Дев’ять способів залучити жителів до рішень у громаді

Сьогодні, коли в громадах України активно відбуваються процеси відновлення, питання залучення громадян до прийняття рішень набувають особливої актуальності. Адже відновлення не може бути дійсно ефективним без урахування реальних потреб та інтересів населення.

Для з’ясування думок громадян та донесення їх до влади існує чимало інструментів місцевої демократії та механізмів залучення, які мають бути належним чином регламентовані в правових документах. Насамперед, у статуті громади, який є її головним документом, своєрідною місцевою конституцією. Тому, розробляючи статут, громада має максимально включити до його тексту механізми місцевої демократії та залучення громадян.

Які механізми демократії та залучення мають бути відображені в статуті?

1. Громадські слухання. Це зустріч жителів громади з представниками влади, на якій обговорюються важливі місцеві питання, до яких жителі можуть вносити пропозиції. Громадські слухання прості з точки зору організації їх проведення, а кожний учасник може висловити свою думку. Влада має розглянути всі ухвалені на слуханнях пропозиції в обов’язковому порядку та своєчасно.

2. Загальні збори громадян за місцем проживання. За своїм змістом дещо нагадують громадські слухання. Це також зустріч жителів, які обговорюють питання та вносять обов’язкові для розгляду владою пропозиції. Але загальні збори проводяться на певній території та розглядають питання цієї території. Процедура їх проведення значно складніша. Щоб бути правомочними, на них мають бути присутніми більш як половина мешканців відповідної території.

3. Місцеві ініціативи. Це можливість для громадян внести на розгляд сесії ради питання, яке є в її компетенції. Просто кажучи, ініціативні громадяни готують проєкт рішення з актуального питання. Цей проєкт має бути підтриманий певною частиною жителів громади. І якщо ініціатива внесена з дотриманням процедури, має бути обов’язково розглянута на сесії за участю ініціаторів. Місцеві ініціативи дають можливість громадянам напряму вносити проєкти рішення на розгляд сесії.

4. Органи самоорганізації населення (ОСН). Для вирішення питань місцевого значення жителі можуть створювати органи самоорганізації населення. Вони створюються за територіальним принципом у межах будинку, кварталу, вулиці, села тощо і наділяються законом певними повноваженнями. У статуті доцільно прописати загальні принципи діяльності ОСН у громаді.

5. Консультативно-дорадчі органи. Умовно їх можна поділити на громадські ради та тимчасові дорадчі органи. Громадські ради можуть бути загальної дії та спеціалізовані (молодіжні, ради ВПО, ради підприємців, жіночі ради тощо). Тимчасові дорадчі органи створюються для вирішення конкретних питань у формі робочих груп, комітетів, комісій тощо. Головне — щоб до їх складу були включені представники громадськості. Дорадчі органи розглядають питання, які належать до компетенції органу, що їх утворив та вносить по цих питаннях пропозиції, які мають рекомендаційний характер для влади.

6. Публічні консультації. Форми проведення консультацій можуть бути найрізноманітнішими. Важливо, щоб процес проведення консультацій був системним: теми консультацій наперед сплановані, кожна консультація завчасно анонсована, а за результатом її проведення оприлюднюється звіт. Публічні консультації дають можливість прямого спілкування влади та громадян, а також отримання зворотного зв’язку.

7. Громадські експертизи. Законодавство надає право громадянам проводити громадські експертизи, експертизи нормативних актів, зокрема антикорупційні експертизи. Сильною стороною такого інструменту є глибоке занурення громадян у певні сфери місцевої політики, можливість знайомитися з публічною інформацією, надавати пропозиції та отримувати обґрунтовані відповіді. Проблемою є складність самої процедури проведення експертизи, адже в громаді мають бути активісти певного фаху, які можуть працювати з документами.

8. Електронні петиції. Це особлива форма колективного звернення громадян до органу місцевого самоврядування, яке обов’язкове до розгляду за умови набрання необхідної кількості голосів. Сильна сторона: простота і зручність. Не потрібно збирати підписи під питанням у реальному режимі, все робиться онлайн.

9. Форми залучення громадян до бюджетного процесу. Існує чимало форм залучення громадян до бюджетного процесу, що робить його більш прозорим та ефективним. Крім уже звичних бюджетних слухань, нині застосовуються Громадський бюджет, Бюджет для громадян, Громадський бюджетний аудит. Важливою умовою для реалізації зазначених інструментів є наявність у громаді активних громадян, які розуміються на бюджетному процесі та можуть бути фахово долучені.

Детальніше:  сайт “Децентралізація”

попередня статтяДві громади Хмельниччини долучилися до проєкту Мінсоцполітики із запровадження нової послуги з формування життєстійкості
наступна статтяПередано допомогу для ВПО Війтовецької громади