Члени колегії ОДА проаналізували стан проходження в області опалювального сезону 2020/2021 року

718

28 квітня голова обласної ради Віолета Лабазюк взяла участь у засіданні колегії облдержадміністрації, яке провів очільник ОДА Сергій Гамалій. Пройшло засідання у форматі відеоконференції.

У роботі колегії також взяли участь заступники голови облдержадміністрації, керівники структурних підрозділів ОДА, міські голови, голови територіальних громад області та представники територіальних підрозділів ЦОВВ.

Члени колегії заслухали інформацію директора Департаменту розвитку гро­мад, будів­ництва та житлово-ко­му­нального гос­по­дарст­ва облдерж­адмі­ністрації Віру Бригадир про підсумки проходження опалю­вального сезону 2020/2021 року та  організацію підготовки об’єктів жит­лово-комунального господарства та соціальної сфери до роботи у зимовий період  2021/2022 року.

Як зазначила Віра Бригадир, опалювальний сезон 2020/2021 року в області пройшов стабільно, без зривів та надзвичайних ситуацій.

До зими було підготовлено 682 котельні, 106 центральних теплових пунктів, понад 488 км теплових мереж. На підготовку об’єктів комунальної теплоенергетики до опалю­вального сезону 2020/2021 року використано 61,6 млн грн власних коштів підприємств та місцевих бюджетів.

На підготовку об’єктів водопровідно-каналізаційного господарства капі­таловкладення становили 37,9 млн гривень. За ці кошти відремонтовано або замінено 47,4 км водопровідних та 7,7 км каналізаційних мереж, підготовлено 112 водопровідних та 116 каналізаційних насосних станцій, 22 водопровідних та 30 каналізаційних очисних споруд тощо.

До опалювального сезону підготовлено 4581 житловий будинок, 622 за­клади освіти, 601 дитячий садочок та 757 закладів охорони здоров’я. На підго­товку житлового господарства, зокрема ремонти покрівель, опалювальних систем, електрощитових, систем гарячого і холодного водопостачання, опалювальних печей використано 18,1 млн гривень.

У дорожньо-мостовому господарстві проведено ремонт дорожнього покриття на вулицях та дорогах комунальної власності на загальній площі 725 тис. кв. м, підготовлено 268 одиниць спеціалізованої прибиральної техніки, заготовлено 34,2 тис. тонн посипочного матеріалу та 53 тонни резервного палива.

Завдяки вжитим заходам тепло споживачам області безперебійно нада­вали 682 комунальних та відомчих котелень.

Окрім того, стабільне проходження опалювального сезону забезпечували 109 аварійних бригад з особовим складом 711 працівників. Бригади працювали у постійному  режимі та мали у розпорядженні 288 одиниць спеціалізованої техніки, були оснащені необхідними інструментами, електро- та газозварю­вальними апаратами, насосами для відкачування води, засобами захисту тощо. На підприємствах комунальної теплоенергетики та водопровідно-каналіза­ційного господарства було сформовано аварійний запас труб, запірної арматури та паливно-мастильних матеріалів. А на період ускладнення ситуації додатково створювалися 118 аварійних бригад з особовим складом 669 працівників та 260 одиниць спеціалізованої техніки.

У 2020 році рівень розрахунку підприємствами комунальної теплоенер­гетики за природний газ становив 79,6%, за січень-лютий 2021 року – 52,8 від­сотка. На 01 березня 2021 року заборгованість за природний газ, з урахуванням боргів минулих періодів, становить 1139,3 млн гривень.

Кращий рівень розрахунків забезпечували КП “Південно-Західні тепло­мережі” (71,6%) та МКП “Хмельницьктеплокомуненерго” (58,6%). Найгірше розраховувалося Шепетівське ПТМ (33,5%). Борг Шепетівського ПТМ стано­вить 116,4 млн грн. або 10% від боргу усіх теплопостачальних підприємств області.

Рівень розрахунку підприємств водопровідно-каналізаційного господарства за електроенергію за січень-лютий 2021 року становив 92,7 відсотка. Борг за електроенергію на 01 березня 2021 року – 2,9 млн гривень.

При цьому обсяг невідшкодованої підприємствам теплового та водо­провідно-каналізаційного господарств області різниці в тарифах становить 1165,9 млн гривень.

Основною проблемою галузі є те, що переважна більшість її підприємств збиткові. І причиною такого стану є встановлення збиткових тарифів на послуги та постійне недофінансування різниці в тарифах.

Лише впровадження енергозберігаючих заходів, модернізація та рекон­струкція теплового господарства, утеплення будинків та встановлення засобів обліку споживання теплової енергії та води сприятимуть зменшенню споживання послуг тепло- та водопостачання і, як наслідок, зменшенню нарахування плати за ці послуги.

В області 2090 житлових та 1190 нежитлових будинків приєднано до зовнішніх інженерних мереж централізованого теплопостачання. На 01 квітня 2021 року лічильниками обліку теплової енергії оснащено 1967 (94,1%) багато­квартирних житлових та 1006 (84,5%) нежитлових будинків. У містах Хмель­ницький, Нетішин та Волочиськ засобами обліку теплової енергії оснащено усі житлові будинки, які мають технічну можливість та доцільність такого осна­щення.

До інженерних мереж централізованого водопостачання приєднано 4896 житлових та 5598 нежитлових будинків. Засобами обліку води оснащено 1049 (21,4%) житлових та 5464 (97,6%) нежитлових будинки.

Віра Бригадир зауважила, що водночас розпочато підготовку до нового опалювального сезону 2021/2022 року.

Першочерговими заходами у тепловому господарстві є ремонти котелень та котлів, підготовка теплових мереж, створення запасів палива тощо.

У водопровідно-каналізаційному господарстві – підготовка водопровід­них та каналізаційних мереж, водопровідних та каналізаційних насосних станцій, очисних споруд, свердловин та водозаборів.

Особливу увагу, за словами доповідача, необхідно звернути на підготовку до зими закладів соціальної сфери та житлового фонду, проведення ремонтів та утеплення фасадів, покрівель, встановлення енергозберігаючих вікон, дверей, ремонту інженерних систем опалення, гарячого та холодного водопостачання, оснащення інженер­них вводів багатоповерхових будинків та об’єктів соціальної сфери засобами обліку та регулювання споживання теплової енергії тощо.

Наразі підприємствами житлово-комунального господарства області на підставі аналізу стану проходження опалювального сезону 2020/2021 року, відповідних обстежень тощо розроблено плани заходів з підготовки до нового опалювального сезону.

Помітно вплинуло на роботу підприємств житлово-комунального госпо­дарства області запровадження карантинних заходів. У зв’язку із зниженням платежів за житлово-комунальні послуги, ситуація з фінансовим станом кому­нальних підприємств погіршується.

Тому украй необхідна фінансова підтримка комунальних підприємств органами місце­вого самоврядування, що дозволить їм повноцінно працювати і надавати комунальні послуги з тепло-, водопостачання та водовід­ведення, благоустрою, поводження з відходами, утримання будинків та прибу­динкових територій мешканцям області та належним чином підготуватися до нового опалювального сезону 2021/2022 року.

Про стан поводження з відходами в області членів колегії поінформував начальник управління розвитку природно-заповідної справи, еконо­міки природокористування, природо­охоронних програм та зв’язків з громадськістю Департаменту при­­­родних ресурсів та екології об­ласної державної адміністрації Руслан Якубаш.

Як розповів Руслан Якубаш, за даними статистичної звітності на підприємствах Хмельницької області у 2019 році (оприлюднення статистичних даних за 2020 рік відбудеться у вересні 2021 року) утворилося 0,9 млн т відходів І-ІV класів небезпеки.

На 01 січня 2020 року в області накопичено 324,1185 т відходів І класу небезпеки, з них – 253,5185 т становили непридатні та заборонені до подаль­шого застосування хімічні засоби захисту рослин (далі – ХЗЗР), 83,2 т – ІІ, 1724,7 т – ІІІ та 8885372,2 т – ІV класів небезпеки, з яких 8748923,4 т станов­лять тверді побутові відходи.

В області переробляється і повторно використовується 23,1 т полімерних відходів; передано на переробку в якості вторинної сировини 266,9 т відпрацьо­ваних шин; 357,4 т відпрацьованих мастил використано в різних технологічних процесах; на утилізацію передано 7 т гальванічних шламів та 53,9 т відпрацьо­ваних акумуляторів.

Найбільшим утворювачем шламів гальванічних у 2019 році було дер­жавне підприємство “Новатор”, яким утворено 8 т відходів.

Ситуація, що склалася у сфері екологічної, антропогенної та техногенної безпеки в області, створює загрозу для безпечного існування сучасного і майбутніх поколінь.

З метою впровадження системного підходу до поводження з відходами на регіональному рівні рішенням сесії обласної ради від 27.03.2018 року   № 39-18/2018 затверджено Програму повод­ження з відходами у Хмельницькій області на 2018-2022 роки (далі – Програма).

Проблема відходів є актуальною й досить гострою для сільської місце­вості. У більшості сільських населених пунктах відсутні програми поводження з відходами (минулоріч в області діяло 75 місцевих таких програм, термін дії у 50 закінчився 31.12.2020), схеми санітарної очистки населених пунктів та правила благоустрою, що призводить до утворення стихійних сміттєзвалищ та погіршує екологічний і санітарний стан прилеглих територій.

На 01 січня 2021 року є 413 розроблених та затверджених схем санітар­ного очищення населених пунктів (при цьому наявні схеми не враховують такого елемента як роздільний збір ресурсоцінних компонентів) та 338 розроб­лених та затверджених правил благоустрою населених пунктів.

Протягом 2020 року в області виявлено і ліквідовано 1756 несанкціоно­ваних сміттєзвалищ загальною площею 19,013 га, з яких зібрано та вивезено 38,03 тис. м3 сміття. Така ситуація повторюється щороку внаслідок неповного охоплення населення службами збирання твердих побутових відходів та низьких штрафів за порушення екологічного законодавства.

Частка населення, охопленого послугою з вивезення побутових відходів, становила 76,5 відсотка.

На території області нараховується 746 полігонів та сміттєзвалищ, у тому числі 21 міський (районний) полігон твердих побутових відходів, 14 селищ­них та 711 сільських сміттєзвалищ.

Із 21 полігону міст обласного значення та райцентрів усього 5 мають проєктно-кошторисну документацію (Городок, Деражня, Нетішин, Славута та смт Теофіполь) та на 21 полігон оформлено паспорти місць видалення відходів.

Досі залишається проблемним питанням незадовільний еколо­гічний стан та незавершена паспортизація місць видалення твердих побутових відходів на території селищних та сільських рад.

Існує проблема з перевантаженістю полігонів. Потре­бують розширення або закриття полігони у містах Хмельницький, Кам’янець-Подільський, Нетішин, Славута, Старокостянтинів, Шепетівка.

У поводженні з побутовими відходами у Хмельницькій області переважає їх захоронення (близько 99,9% побутових відходів), частка компостування та рециклінгу залишається незначною.

Збирання побутових відходів здійснюється за допомогою контейнерної системи. Продовжується запровадження роздільного збирання побу­тових від­ходів. Роздільний збір запроваджено у 27 населених пунктах області.

Для цих цілей встановлено євроконтейнери та контейнери з металевими решітками. Роздільно збирають ПЕТ-пляшки, скло, папір, жерстяні банки та плівку. Встановлено більше 960 контейнерів для роздільного збирання.

У 2020 році придбано 471 контейнер для збору відходів, у тому числі 117 контей­нерів для роздільного збору, на загальну суму 1735,418 тис. грн та створено 32 контейнерних майданчики на суму 1253,4 тис. грн за кошти місцевих бюд­жетів та власні кошти підприємств. На 01.02.2021 встановлено 10 підземних контейнерних майданчиків.

У вересні минулого року відкрито Центр управління відходами на території полігону твердих побутових відходів м. Хмельницький, де приймають будівельні відходи, “зелені відходи”, меблі, побутову техніку, ПЕТ, скло, папір, поліетилен, упаковку Tetra pak, небезпечні відходи, змішані відходи, метал, одяг.

Усього в області діє 33 суб’єкти з приймання вторинної сировини (маку­латура, склобій, металобрухт, пластик, жерстяні банки, плівка).

Як зазначив доповідач, на сьогодні існують проблеми подальшого запровадження роздільного збирання корисних компонентів відходів, що пов’язано, насамперед, з відсут­ністю реального стимулюючого ринку збуту таких компонентів, зацікавленості у цій проблемі. Крім цього, вторинне використання, переробка та знешкод­ження твердих побутових відходів потребують вкладення значних коштів.

Для часткового вирішення проблеми щодо зменшення обсягів утворення відходів у м. Хмельницький з 2016 року уведено в дію сміттєсортувальну лінію СЛ-120, яка з часом дасть змогу розвантажити діючий полігон твердих побу­тових відходів на 20-30%, та здано в експлуатацію когенераційну установку з дегазації полігону. Із серпня 2018 року на полігоні твердих побутових відходів м. Кам’янець-Подільський за кошти приватного інвестора побудовано техноло­гічну лінію з дегазації полігону для вироблення електроенергії, що значно підвищило безпеку його експлуатації. Сміттєсортувальна лінія функціонує також у м. Дунаївці (потужність – 5425 т/рік змішаних відходів). У процесі будівництва знаходяться сортувальна лінія у містах Волочиськ (проєктна потужність – 50000 т/рік) та місті Хмельницький (сміттєсортувальна станція проєктною потужністю 40 т/год у складі комплексу з переробки твердих побу­тових відходів). Будівельні роботи ще не розпочато. У місті Старокостянтинів планується розробити проєктну документацію на будівництво комплексу для переробки твердих відходів з елементами збору газу з полігону та рекультивації існуючого полігону твердих побутових відходів.

На території області існують підприємства, що переробляють вторинну сировину: ТОВ “Понінківська картонно-паперова фабрика – Україна” (смт По­нінка), ПП “Шклярук” (Солобковецька територіальна громада) – папір; ТОВ “Полімет”, ТОВ “Преттль-Кабель”, ПП “Пакт” (м. Кам’янець-Поділь­ський), ТОВ “Сіб-Пласт” (Ярмолинецький район, село Антонівці) – полімери.

Також на території області функціонує ТОВ “Теофіпольська енергетична компанія” з комплексного вироб­ництва електричної та теплової енергії з біогазу (загальна потужність комплексу стано­вить 15,6 МВт). Сировиною для вироб­лення електроенергії з біогазу є відходи тваринницьких підприємств (свино­ферм), жом буряковий та мелясна барда з цукрового заводу, силос.

Однією з найгостріших екологічних проблем на Хмельниччині є ситуація у сфері поводження з небезпечними (токсичними) відходами.

В області відсутня система управління небезпечними відходами у складі побутових. Управління небезпечними відходами здійснюється суб’єктами їх утворення, або відходи передаються суб’єктам господарської діяльності, що мають відповідні ліцензії.

У 2019 році у містах Дунаївці, Кам’янець-Подільський, Старокостян­тинів, Хмельницький упроваджено роздільне збирання небезпечних відходів у складі побутових.

Збирання небезпечних відходів домогосподарств здійснюється лише у місті Хмельницький Екобусом.

Перероблення сировини ресурсоцінних компо­нентів побутових відходів з 2011 по 2019 рік зросло з 0,36% до 0,76 відсотка.

Загрозу безпеці держави, суспільству та довкіллю створює наявність значних обсягів непридатних до застосування і заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин (далі – ХЗЗР), які накопичилися протягом попередніх років на території області у кількості 253,5185 тонни, та підлягають знешкодженню і зберігаються в 11 міс­цях.

Крім того, під час комплексної інвентаризації місць накопичення ХЗЗР та їх обсягів у 2019 році, додатково виявлено 93,75 тонни невідомих хімічних речовин, що мають ознаки ХЗЗР, які потребують визначення складу і власти­востей комісіями з питань поводження з безхазяйними відходами органів місцевого самоврядування, та знешкодження.

Місця зберігання непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин перебувають у неналежному стані (тара, в якій збері­гаються непридатні ХЗЗР, з часом втрачає свою цілісність, порушується її герметичність, що загрожує забрудненню довкілля).

Гострим залишається питання визначення підрядника на здійснення знешкодження ХЗЗР та залучення компаній з перевіреними техно­логіями.

Зокрема, відповідно до Програми охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області на 2016-2020 роки протягом періоду її дії виділялися кошти з обласного фонду охорони навколишнього природного сере­довища та проведено тендерні процедури на закупівлю послуг з робіт із забез­печення екологічно безпечного збирання, перевезення, зберігання і знешкод­ження ХЗЗР та тари від них, у тому числі з підготовки та вивезення їх з місць централізованого зберігання.

Проте, у зв’язку з відсутністю ліцензій на провадження господарської діяльності у сфері знешкодження непридатних до застосування хімічних засобів захисту рослин на території України, роботи протягом тривалого часу залишаються не виконаними, що спричиняє негативний вплив і подальше забруднення довкілля.

Наразі до Програми включено заходи з проведення таких робіт.

Актуальною для області проблемою є знешкодження медичних відходів.

Зокрема, низький рівень поводження з медичними відходами, що здій­снюється у закла­дах охорони здоров’я; відсутність холодильного обладнання для зберігання відходів при низьких температурах; обмежені можливості для придбання високоякісного обладнання для оброблення медичних відходів. А також обме­женість бюджетного фінансування закладів охорони здоров’я, що не дозволяє у повній мірі забезпечити дотримання вимог наказу Міністерства охорони здоров’я України від 08.06.2015 № 325 стосовно відповідних норма­тивів з цих питань.

Проблемою є також безпечна утилізація колючих і ріжучих предметів (голок від шприців, систем, лабораторних скарифікаторів тощо) та викори­станого матеріалу (ватних тампонів, серветок тощо).

За даними Головного управління статистики в області у 2019 році утвори­лося 11,4 тонн медичних та біологічних відходів.

Відповідальність за утилі­зацію і видалення медичних відходів несуть медичні заклади.

На території Хмельницького району (с. Осташки) діє установка зі спалю­вання відходів від надання послуг з охорони здоров’я людей, власником якої є комунальне некомерційне підприємство “Хмельницький обласний проти­туберкульозний диспансер” Хмельницької обласної ради. Виробнича потуж­ність інсинератора “Мюллер СР-30 М” – 30 кг за годину, режим роботи 8-12 год/день. За 2019 рік було утилізовано 7,31 т медичних відходів від 22 медичних закладів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2018 № 820 затверд­жено Національну стратегію управління відходами в Україні до 2030 року (далі – Стратегія). Відповідно до положень Стратегії, заходів Національного плану управління відходами до 2030 року, схваленого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 117-р (далі – Національний план), у 2020 році підготовлено проєкт Регіонального плану управління відходами у Хмель­ницькій області до 2030 року та звіт про стратегічну екологічну оцінку Регіо­нального плану. Регіональним планом передбачається створення нових об’єктів інфраструктури поводження з відходами (полігони твердих побутових відходів, заводи з оброблення твердих побутових відходів та, за потреби, інші об’єкти оброблення відходів для окремих видів відходів); покращення системи зби­рання, сорту­вання, вивезення, повторного використання та перероблення відхо­дів; інші необхідні заходи щодо удосконалення системи поводження з відхо­дами, підвищення обізнаності щодо ефективного поводження з відходами серед населення області.

На виконання заходів Національного плану та Програми в навчальні програми включено тематичні позакласні заходи щодо управління відходами. Позаурочна і позакласна екологічна робота з учнями проводиться і усіх школах області. Проведено тематичні заходи “Сортуємо сміття – дбаємо про майбутнє!”, організовано конкурси на кращу листівку та малюнок “Зберігай довкілля – сортуй відходи!”. У закладах загальної середньої освіти проходять екологічні акції: “Пластик – не сміття, а допомога”, “Друге життя паперу”, “Екосумка”, “Чисте довкілля”, “Здай лампу – збережи природу”, “Батарейкам – утилізація!”, “Відходи – у доходи!” тощо.

Хмельницький інститут післядипломної педагогічної освіти постійно  організовує навчання педагогів з метою вдосконалення їх екологічної компе­тент­ності через різні форми методичної роботи (методичні об’єднання педа­гогів, школи передового педагогічного досвіду, майстер класи тощо).

У закладах дошкільної освіти систематично проводяться методичні години для педагогів з презентаціями досвіду “Повторне використання матеріалів”.

На територіях закладів дошкільної освіти міст Хмельницький та Славута створено компостери для отримання органічного добрива з опалого листя, залишків рослин та гілочок.

Проведення акції  із залученням батьківської громади на тему: “Прибери територію загального користування”, “День без іграшки” – використання відхідних та вживаних матеріалів для ігор з дітьми та інше.

Практикуються випуски дитячих газет “Енерготеремок”, “Бережімо довкілля”, присвячені сортуванню та підготовці до утилізації відходів.

У м. Хмельницький у рамках проєкту “Розумне довкілля Хмельницький” передбачено створення навчального центру поводження з відходами для меш­канців міста та області. Центр працюватиме у форматі турів для учнів, сту­дентів, де в інтерактивній формі вони зможуть познайомитися із впливом сміття на довкілля, особливостями поводження з відходами та специфікою роботи сміттє­переробного заводу, який буде збудовано у місті.

У зв’язку з карантинними обмеженнями традиційні екологічні акції та фестивалі носили інформаційний характер.

У багатьох навчальних закладах освіти розміщено контейнери для сорту­вання відходів, створено інформаційні куточки щодо правильного їх сорту­вання.

За результатами засідання колегії прийнято відповідні рішення.