Знайомство з Хмельниччиною: Субіч. Неймовірне місце над Дністром

Маленьке село Субіч, розташоване недалеко від Кам’янця-Подільського, вражає поєднанням краси Дністра та скель. Тут одні із найбільш казкових краєвидів, які можна побачити в Україні. Там збережені три невеликі печери. Краєвиди Субіча створюють чудові фотолокації.

Село входить у Наддністрянський заказник Національного природного парку “Подільські Товтри”.

Субіч відомий передовсім своїм скельним монастирем XVIII ст., що розташований в урочищі гори Кемпа на висоті 40 м над Дністром. Скельний монастир знаходиться недалеко в урочищі гори Монастирище. Ця культова споруда разом з Китайгородом та Бакотським монастирем є дуже популярним туристичним об’єктом.

Монастир у селі Субіч був заснований, за різними даними, у 16–18 столітті. Деякі вчені стверджують, що це могло бути і 10 століття. У ті часи у скельних келіях жили монахи, вони тут молилися та працювали.

Дорогу до храму розчистили, а пізніше неподалік від давньої споруди поставили капличку. Дорога до Субічського скельного монастиря починається як раз від цієї каплички. Неподалік – над Дністром стоїть білий хрест, а під ним – святе джерело. Воду з нього пили монахи, що жили тут дуже давно. Мандрівнику варто напитися з цього джерела, бо попереду – непростий шлях. Дорога до храму, як і має бути, нелегка. Йти треба приблизно 800 метрів вузькою стежкою під скелями. Треба бути обережним, адже внизу – обрив. І нарешті – святі печери. Одна з них чимось нагадує маленьку комору, напевно в них монахи зберігали своє нехитре майно. Але найцікавіша – це печера-храм. Увійти туди можна лише зігнувшись – прохід дуже вузький. Люди приходять сюди молитися. В нішах – ікони в рушниках. Є де поставити свічки.

На стінах печери намальовані невеличкі хрести, малювали їх ті самі монахи, що жили тут довгі роки. Біля входу до печери також висічений великий хрест. Третя печера – дуже маленька. У ній – лише одна ікона.

Справжньою нагородою мандрівнику стане неймовірний вид, який відкривається на Дністер з невеличкої гори Монастирище: жовто-біло-зелені скелі, дерева, і, власне, сам красень Дністер. Побачивши цю красу, ви не пожалкуєте, що подолали такий шлях!

попередня статтяСьогодні – День працівників екстреної медичної допомоги
наступна статтяВони обрали гідний шлях любові та захисту України