Перші згадки про поселення Зіньків, яке розкинулося на берегах річки Ушиця, датуються 1404 роком. У селі збереглися руїни замку, старовинний костел та панський маєток. Але, в першу чергу, Зіньків відомий завдяки дерев’яній козацькій церкві, збудованій у 1769 році. Це яскрава пам’ятка подільської дерев’яної сакральної архітектури. Знаходиться вона на пагорбі в урочищі Кривуля і є справжньою окрасою не лише Зінькова, а й всього Поділля.
Дорогою до Михайлівської дерев’яної церкви стоїть ще один храм, щоправда, кам’яний і сучасний. Це Вознесенська церква, збудована у наші дні на місці, де колись стояла сакральна споруда ХVІІІ століття.
Михайлівська дерев’яна церква у Зінькові – рублена з дуба вручну, зруб виконаний без єдиного цвяху, на чопах. Храм має три куполи, які вкриті ґонтом – покрівельним матеріалом у вигляді клинчастих дощечок, драниць фігурної форми, які мають поздовжнє з’єднання. Подвір’я храму чисте і доглянуте, із добротними кам’яними господарськими спорудами, будинком священика, лавочками у затінку дерев. На подвір’ї є кілька хрестів і надгробків.
Побутують легенди, що під час воєн і заворушень, що точилися навколо місцевої фортеці, загинуло чимало воїнів, серед них і багато козаків. Їхні побратими поховали їх тут, насипали зверху великий курган і на ньому збудували церкву. Тому Михайлівську церкву ще називають козацькою.
У радянські часи церква була закрита, її використовували як зерносклад. Для цього прорізали у стіні ще одні двері (їх можна побачити і зараз), через які засипали зерно. Це були складні часи для дерев’яного храму, в якому водилися миші, щури, пташки, ще й дах протікав. Деякі колоди погнили.
У другій половині 2000-х років храм досить вдало реставрували. Його повністю розібрали до фундаменту, пронумерувавши кожну деревину, а потім зібрали знову. А бляху, якою були вкриті бані, замінили на ґонт, таким чином вигляд церкви став цілком історичним.
Особливо гарними краєвидами Зінькова можна насолоджуватися із замкового пагорба. До речі, від Зіньківського замку залишилося небагато. Коли підійти до нього, то й не одразу зрозуміло, що це замок.
Однак, Зіньківський замок – один з найперших і найбільших замків, які згадані в письмових джерелах. Його було збудовано у XV столітті його власником Петром Одровонжом. Фортеця мала три вежі, височіла на пагорбі і була захищена глибокою долиною річки та ровами.
Оскільки містечко стояло на Чорному шляху, то страждало від нападів татар. І хоча їм вдавалося спалити місто, фортеця довгий час стояла неприступною. Завдяки цьому містечко розвивалося, а до кінця XVI століття стало одним з потужних подільських міст. Однак після визвольної війни Богдана Хмельницького воно було повністю спустошене.
Історія Зінькова та його фортеці, як і всього Поділля, досить буремна. Ним володіли турки, потім різні польські магнати, а згодом – російська імперія. У середині ХІХ століття останній власник замку Август Вюртемберзький продав його державній скарбниці. Деякий час стару фортецю використовували для господарських потреб та згодом розпродали її приміщення місцевим селянам на будівельний матеріал.
Зараз можна побачити лише один поверх найстарішої, південної, вежі Зіньківського замку та засипані землею каземати.
Під Зіньківським замком розташувався Троїцький костел. Зараз він відновлений, хоч і аскетичний, та перебуває у гарному стані. У радянські часи він стояв напівзруйнований. Найкраще милуватися костелом із замкової гори.
Перший, дерев‘яний, костел у Зінькові збудували ще у ХV столітті, коли і замок. Згодом його замінили на кам‘яний, який кілька разів знищували. Сучасний костел Святої Трійці постав у 1708 році. У радянські часи храм був добряче понівечений, від нього залишилися тільки стіни. Однак віруючі все одно приходили сюди і молилися. У 1990-х храм повернули католикам, його повністю відновили, тепер костел є діючим.
Неподалік від замку можна побачити ще одну історичну будівлю Зінькова. Це садибний маєток ХІХ століття, а нині школа. Кому він належав, точно невідомо. Адже збудували його вже після того, як Вюртемберзький продав землі держскарбниці.
До одноповерхового будинку Г-подібної форми веде алея височенних сосен, а центральний вхід прикрашає невеликий портик з колонами.
Село Зіньків є однією з мальовничих перлин Хмельниччини, куди варто завітати і помилуватися прекрасними краєвидами та відчути дух минувшини біля історичних пам’яток.
