В Україні є чимало куточків, які потішать мандрівників красивою природою.
Бурхливі водоспади, звивисті річки, романтичні гори, блакитні озера, могутні прадавні ліси і широкі просторі луки… В Україні є чимало неймовірно гарних місць, де розумієш, що природа – дивовижна, що вона – найкращий художник чи скульптор.
Привороття Друге, що на Кам’янеччині – село, у яке хочеться повертатися знову і знову. Тут немає цікавих архітектурних пам’яток, зате є різноманітна природа: чудові кримсько-карпатські краєвиди, густі ліси, рідкісні рослини, чисті водойми, а ще спокій, дуже хороша енергетика і нескінченні легенди.
Одним цікавим місцем у Приворотті, яке має значно сучасніше походження, – це штольні. Аби побачити їх зовні (на жаль, входи у печери закриті великими металевими дверима), потрібно видертися на іншу товтру – Вербецьку гору (неподалік є село Вербка, можливо, на честь неї називається пагорб).
Підйом тут крутіший, ніж на Кармалюкову гору, однак він того вартий. На відміну від порослої лісом товтри із заказником, Вербецька гора має низьку рослинність, а тому з неї відкривається гарна панорама села. У дзеркальній поверхні ставків відбиваються навколишні лісисті пагорби.
Штольні – рукотворні печери, де наприкінці 1950-х років почали видобувати вапняк. Спочатку за допомогою вибухівки з гори вибрали частину порід, а потім каменерізні машини розпилювали вапняк на блоки. Таким чином утворилося плато з невеликим кар’єром. Потім почали видобувати породу із самої гори, таким чином утворилася шахта, яка складається з трьох ярусів штолень.
У 90-х любителі гострих відчуттів лазили глибокими темними коридорами, які налічували кілька десятків кілометрів у довжину. Однак тепер гігантські входи, через які могли заїхати вантажівки, під замками. 
У підготовці матеріалу використано інформацію
з сайту «Є» та https://kh.ridna.ua/
