Антоніни – селище міського типу у Хмельницькому районі, розташоване на р. Ікопоть. Культурним та й економічним центром селища був і залишається маєток Сангушків-Потоцьких, адже саме вони розбудовували місто, тримали тут цегельний та цукровий заводи.
Палацовий комплекс в Антонінах належав родині магнатів Сангушків і Потоцьких в XVIII – XIX ст.
Поселення вперше згадується в 1593 році під назвою Голодиківці (пізніша назва – Голодьки (Холодьки, Холодки, Холодиківці), як власність князя Юрія Острозького, який з кінця XV століття прибрав собі ім’я князя Заславського, отож далі поселення належало Заславським. Від 1673 р. до 1720 р. Антоніни перебували у власності Любомирських, від 1720 р. до 1851 р. – князів Санґушків, з 1851 по 1917 рік – графів Потоцьких. Палац-резиденцію тут став будувати регент коронної польської канцелярії Ігнацій Мальчевский, що отримав маєток від своєї сестри Барбари Сангушко. На честь дружини Мальчевського Антоніни і названо поселення.
Ботанічний сад в Антонінах заклав Юзеф Потоцький. Остання барокова реконструкція припала на початок ХХ ст. (архітектор Ф. Фелнер).
Через буремні події 1918 року Потоцькі залишили родове гніздо, виїхавши до Франції. Палац був спалений більшовиками, а на його місці зараз стадіон. Нині в містечку збереглися залишкирезиденції Сангушків-Потоцькихнехай і без палацу, але з неповторними в’їзними брамами, фахверковим гаражем, возовнею та манежем. Головною окрасою залишків резиденції є дві брами, що слугували в’їздом та територію комплексу зі сходу та заходу. З 1960 року залишки маєтку мають статус пам’ятки садово-паркового мистецтва.
Окремої уваги заслуговує Антоні́нський парк – пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. Площа парку 13,5 га. Побудову парку було здійснено в ландшафтному стилі. Нині територією парку проходить сім основних алей: ялини європейської, туї західної, липи серцелистої, горобини звичайної, клена гостролистого, берези пухнастої та верби білої форми плакучої. Вони обсаджені пухироплідником каменолистим, сніжноягідником білим, вишнею магалебською. У парку росте 48 видів, форм, гібридів дерев і кущів. Особливу увагу привертають модрина польська, сосна чорна, ялина колюча, бархат амурський, бук лісовий форми пурпурнолистої, вільха чорна, горіхи айлантолистий та маньчжурський.
