27 жовтня, у День української писемності та мови, працівники виконавчого апарату обласної ради долучилися до написання Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності.
Для когось це вже щорічна традиція, для інших – спосіб перевірити свої знання, а для декого – привід сісти поруч із рідними чи колегами й об’єднавшись написати кілька рядків рідною мовою.
У Тиждень медіаграмотності, який триває з 26 до 31 жовтня, ця подія має ще один важливий контекст. Медіаграмотність – це не лише вміння розпізнати фейк чи перевірити джерело. Це також уважність до самобутності української мови, якою ми спілкуємося, до значень, які стоять за словами, і до того, як ми самі формулюємо свої думки.
Цьогоріч автором тексту Радіодиктанту «Лист, який не закінчується» став український письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь.
Найбільший всеукраїнський мовний флешмоб – Радіодиктант національної єдності об’єднав сотні тисяч українців як в Україні, так і далеко за її межами, не перевіряти грамотність, а розвивати українську мову та підтримувати українську ідентичність.
Цьогоріч написанням радіодиктанту підтримали збір проєкту «Дронопад» від благодійного фонду «Повернись живим», адже українське небо потребує захисту, а наші воїни – підтримки.
За українську мову колись карали. Історичні факти свідчать про витіснення протягом багатьох століть української мови з освіти, книжок, культури та повсякденного життя.
Сьогодні росія намагається знову витіснити українську мову. На окупованих територіях запроваджує російські освітні програми, прибирає українські підручники, тисне на вчителів і змушує дітей навчатися за правилами держави-окупанта.
Українську мову переслідували тому, що вона зберігала самобутність народу, його історію, культуру та право на власну державу. Попри століття заборон українська вистояла. Нею писали книжки, співали колискові, освідчувалися в коханні, виховували дітей. Її передавали наступним поколінням навіть тоді, коли влада намагалася зробити її непотрібною.
Сьогодні за право говорити українською воюють. Нею віддають бойові накази, пишуть листи з фронту, називають імена загиблих Героїв. І за право жити у своїй країні, зі своєю мовою та культурою українці платять страшну ціну.
