Знайомство з Хмельниччиною: Миньковецька держава. Миньківці

Унікальним явищем в історії не лише Поділля, а й України, була Миньковецька держава, яка існувала наприкінці XVIII – першій третині XIX ст. на значній частині Ушицького повіту, в минулому Дунаєвецький та Новоушицький райони, наразі – Кам´янець-Подільський район. Відвідини цієї місцевості, що включає декілька сіл (Миньківці, Отроків, Притулівка) та мальовничий каньйон Ушиці, цілком «тягнуть» на окрему подорож.

На початку 1780-х років Миньківці та навколишні села купив Войцех Сцибор-Мархоцький. Пізніше Миньковецький ключ успадкував його племінник Ігнаций (1755-1827). Після того, як у 1793 році Поділля перейшло під владу Росії, Ігнаций оголосив свої володіння незалежною «державою». Тогочасне суспільство вважало Ігнация Мархоцького «ве­ликим диваком», проте саме він чи не першим у Східній Європі скасував кріпацтво (1801 р.) і створив своєрідний парламент, який приймав місцеві закони. У його невизнаній «державі» була власна влада: законодавча, виконавча, судова.

Завдяки старанням Мархоцького Миньківці перетворились на квітуче містечко з чотирма тисячами мешканців, з гарними будинками, лікарнею, садами, фабриками, друкарнею тощо. Не гірше виглядали й села. Мархоцький звелів збудувати чотири резиденції для різних пір року.

Маленьке село Отроків було другим за значимістю після Миньківців поселенням самопроголошеної Миньковецької держави. Саме тут знаходилася резиденція її правителя Ігнація Сцибор-Мархоцького – знаменитого дивака XVIII – XIX століть. Замок Мархоцького разом з баштами, господарськими приміщеннями та форумом частково зберігся до наших днів. Крім нього в Отрокові збереглася Тріумфальна арка, через яку здійснювався в’їзд до резиденції та природні романтичні гроти в долині річки Ушиці.

Граф захоплювався міфологією та язичництвом. Щороку 15 серпня всі мешканці «держави» відзначали святом жнив або обжинки, яке перетворилось на святкування на честь давньоримської богині землеробства Церери. Все це не подобалося духовенству та губернській владі, стало причиною переслідувань і навіть арештів Мархоцького. Проте завдяки підтримці друзів та участі імператора Олександра І, який у 1818 році проїздив через Миньківці та був вражений побаченим, старий граф міг продовжувати свої дивацтва.

На жаль, на згадку про Миньковецьку державу та її власника залишилось небагато.

Для розуміння історії Миньковецької держави радимо відвідати музей у колишній її «столиці» Миньківцях.