На Хмельниччині відбулися парламентські слухання щодо нової редакції Цивільного кодексу України. Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук представив проєкт нової редакції Цивільного кодексу України, який має відповісти на реалії сучасного життя та врахувати зміни, що відбулися в державі за останні десятиліття.
У обговоренні взяли участь голова обласної ради Віолета Лабазюк, заступники голови обласної ради Володимир Гончарук та Валентин Соколюк, начальник обласної військової адміністрації, народні депутати України, правники, науковці, викладачі, студенти, представники юридичної спільноти, громадськості та місцевого самоврядування.
Чинний Цивільний кодекс України розроблявся ще у 1990-х роках, а у 2003 році був ухвалений як базовий документ для регулювання цивільних правовідносин. За понад два десятиліття держава, суспільство та економіка суттєво змінилися. Цифровізація створила нові види майнових і немайнових відносин, бізнес працює в іншому середовищі, активно розвиваються електронні правочини та цифрові активи. Україна наблизила своє законодавство до європейських стандартів, а внаслідок повномасштабної війни актуальними стали питання щодо захисту права власності, відшкодування збитків та забезпечення прав громадян, що, у свою чергу, зумовлює необхідність оновлення цивільного законодавства відповідно до сучасних реалій і потреб держави та суспільства.
28 квітня 2026 року Верховна Рада України ухвалила законопроєкт у першому читанні. Наразі документ доопрацьовується з урахуванням пропозицій та зауважень до другого читання. Ключовими положеннями нової редакції стали захист прав людини, приватної власності та законних інтересів, сучасні правила для бізнесу, зокрема оновлення підходів до договорів, відповідальності та взаємодії між підприємцями, правове регулювання цифрової сфери – цифрових речей, віртуальних активів, доменних імен та облікових записів, а також наближення українського законодавства до європейських правових стандартів.
Запропоновано передбачити відтермінування набуття чинності новим Кодексом на один рік після припинення або скасування воєнного стану. Такий перехідний період дасть можливість судам, правникам, представникам бізнесу та громадянам належно підготуватися до нових правил, адаптувати практику їх застосування та забезпечити поступовий перехід до оновленого законодавства.
