Пам’яті полум’яного борця за волю України – повстанського отамана Якова Гальчевського (1894 – 1943) був присвячений захід у Хмельницькому обласному літературному музеї. Для студентів кооперативного торговельно-економічного інституту і торгово-економічного фахового коледжу Київського національного торговельно-економічного університету його спільно провели заклад культури та управління молоді та спорту департаменту освіти, науки, молоді та спорту облдержадміністрації.
З вітальним словом до студентів та гостей дійства звернулася Оксана Володимирівна Рябчук – начальник відділу молодіжної політики та національно-патріотичного виховання управління молоді та спорту.
Про життєвий і бойовий шлях отамана «Орла» розповів кандидат історичних наук, доцент університету економіки і підприємництва, біограф Якова Гальчевського Денис Красносілецький.
Яків Гальчевський (Гольчевський) народився в селі Гута Літинська (тепер Малинівка) Літинського повіту Подільської губернії, що на теперішній Вінниччині. Після закінчення двокласної вчительської школи працював у школі с. Сахни Летичівського повіту (нині Хмельницької області). Під час Першої світової війни дослужився до звання штабс-капітана. Після демобілізації знову вчителював у рідному краї, однак події в Україні змусили взяти в руки зброю. Очолював повстанські загони, що громили промосковські сили, в 1919 році командував 61-м Гайсинським імені Симона Петлюри полком у складі Армії УНР. Того ж року знову повернувся до повстанської діяльності на окупованому більшовиками Поділлі. Як керівник повстанського руху діяв і в 1921-1925 роках, очолював боротьбу українських патріотів проти більшовицької влади на Правобережжі України.
Змушений перейти на другий бік Збруча, певний час з-за кордону координував діяльність підпілля в Україні, а згодом під прізвищем Войнаровський пішов на службу до армії Польщі, в 1939 році отримав звання майора. Брав участь у боях з німецьким військом, потрапив у полон. Після звільнення поселився на Холмщині, де вчителювала його дружина. Вже під час німецько-радянської війни створив Грубешівську повітову самооборону для захисту від нападів польських шовіністів на українські села. Підступно вбитий бойовиками Армії Крайової в 22 березня 1943 року.
Ведучий заходу директор обласного літературного музею Василь Горбатюк зупинився на літературній діяльності Якова Гальчевського. Адже він видав книгу мемуарів «Проти червоних окупантів» (1940 р.), залишив спогади «З воєнного нотатника», ще раніше під псевдонімом Я. Правобережець активно публікувався в часописах української еміграції, зокрема, в «Трибуні України», «Літературно-науковому віснику» тощо.
Голова обласної організації Національної спілки письменників України Петро Маліш розповів про образ отамана подільських повстанців Гальчевського-Орла в українській літературі. На жаль, таких прикладів вкрай мало. Щоправда, у біобібліографічному довіднику «Яків Гальчевський-Орел – герой-повстанець», виданому в 2019 році спільно з управлінням молоді та спорту облдержадміністрації й Хмельницьким обласним літературним музеєм за підтримки Хмельницької та Вінницької обласних універсальних наукових бібліотек, позначено майже сотню статей про Гальчевського, а Д. П. Красносілецький у 2020 році видав монографію «Життєвий шлях і політична діяльність Я. В. Гольчевського (1894-1943)», але ця унікальна особистість варта глибшого дослідження і відтворення мистецьким словом. Поки що це спробували зробити поети. Зокрема, Михайло Стрельбицький у поемі «Гальчевський» і Анатолій Ненцінський – окремим розділом у повісті-поемі «А за річкою – Руда». Анатолій Йосипович і прочитав присутнім на заході фрагмент і з розділу, присвяченого повстанському отаманові.
Через відсутність на теренах України не зміг взяти участі в заході журналіст і письменник Богдан Теленько. А саме він був серед тих перших авторів, які почали виводити із темряви радянської ідеології постать Якова Гальчевського. З його ініціативи й активної діяльності ще 1994 року було засновано премію імені Якова Гальчевського «За подвижництво у державотворенні». Її першими номінантами стали видатний український політичний діяч і політв’язень Левко Лук’яненко та Іван Коляска, відомий «могильник» канадської компартії. За майже тридцять років лауреатами премії стали десятки літераторів, науковців, політичних та громадських діячів, журналістів, видавців, представників влади, людей мистецтва, меценатів…
Учасники заходу хвилиною мовчання вшанували пам’ять «людини боротьби, а не переговорів з ворогом» Якова Гальчевського і воїнів ЗСУ, які полягли в боротьбі за волю України.
За матеріалами Хмельницького обласного літературного музею
