Відбулося розширене засідання колегії облдержадміністрації

Голова обласної ради Михайло Загородний взяв участь у черговому розширеному засіданні колегії облдержадміністрації, яке відбулося у режимі відеоконференції. Провів засідання колегії голова ОДА Дмитро Габінет.

До засідання в онлайн-режимі долучилися голови райдержадміністрацій, міські голови, керівники структурних підрозділів ОДА та територіальних органів центральних органів виконавчої влади.

На порядок денний було винесено два питання.

Про стан функціонування в області системи публічних закупівель доповіла директор Департаменту економічного розвитку, курортів та туризму ОДА Олена Бохонська.

Як нагадала Олена Валеріївна, Законом України «Про публічні закупівлі» у 2016 році запроваджено систему електронних закупівель та електронну систему оскарження, що мало на меті підвищити рівень конкуренції у сфері державних закупівель, знизити рівень корупції, перевести процедури закупівель в електронний формат, забезпечити швидкий обмін документами та інформацією.

Директор департаменту повідомила, що за станом на 01.05.2020 року у системі електронних державних закупівель зареєстровано 1227 розпорядників бюджетних коштів області, з них 708 здійснювали конкурентні закупівлі. З початку запровадження системи участь у закупівлях взяли близько 17 тисяч учасників (фізичних та юридичних осіб), у тому числі у конкурентних закупівлях – близько 8 тисяч.

Протягом 2016-2019 років через систему здійснено 115,3 тисяч закупівель. Щороку кількість закупівель динамічно збільшується, зокрема з 28,4 тисяч у 2017 році до 44,3 тисяч – у 2019.

Разом з тим, за словами Оленм Валеріївнм, негативною тенденцією є зменшення частки конкурентних закупівель у загальній кількості. Якщо у 2017 році вона становила 13,7%, у 2018 – 10,1%, то у 2019 – 7,7 відсотка.

При цьому середня кількість учасників на одну закупівлю у відкритих торгах збільшилася з 2,4 од. у 2017 році до 2,63 од. у 2019, що  певною мірою, свідчить про підвищення рівня конкуренції у сфері публічних закупівель та сприяє збільшенню економії бюджетних коштів. Зокрема, підтверджена економія бюджетних коштів у 2017 році становила 301,5 млн грн, у 2018 – 421,5 млн грн, у 2019 році – 744,8 млн гривень. Загалом, з моменту запровадження системи, економія коштів у закупівлях, що успішно завершилися, а саме, різниця між очікуваними вартостями та переможними пропозиціями закупівель, становила більше ніж 1,7 млрд гривень.

За період 2016-2019 років через систему здійснено закупівель товарів, робіт та послуг на суму 31,44 млрд грн, з них 17,76 млрд грн (56,5%) – за конкурентними процедурами та 13,68 млрд грн (43,5%) – неконкурентними.

У 2019 році в області через систему здійснено 44,3 тис. закупівель товарів, робіт і послуг на загальну суму 11,1 млрд гривень.

Відповідно до кількісної характеристики проведених закупівель 41 тис. або 92,3% від загальної їх кількості проведено із застосуванням неконкурентних процедур (у тому числі процедура звітування про укладений договір – 39,4 тис. (96,4%), переговорна процедура – 1,6 тис. (3,6%) та 3,4 тис. закупівель або 7,7% – із застосуванням конкурентних процедур (у тому числі відкриті торги 2,5 тис. (74%) та допорогові закупівлі – 0,9 тис. (26%).

Таким чином Олена Бохонська зробила висновок, що переважне використання замовниками області неконкурентних методів закупівлі може свідчити про ігнорування ними основних принципів публічних закупівель – забезпечення прозорого здійснення закупівель та створення конкурентного середовища у цій сфері.

Структурними підрозділами облдержадміністрації та підзвітними їм розпорядниками бюджетних коштів протягом 2019 року здійснено 406 конкурентних закупівель (11,9 % від загальної кількості в області) на суму 866,9 млн грн, підтверджена економія становила 70,7 млн гривень.

У загальній кількості проведених закупівель 67,5% – це закупівлі з придбання товарів, 20,9% – послуг, 11,6% – робіт.

У структурі закупівлі товарів найбільшу частку становлять продукти харчування (23,9%), нафтопродукти, газове та тверде паливо, електроенергія (11,2%), медичне обладнання та фармацевтична продукція (10,3%), будівельна продукція (9,6%), офісна та комп’ютерна техніка (8,4%), меблі (8%).

При цьому спостерігається, що згідно з вартісною характеристикою закупівель у 2019 році найбільше коштів було витрачено організаторами закупівель за конкурентними процедурами – 6,04 млрд грн або 54,4% від загального обсягу. Із застосуванням неконкурентних процедур здійснено закупівель на загальну суму 5,06 млрд грн (45,6%).

Доповідачка зауважила, що наразі існує низка факторів у сфері публічних закупівель, які негативно впливають на відкритість та прозорість використання бюджетних коштів, зокрема, поділ предмета закупівлі для уникнення процедур відкритих торгів, неналежна підготовка тендерної документації, встановлення замовниками дискримінаційних вимог до учасників, що, у тому числі, призводить до оскарження процедур закупівель.

Зокрема, за даними системи у 2019 році до Антимонопольного комітету України як органу оскарження надійшло 166 скарг (з них 45 було відкликано або відхилено), у 2018 році ця кількість становила 89. За результатами розгляду скарг прийнято 121 рішення, зокрема 62 – про відмову у задоволенні скарги, 59 скарг задоволено. Найбільшу кількість скарг було подано на закупівлі будівельних робіт та послуг з поточного ремонту – 41.

Як зауважила Олена Валеріївна, з 19 квітня 2020 року набрала чинності нова редакція Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель», що вводить низку концептуальних змін щодо здійснення публічних закупівель, а саме: зменшення з 200,0 до 50,0 тис. грн порогу для обов’язкового проведення закупівель, запровадження спрощених закупівель та нової конкурентної процедури – торгів з обмеженою участю, визначення аномально низької ціни тендерної пропозиції, проведення спрощених закупівель виключно уповноваженою особою, зміни у критеріях оцінки пропозицій, нові додаткові підстави відмови учаснику в участі у процедурі закупівлі та інші.

Тому Олена Бохонська наголосила, що надзвичайно актуальним є питання адаптації розпорядників бюджетних коштів області до нововведень у сфері публічних закупівель та забезпечення ефективного і раціонального використання бюджетних коштів.

Підсумовуючи обговорення, голова ОДА зауважив, що після 2016 року завдяки системі закупівель Prozorro дійсно досягнуто гарних позитивних результатів: це і збільшення конкуренції в середовищі осіб, які беруть участь в закупівлі, і покращення прозорості, і реальна економія коштів, що оцінюється за той проміжок часу приблизно в сумі 100 млр. грн.

З другого питання порядку денного колегії – про стан розвитку природно-заповідної справи Хмельницької області доповіла директор  Департаменту  природних  ресурсів та екології ОДА Тетяна Дзюблюк.

попередня статтяОперативна інформація про поширення коронавірусної інфекції COVID-19
наступна статтяОснова адмінтерустрою базового рівня: Уряд затвердив перспективні плани усіх областей