Знайомство з Хмельниччиною: Іванковецькі штольні – таємничий лабіринт над Збручем

Надзвичайно цікава історико-промислова пам’ятка Хмельниччини знаходиться біля села Іванківці Сатанівської територіальної громади. Десь за 4 км від села, серед лісу ховаються закинуті вапнякові штольні.

Закинуті штольні – одні з найцікавіших і водночас маловідомих рукотворних підземель України.

Закинуті штольні розташовані в межах Іванковецького ландшафтного заказника на загальній території національного природного парку «Подільські Товтри». Оскільки це заповідник, то поводитися тут потрібно відповідно до статусу національного парку.

Дістатися до штолень можна лише пішки. На авто – практично неможливо технічно, а головне – заборонено.  Сумарна довжина «іванковецьких» тунелів сягає близько 21-го кілометра.

Вхід до головної штольні розташований в основі «нижньої сходинки» старого відкритого кар’єру. Він чималий. Колись тут спокійно проїжджали вантажівки.

Штольні є місцем підвищеної небезпеки,  Тут можна потрапити під обвал чи заблукати. Тому відвідувати можна лише незначні ділянки біля входів. Врешті, у цьому випадку ніхто нічого не втратить – всі тунелі однаковісінькі.

Центральна штольня має довжину 300-350 метрів. Від неї в усі боки тягнуться бічні виробки. Якщо дійти до краю та повернути праворуч, то незабаром буде ще один тунель північного напрямку, що веде далі, углиб гори. Цей прохід цікавий тим, що тут збереглися колоди, якими колись кріпилася виробка.

Тунелі зі стовпами – найнебезпечніша ділянка в усій системі іванківецьких штолень. Про це говорять тріщини у склепінні. Потикатися сюди, якщо вам дорогі життя та здоров’я, не варто в жодному разі!

У штольнях можна побачити «мешканців» катакомб – мініатюрних, розміром з невеличку сливу, кажанчиків виду малий підковоніс (Rhinolophus hipposideros Bechstein). Нагадаємо – всі кажани у нас червонокнижні, їх турбувати не варто.

Якщо стояти до головного входу катакомб обличчям, то одразу ж ліворуч добре проглядається закинута дорога, що веде кудись у напрямку долини Збруча. Пройшовши нею десь 150 м можна побачити майданчик, оточений з одного боку невеличким урвищем, а з іншого – скелею.

Від урвища відкривається чудовий краєвид на долину Збруча та розташовану на протилежному березі гору Соколиха з Соколиними скелями.

У підготовці матеріалу використано

інформацію сайту «Національний

природний парк «Подільські Товтри» ,

блогу “Віртуальні витрішки”,

сайтів Україна Інкогніта , «Є» 

попередня статтяПривітання голови обласної ради Віолети Лабазюк з Великоднем
наступна статтяКадрова спроможність громад: КНУ ім.Т.Шевченка готує фахівців і для органів місцевого самоврядування