Кафедральний собор святих апостолів Петра й Павла, що у Кам’янці-Подільському, можна назвати найоригінальнішим не лише на Хмельниччині, а й в Україні.
Собор – чинний кафедральний католицький костел. Визначна пам’ятка історії культури та архітектури України, одна з головних туристичних атракцій міста.
Архітектурний ансамбль Костелу включає в себе: костел, дзвіницю, тріумфальну арку та мінарет. Містить риси архітектури ренесансу, бароко, неоготики.
Коли у 1672 році турки захопили Кам’янець-Подільський, значну частину сакральних споруд міста перетворили на мечеті. До деяких з них добудували мінарети. Однак, донині зразків сакральної османської архітектури в місті практично не збереглося. Єдиний виняток – Кафедральний костел святих Петра і Павла, увінчаний скульптурою Богородиці.
Першопочатково Богородиця була дерев’яною, а вже в період біскупа Миколая Дембовського 1756 року в Гданську, власне на замовлення біскупа, виготовили скульптурну композицію, яку нині можна бачити на мінареті. Позолотою вкрили її вже в період незалежності.
Висота скульптури – 4,5 метра. Вона виготовлена з металевого каркасу, який зверху обшитий листками зі сплаву міді та срібла. Враховуючи масивність композиції, тут шарнірне кріплення сконструйоване таким чином, що під час сильних вітрів скульптура має здатність відхилятися в сторони та повертатися у вертикальне положення.
А ще у костелі можна побачити дивовижної краси скульптурну композицію – мармуровий надгробок Лаури, який історики називають справжнім шедевром.
Історія Лаури починається з селища Чорний Острів, що неподалік Хмельницького. Вона була молодшою донькою графа Кароля Пшездецького. Пшездецькі мали кінний завод, захоплювалися верховою їздою. Під час прогулянки верхи дівчина впала з коня і пошкодила хребет. Її лікували різні лікарі, та вона померла. Тіло її поховали у родинному склепі.
По смерті Лаури, тітка дівчини маркіза де Ноель замовила цей пам’ятник у одного з найкращих на той час скульпторів – Віктора Бродського.
Над надгробком Лаури майстер працював у Ватикані увесь 1876 рік. Відтак створив з суцільної мармурової чотиритонної плити небачений шедевр. Робота настільки тонка, ювелірна, що мистецтвознавці порівнюють її з рідкісним витвором мистецтва.
Зрозуміло, що спочатку надгробок Лаури прикрашав її поховання в Чорноострівському костелі. Оскільки Пшездецькі були магнатами та власниками Чорного Острова і всіляко підтримували храм, тому мали й такий родинний привілей як поховання в криптах костелу. Але у 1936 році костел закрили. Поховання були пограбовані, а пам’ятний надгробок просто викинули на вулицю. У радянські роки скульптура вижила дивом, її місцеві мешканці переховували у скрині з зерном. Через два роки надгробок перевезли до Кам’янець-Подільського кафедрального костелу святих Апостолів Петра і Павла.
У рамках регіональної культурницької акції Сім чудес Кам´янця-Подільського, що тривала у 2007-2008 роках Кафедральний костел святих Апостолів Петра і Павла увійшов до числа 7 фіналістів-чудес краю.
Нині Кафедральний костел святих апостолів Петра і Павла у Кам’янці-Подільському є одним з найкращих збережених на теренах України великих духовних осередків.
У підготовці матеріалу
використана інформація з сайту «Є»
