-Подільського. Втім, це не врятувало науковця від арешту. 13 грудня 1932 р. органи ДПУ УСРР арештували його за причетність до контрреволюційної фашистської організації. Рішенням судової трійки 16 листопада 1933 р. В. О. Ґериновича засудили до 10 років виправних таборів. Вже 10 грудня 1933 р. його етапували до таборів на північ СРСР. Після відбуття терміну покарання у січні 1944 р. він оселився у м. Грязовець Вологодської області, а в серпні 1946 р. йому вдалося повернутися до Львова. Однак стан здоров’я В. О. Ґериновича швидко погіршувався. Звістка про арешт сина за те, що в період війни він перебував на окупованій території, остаточно його «добила». 6 липня 1949 р. В. О. Ґеринович помер.
На підставі Постанови Президії Верховної Ради СРСР у січні 1989 р. він був реабілітований.
Науковий та краєзнавчий доробок науковця не втратив практичного значення до сьогодні.
