У Хмельницькому попрощалися з 57-річним Миколою Неживим

11 квітня на головній площі обласного центру, майдані Незалежності, сотні хмельничан на колінах провели в останню путь 57-річного військовослужбовця Миколу Неживого (позивний «Механ»). 8 квітня о 6 годині ранку під час потужного ворожого обстрілу у зоні проведення ООС біля Авдіївки він отримав смертельне осколкове поранення у шию.

Серед присутніх на скорботному заході – його рідні та близькі,  бойові побратими, ветерани АТО, батьки загиблих захисників Батьківщини, представники обласної та міської влади, військового комісаріату, громадських організацій та засобів масової інформації.

Під вигуки «Героям слава!»  Миколу Миколайовича провели в останню путь. Дорогу, якою несли труну, встелили квітами.

Поховали загиблого військовослужбовця на Алеї Слави, що на кладовищі у мікрорайоні Ракове.

Довідково

Микола Миколайович народився 16 вересня 1961 року в с.Перчуново, Новоукраїнського району, Кіровоградської області. Там закінчив школу і вступив до Миколаївського училища. Служив у лавах Збройних Сил України. За розподілом потрапив до Хмельницького, де й залишився після завершення військової служби. Після цього працював на приватних підприємствах.

У 2014 році після Революції Гідності, коли почали формуватися добровольчі батальйони, у квітні Микола Миколайович продав власне авто, щоб придбати військове спорядження та вступив до лав батальйону «Айдар».

28 квітня 2015 року підписав контракт з 93-ю бригадою до кінця особливого періоду. Після виведення 93-ї бригади із зони бойових дій на пункт постійної дислокації «Механ» перевівся у 54-у бригаду та знову вирушив на Схід. Брав участь у боях за Світлодарську дугу. Коли 54-у бригаду вивели із зони АТО на ППД перевівся у 46-й розвідувальний батальйон, служив там до 6 січня 2018 року. Повернувся до Хмельницького для проходження лікування та реабілітації. Після цього 2 лютого 2019 року знову підписав контракт із 93-ю бригадою та вирушив до зони проведення бойових дій.

Вічна і світла пам’ять про героя назавжди залишиться в наших серцях!

попередня стаття11 квітня – Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів
наступна статтяХмельниччина – у п?ятірці лідерів процесу децентралізації. Моніторинг Мінрегіону